Справа № 2-1802/11

РІШЕННЯ

іменем України

16 грудня 2011 року Прилуцький міськрайонний суд  Чернігівської області

в складі:  головуючого-судді Зарічної Л.А.,

                при  секретарі :  Тищенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуках цивільну справу за позовом    ОСОБА_1   до Територіальної громади  с.Велика  Дівиця  в особі  Великодівицької   сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, третя особа Прилуцька районна державна нотаріальна контора , про визнання права власності в порядку спадкування,-

 В С Т А Н О В И В:

            В с. Велика Дівиця  Прилуцького району по вулиці  Лесі Українки,17  знаходиться будинок,  побудований     ОСОБА_2, яка померла 06 листопада 2004 року, але  за життя склала заповіт, яким  своє майно заповідала    ОСОБА_1 та  ОСОБА_3, який відмовився від частини  спадщини на користь  ОСОБА_1   Позивачка  після  смерті матері  прийняла спадщину, оскільки у визначений законом строк подала заяву до нотаріальної контори про вступ у спадщину та отримала  свідоцтво на  його частину. Але оскільки   будинок, в якому  проживала все своє життя    ОСОБА_2 хоча і був у наявності, на нього  була відсутня будь-яка правовстановлююча документація, що не дозволило отримати  свідоцтво про право на спадщину на даний будинок  у нотаріальному порядку, у зв’язку з чим  і постало питання звернення до суду із заявою про визнання на нього права власності.

          В судовому засіданні   позивачка  підтвердила  наведені вище обставини та пояснила , що    дійсно вказаний будинок належав спадкодавиці  на праві власності, однак  про необхідність реєстрації його в органах МБТІ  ніхто не повідомляв,  а тому лише після  її смерті    було вирішено оформити документи на  дану будівлю.  На даний час постало питання розпорядитися даним будинком, але вона не може цього зробити, оскільки  він значиться  самочинно збудованим.  

В судове засідання   представник  Територіальної громади  та  Прилуцької районної державної нотаріальної контори  не з’явилися , однак подали письмову заяву, в якій  визнали заявлені вимоги та просили розглянути справу в їх  відсутності.

Вислухавши пояснення сторони,  дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Згідно копії свідоцтва про смерть (а.с.5) вбачається, що   ОСОБА_2 померла   06 листопада 2004 року.

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом підтверджує  ті обставини, що  ОСОБА_1 є спадкоємицею зазначеного у заповіті  майна ОСОБА_2, а вказане свідоцтво видано на частину майна -   права на земельну частку (пай ) та грошових  вкладів.   .

Відповідно до рішення виконкому  Великодівицької  сільської  ради  Прилуцького району   від  26.10.2011 року №92 (а.с.8)  ОСОБА_1.  відмовлено в оформленні права власності на  житловий будинок з господарськими будівлями в с.Велика Дівиця, вул. Лесі Українки, буд.17 за  померлою    ОСОБА_2 у зв’язку з  припиненням цивільної правоздатності фізичної особи.

        Згідно повідомлення  Прилуцького МБТІ (а.с.9) вбачається, що право  власності на  нерухоме майно -  будинок 17 по вулиці Лесі Українки в с. Велика Дівиця  Прилуцького району, відповідно до даних обліку реєстрації документів про право власності на нерухоме майно в Прилуцькому МБТІ   не зареєстровано, а видати витяг  з реєстру прав власності на нерухоме майно неможливо, оскільки цивільна правоздатність фізичної особи припинилася у момент її смерті.

Стаття  328 ЦК України  визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені  законом, зокрема  із правочинів. Право власності вважається  набутим правомірно,

якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття  права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України  до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент  відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Оскільки  за час життя    ОСОБА_2  склала заповіт,   яким  належне їй майно заповідала позивачці ,  суд вважає, що її вимоги про  визнання права власності на   будинок, що  належав  до смерті   матері підлягають до задоволення.

Крім того суд вважає, що оскільки відповідно до Цивільного Кодексу України,  право власності на  самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Як було встановлено в судовому засіданні,   ОСОБА_2  проживала  та була зареєстрована у будинку із господарськими приміщеннями, які знаходилися на земельній ділянці, відведеної саме для цієї мети,  що підтверджується   записами у домовій книзі та довідкою   Великодівицької   сільської ради (а.с. 14-16),а  оскільки фактичний власник  будинку помер, позивачка, в порядку правонаступництва, що виникає із права успадкування , має право ставити питання про визнання  права власності на даний будинок, оскільки , як було встановлено в судовому засіданні, хоча будинок і мається в наявності, однак відсутні на нього будь-які правовстановлюючі документи.

          Беручи до уваги те, що  вказаний будинок був збудований на земельній ділянці, якою правомірно користувалася    спадкодавиця  і  її цільове призначення із будівництвом не змінилося та не були порушені права територіальної громади чи окремих громадян, інших спадкоємців, які б претендували  на  вказану частину  будинок не має, суд вважає, що  заявлені вимоги     підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 376,392, 1216,1233-1236 ЦК, ст.ст. 213-218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

          Визнати за   ОСОБА_1 право власності на   будинок з господарськими будівлями, що знаходяться в селі Велика Дівиця Прилуцького району по вулиці Лесі Українки, будинок 17, в порядку спадкування  після  ОСОБА_2, померлої  06 листопада 2004 року.

           Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі впродовж 10 днів з дня його проголошення  апеляційної скарги   до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.

                                Суддя: