Судове рішення #19651623

        

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


22ц-10900/11                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А.


Категорія 26                                                   Доповідач  -  Кочкова Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 жовтня 2011 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

                              головуючого    - судді Кочкової Н.О.,

                              суддів              - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.,

                              при секретарі   - Сичевській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2011 року по справі за позовом Публічного Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на автомобіль та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2009 року ПАТ КБ «Приватбанк»звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 14 грудня 2007 року між ним та відповідачем був укладений кредитній договір № DNІ0АЕ00001268,  за умовами якого позивач надав, а ОСОБА_2 отримав кредит в іноземній валюті  у сумі 16342, 89 доларів США на строк до 13 грудня  2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, строки та у порядку, передбаченому договором. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 14 грудня 2007 року укладений договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач передав банку  в заставу свій автомобіль «Мерседес»д/н НОМЕР_1 1999 року випуску, що належить йому на праві власності. Взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих відсотків відповідач не виконував. Станом на 12 травня 2009 року виникла заборгованість, яка складає 13490,46 доларів США: по кредиту –11656,64., доларів США, по відсотках за користування кредитом –821, 51 доларів США, по комісії - 72,40 доларів США, крім того за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 266,26 доларів США, штрафи –32,81 і 640, 84 доларів США. Позивач просив передати йому у заклад шляхом вилучення у відповідача належне йому майно на праві власності –автомобіль  «Мерседес»д/н НОМЕР_1 1999р. випуску  в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави –вказаний автомобіль, надавши позивачу право укладати договір купівлі-продажу автомобіля з будь-якою іншою особою, знявши автомобіль з реєстрації в органах ДАІ та надавши позивачу повноваження, необхідні для продажу автомобіля.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2011 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»задоволені у повному обсязі, вирішено питання про стягнення судових витрат (а.с.137-139).  

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне встановлення  судом першої інстанції обставин справи, на незаконність і необґрунтованість рішення суду, та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у позові (а.с.141-144).


Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що 14 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № DNІ0АЕ00001268, за умовами якого позивач надав, а ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 16342,89 доларів США  на строк до 13 грудня 2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, строки та у порядку, передбаченому договором. На забезпечення виконання кредитного договору відповідач передав у заставу позивачу автомобіль «Мерседес»модель 310D, 1999 року випуску кузов НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 12 травня  2009 року виникла заборгованість: по кредиту 11656,64 доларів США., по процентам –821, 51 доларів США., по комісії 72,40 доларів США; крім того пеня –266, 26 доларів США, штрафи –32,81(фіксована частина) та 640,84(процентна складова)доларів США., а всього-13490,46 доларів США  (а.с.4.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена, станом на 15 лютого 2011 року вона складає 21680,55 доларів США, (а.с. 127-129). Порушення відповідачем своїх зобов’язань є підставою для звернення стягнення на предмет застави.

Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлений договором строк (ч.1 ст. 530). Відповідно до ст. 589, ч.2 ст. 590 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у встановлений договором або законом строк, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

 

Посилання апелянта на те, що розрахунок заборгованості, викладений у позовній заяві, суперечить позовним вимогам, та не може бути доказом по справі не має правового значення для вирішення питання про звернення стягнення на предмет застави, оскільки відповідач не оспорює саму наявність заборгованості по кредиту.        

Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість за кредитним договором виникла у зв'язку з фінансовою кризою, в наслідок чого курс долар США значно підвищився, що призвело до значного здорожчання валютного кредиту - не являються підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідач сам обрав валюту кредиту і цей договір не оспорював.

Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з’ясовані права та обов'язки сторін, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -  ВІДХИЛИТИ.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

       Судді:






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація