ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №

За позовом       Прокурора Святошинського  району міста Києва в

                          інтересах держави в особі   Київської міської ради

До                           Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи –

                          Кириченка Юрія Олеговича

Про                            звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

                                                                                      Суддя   Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від прокуратури      Гаврющенко Г.В.–посвідчення №205 від 18.07.2005р.

Від позивача             не з»явився

Від відповідача             не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

             На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов Прокурора  Святошинського  району міста Києва в інтересах держави в особі  Київської міської ради про зобов’язання Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи – Кириченка Юрія Олеговича звільнити самовільно зайняту земельну ділянку  площею 0,019 га за адресою: м. Київ, вул.. Гната Юри, 7 шляхом звільнення, розміщеної малої архітектурної форми.

           В судовому засіданні представником  прокуратури була подана заява  про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить зобов»язати   відповідача звільнити  незаконно зайняту земельну ділянку, площею  19 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 7, шляхом знесення. розміщеної на земельній ділянці малої архітектурної форми.

           Представник прокуратури позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.

           Представник Київської міської  ради позовні вимоги підтримав в повному обсязі у наданому через канцелярію суду письмовому поясненні. Просить справу розглядати буз участі представника позивача.

           Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалах суду  від 13.02.2008р. та  12.03.2008р.

              Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується  повідомленням про вручення  поштового рекомендованого відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві та свідоцтві про державну реєстрацію  юридичної особи та довідці №8817/05  про внесення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

         Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача та  доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою не надходило.

        Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника прокуратури, господарський суд, встановив:

           Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель в місті Києві  здійснюється Київською міською радою.

           Згідно ст. 11 Земельного кодексу України, повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

           При здійсненні  Київською міською  радою вищезазначених повноважень встановлено, що Суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа –Кириченка Юрія Олеговича без правовстановлюючих документів, відповідно до яких право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, використовує земельну ділянку  площею 0,019 га, яка розташована  по вулиці Гната Юри, 7 у Святошинському районі м. Києва під розміщення  малої архітектурної форми, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється ( акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12 грудня 2007 року №А3954/82).

           Нормами статті 212  Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або користувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

           Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об"єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 40 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

           Статтею 9 Земельного кодексу України, визначені повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

           Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об"'єкти, визначені відповідно  до закону як об"єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.   

         Згідно п. 5 ст. 16 Закону  України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права  суб"єкта  комунальної власності здійснюють відповідні ради.

          Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України  підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

        Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач безпідставно займає земельну ділянку, чим порушує інтереси держави щодо регулювання державою земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання.

Слід зазначити, що відповідно до частини 3 пункту 1 статті 211 Земельного кодексу України у разі самовільного зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Пунктом 1 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ст. 33 Господарського  процесуального кодексу України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Відповідач належних доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою суду не надав.

           Враховуючи вищевикладене,  суд приходить до висновку, що позовні вимоги  є обгрунтованими, а  тому  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України,  підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи викладене  та керуючись  ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

           Зобов’язати Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичну особу Кириченка Юрія Олеговича (м. Київ, вул. Якуба Коласа, 13 кв. 114, код 2746315411)  звільнити  незаконно  зайняту  земельну ділянку, площею 19 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 7, шляхом знесення. розміщеної на земельній ділянці малої архітектурної форми.  

           Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Кириченка Юрія Олеговича (м. Київ, вул. Якуба Коласа, 13 кв. 114, код 2746315411)  в Доход Державного бюджету України  85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя