ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.04.08 р.                                                                               Справа № 23/195                               

за позовом відкритого акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка

про стягнення 1156 грн. 43 коп.     

Суддя господарського суду Донецької області Яманко Валентина Григорівна

при секретарі судового засідання Стреліній М.В.

Представники:

від позивача:  Басс С.С. - за дов. № 85-157юр. від 20 червня 2007 року,

від відповідача: Плуталова Н.В. – за дов. № 11/18/10 від 2 січня 2008 року.

СУТЬ СПОРУ:

         19 червня 2007 року відкрите акціонерне товариство „Міттал Стіл Кривій Ріг”, м. Кривий Ріг звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою № 851-4/3-9кс/і від 14 червня 2007 року (арк. справи 3-6) до відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка про стягнення 1156 грн. 43 коп.     

21 червня 2007 року господарський суд Донецької області (cудді Забарющий М.В.) прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження по справі № 23/195 (арк. справи 1).

Під час судового розгляду справи № 23/195 господарським судом Донецької області за клопотанням позивача (арк. справи 45) була здійснена заміна позивача по справі № 23/195 відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривій Ріг» на його правонаступника – відкрите акціонерне товариство „АрселорМіттал Кривий Ріг”.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10 серпня 2007 року (арк. справи 71-72) в задоволенні позовних вимог відкритому акціонерному товариству „АрселорМіттал Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2007 року (арк. справи 97-101) рішення господарського суду Донецької області від 10 серпня 2007 року було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11 лютого 2008 року постанова Донецького апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2007 року та рішення господарського суду Донецької області від 10 серпня 2007 року по справі № 23/195 були скасовані та справу № 23/195 було направлено на новий розгляд (арк. справи 115-118).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 5 березня 2008 року (арк. справи 119) справа № 23/195 була передана на розгляд судді господарського суду Донецької області Яманко В.Г.

Ухвалою від 5 березня 2008 року (арк. справи 120) справа № 23/195 була прийнята до провадження судді господарського суду Донецької області Яманко В.Г.

7 квітня 2008 року під час судового розгляду позивач підтримав позовні вимоги, відповідач проти позовних вимог заперечував.

Позивач - відкрите акціонерне товариство „АрселорМіттал Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг зареєстроване як юридична особа (арк. справи 34, 46) та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 24432974 (арк. справи 33). Місцезнаходження позивача: 50095, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1. Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 14 червня 2007 року найменування “Відкрите акціонерне товариство „МітталСтіл Кривій Ріг” було змінено на “Відкрите акціонерне товариство „АрселорМіттал Кривий Ріг” та зазначено, що ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” є повним юридичним правонаступником  ВАТ „МітталСтіл Кривій Ріг”, що підтверджується витягом зі статуту (арк. справи 48).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на правонаступництво позивача по відношенню до ВАТ «Криворіжсталь» та виявлену вагову недостачу поставленої відповідачем продукції у загальній кількості 6,7 т  на суму 1156 грн. 43 коп., про що був складений акт про приймання продукції за кількістю № 33 від 1 травня 2006 року.

        Відповідач – відкрите акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка  зареєстроване як юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 00191075. Місцезнаходження відповідача: м. Авдіївка, пр. Індустріальний, 1.

Відповідач проти позовних вимог заперечував (арк. справи 43-44), посилаючись на  складання акта приймання продукції за кількістю з недотриманням встановлених законодавством вимог та недоведеність факту недостачі.  

        Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, -

ВСТАНОВИВ:

         Судом встановлено, що між відкритим акціонерним товариством „Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь», м. Кривий Ріг, правонаступником якого є позивач, та відкритим акціонерним товариством “Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка 29 грудня 2005 року був укладений договір купівлі - продажу № 1185/05Сб/5123 (арк. справи 30-31). Відповідно до умов договору відповідач - Продавець прийняв на себе зобов’язання доставити дріб'язок коксовий (0-10 мм) в кількості до 96000 т плюс – мінус 5% за опціоном Продавця, а позивач – Покупець прийняти його та здійснити оплату.   

Порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за кількістю встановлений Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо–технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою  постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 року № П-6 (далі за текстом Інструкція № П-6), яка містить перелік та порядок складання документів – доказів, які є підставою для покладання на відправника відповідальності за втрату, псування, пошкодження  або нестачу вантажу.

Згідно пункту 4.1 розділу 4 договору № 1185/05Сб/5123 від 29 грудня 2005 року сторони погодили наступне: “Приймання продукції по якості і кількості здійснюється відповідно до інструкцій П-6, П-7, затверджених Держарбітражем СРСР в 1965 році з подальшими змінами та доповненнями. Продукція вважається прийнятою покупцем по кількості згідно з товаросупровідними документами”.

У відповідності до умов наведеного договору на адресу позивача 1 травня 2006 року за залізничними накладними № 52739444, 52739445, 52739446, 52739447, 52739427, 52739428, (арк. справи 10-15) у вагонах  № 65754616, 68206317, 68615129, 66448531, 67372144, 68500388 надійшов дріб'язок коксовий 0-10мм (вологий).

На станцію призначення вантажу вагони прибули у справному стані, без ознак втрати, у зв’язку з чим були видані позивачу без перевірки ваги згідно статті 52 Статуту залізниць України, про що свідчить штамп залізниці в графі 6 залізничних накладних “Відмітки про видачу вантажу”. Прибуття вантажу у справному стані свідчить про те, що доступу до вантажу у процесі перевезення не було, він не піддавався будь-якому зовнішньому фізичному впливу, з чого слідує, що вантаж прибув у тому стані і кількості, в якому був завантажений вантажовідправником.

Статтею 52 Статуту залізниць України передбачено, що вантажі, які завантажені засобами відправника і надійшли в справних вагонах без ознак недостачі, псування, пошкодження  видаються залізницею без перевірки їх кількості і стану. Згідно зі статтею 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж надійшов у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Платіжні вимоги – доручення № 761496 від 28 квітня 2006 року на суму 105711 грн. 84 коп. (арк. справи 24), № 761516 від 28 квітня 2006 року на суму 43013 грн. 88 коп. (арк. справи 27)  оплачені позивачем повністю, що підтверджується платіжним дорученням № 1/06443 від 11 травня 2006 року з розшифровкою складу платежу (арк. справи 29).

При прийманні продукції комісією позивача за участю представника громадськості за посвідченням № 170 від 28 квітня 2006 року Долгушина І.В. (арк. справи 16) була встановлена вагова недостача у загальній кількості 6,7 т, у тому числі: у вагоні №  65754616 замість 53,25 т було 49,3 т, у вагоні № 68206317 замість 54,95 т  було 54,85 т,  у вагоні № 68615129 замість 48,65 т було 48,4 т, у вагоні № 66448531 замість 52,85 т  було 52,45 т, у вагоні № 67372144 замість 53,45 т було 51,75 т, у вагоні № 68500388 замість 54,55 т було 54,25 т,  про що складений акт про приймання продукції за кількістю № 33 від 1 травня 2006 року (арк. справи 17). За висновком комісії недостача виникла внаслідок недовантаження вугілля постачальником у залізничні вагони у місці навантаження. В вищевказаних залізничних накладних відсутня відмітка залізниці про визначення маси вантажу залізницею чи за участі залізниці

Статтею 52 Статуту залізниць України передбачено, що вантажі, які завантажені засобами відправника і надійшли в справних вагонах без ознак недостачі, псування, пошкодження  видаються залізницею без перевірки їх кількості і стану. Згідно зі статтею 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж надійшов у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

2 травня 2006 року за участі представника позивача та представника громадськості за посвідченням № 138 від 28 квітня 2006 року Боричьової М.В. (арк. справи 18) було здійснено переваження тари порожніх вагонів та був складений акт № 33/1 від 2 травня 2006 року про  встановленні при переваженні тари порожніх вагонів вагової недостачі у загальній кількості 5,3 т, у тому числі: у вагоні №  65754616 замість 53,25 т було 49,7 т, у вагоні № 66448531 замість 52,85 т  було 52,45 т, у вагоні № 67372144 замість 53,45 т було 52,05 т, у вагоні № 68500388 замість 54,55 т  було 54,45 т,  та надлишки у загальній кількості 0,15 т, а саме: у вагоні № 68206317 замість 54,95 т  було 55,05 т,  у вагоні № 68615129 замість 48,65 т було 48,7 т. За висновком комісії недостача виникла внаслідок недовантаження вугілля постачальником у залізничні вагони у місці навантаження. У залізничних накладних відсутня відмітка залізниці про визначення маси вантажу залізницею чи за участі залізниці.

Акт № 33 від 1 травня 2006 року складений у відповідності до вимог пункту 25 Інструкції П-6, містить відомості про результат зважування коксового дріб’язку разом з вагоном (вага брутто), визначення ваги нетто здійснювалося шляхом віднімання від перевіреної ваги брутто ваги тари з трафарету на вагоні.

Акт № 33/1 від 2 травня 2006 року, складений у відповідності до вимог пункту 14 Інструкції П-6 містить відомості про результат зважування порожніх вагонів (вага тари), визначення ваги нетто здійснювалось шляхом віднімання від перевіреної ваги брутто, яка зафіксована в акті № 33, перевіреної ваги порожніх вагонів.

Відповідачем в запереченнях проти позовних вимог (арк. справи 43-44) вказується на те, що:  акт зважування порожньої тари та акт прийняття продукції за кількістю складені з порушенням Інструкції № П-6, а саме – дата складання актів зваження порожньої тари більш пізня (2 травня 2006 року), ніж дата складення акту приймання продукції за кількістю (1 травня 2006 року);  акт № 33/1 складено та підписано комісією  в іншому складі ніж акт № 33 приймання продукції за кількістю, що суперечить інструкції № П-6; посвідчення № 138 на ім’я Боричової М.В. видане на право участі у зважуванні порожніх вагонів продукції, яка поступила та видана органом транспорту 2 травня 2006 року, проте акт приймання за кількістю № 33 складений на продукцію, яка поступила 1 травня 2006 року; акт про приймання продукції не містить інформації про наявність або відсутність шапки, її висоту, рівномірність завантаження, посвідчення, видане на ім’я Долгушина І.В. є недійсним, оскільки видане з порушенням Інструкція №-6.

Згідно частини 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постановою Вищого господарського суду України по справі № 23/195 від 11 лютого 2008 року (арк. справи 115-118) зазначено, що посилання судів обох інстанцій на порушення законодавства щодо оформлення двох актів на приймання продукції за кількістю щодо строків оформлення актів є помилковими, оскільки пунктом 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6 передбачено складання акту протягом 10 днів в разі неможливості перевантаження продукції без тари на час одержання продукції, що судами не взято до уваги.

Заперечення відповідача щодо складання акту зважування порожньої тари та акту прийняття продукції за кількістю з порушенням Інструкції № П-6, а саме: різними датами 1 та 2 травня 2006 року та підписання вказаних актів різними складами комісії, судом не приймаються, оскільки: відповідно до абзацу 2 пункту 14 Інструкції № П-6 передбачено, що при неможливості переважування продукції без тари визначення ваги нетто проводиться шляхом перевірки ваги брутто в момент отримання продукції та ваги тари після визволення її від продукції. Акт про вагу тари повинен бути складений не пізніше 10 днів після її визволення, а про вагу тари з-під вологої продукції негайно після визволення тари із-під продукції. Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання продукції - дріб'язку коксового 0-10мм (вологого) за кількістю № 33 складений 1 травня 2006 року, а акт № 33/1 від 2 травня 2006 року складений за наслідками  переваження тари порожніх вагонів з-під дріб’язку коксового 0-10мм (вологий), тобто позивачем не порушено вимог пункту 14 Інструкції № П-6 щодо негайного складання акту про вагу тари з-під вологої продукції з дотриманням десятиденного терміну. Відповідно до пояснень позивача (арк. справи 5) договором № ПР/МД-2/1-03/НЮ-778 від 29 січня 2003 року, укладеного між позивачем та ДП «Придніпровська залізниця» специфіка діяльності позивача визначає цілодобовий графік роботи з приймання вантажів. Статтями 50, 59, 62 Кодексу законів про працю члени комісії можуть працювати тільки за визначеним графіком змінності час та тривалість. Також, відповідно до пункту 25 Інструкції П-6 передбачено, що акт приймання продукції повинен бути підписаний усіма особами, які приймали участь в прийманні продукції по кількості, тобто особа, яка була присутня при прийманні продукції по кількості має право засвідчувати своїм підписом тільки ті факти, що були встановлені за її участю.

Згідно постанови Вищого господарського суду України по справі № 23/195 від 11 лютого 2008 року (арк. справи 115-118) судами першої та апеляційної інстанції не враховано, що приймання продукції здійснювалося у святкові дні, і що порядок видачі довіреностей на цей час відрізняється від видачі довіреностей у робочі дні.

        Твердження відповідача про те, посвідчення № 138 на ім’я Боричової М.В., посвідчення № 170 від 28 квітня 2006 року на ім’я Долгушина І.В. видані з порушенням Інструкції П-6, не приймається судом з урахуванням постанови Вищого господарського суду України (арк. справи 115-118) та пункту 21 Інструкції П-6, листом Міністерства Чорної металургії СРСР № 84-42 від 17 квітня 1984 року (арк. справи 32), згідно яких при видачі посвідчення на право участі у прийманні продукції по кількості у вихідні та святкові дні, нічні та вечірні години допускається видача посвідчень без вказівки конкретної партії продукції, але з обов’язковою вказівкою часу. Як вбачається з матеріалів справи, посвідчення № 138 від 28 квітня 2006 року на ім’я Боричьової М.В. (арк. справи 18) видане на право участі в прийманні продукції всіх вантажів, в тому числі переваженні порожніх вагонів, по кількості, що надійшли 2 травня 2006 року в період з 7 годин 00 хвилин до 19 годин 00 хвилин, посвідчення № 170 від 28 квітня 2006 року на ім’я Долгушина І.В. (арк. справи 16) видане на право участі в прийманні продукції всіх вантажів, в тому числі переваженні порожніх вагонів, по кількості, що надійшли 1 травня 2006 року в період з 19 годин 00 хвилин до 07 годин 00 хвилин 2 травня 2006 року. Тобто, зазначені посвідчення видані робітникам позивача з дотриманням вимог пункту 21 Інструкції П-6.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає товар та зобов’язується сплатити за нього певну грошову суму. Встановлені договором зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (стаття 526 Цивільного кодексу України). Згідно частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні  виконувати господарські зобов’язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.  В свою чергу, статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності , повинен відшкодувати завдані  цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, понесені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.  

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів (статті 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року N 644 (арк. справи 53-55) норма недостачі складає в 1 %  і норми надлишків 0,2 % від ваги нетто у вагоні. Пунктом 14 Інструкції № П-6 встановлено, що перевірка ваги нетто проводиться в порядку, встановленому стандартами, технічними умовами і іншими обов’язковими для сторін правилами, яким у даному випадку є вказані умови договору, на виконання яких зазначення позивачем у акті та розрахунку ваги нетто здійснено шляхом відрахування від перевіреної ваги бруто ваги тари з трафарету.  З урахуванням викладеного та у відповідності до вимог договору позивачем була розрахована відповідальна недостача  вугілля (5,3 т – недостача по акту, відповідальна недостача вугілля по акту склала 2,471 т) (арк. справи 20-21), яка з урахуванням вартості вугілля зазначеного в рахунку відповідача, склала загальну суму 1156 грн. 43 коп. (2,471 т * 390 грн. = 963 грн. 69 коп.; 963 грн. 69 коп. + 192 грн. 74 коп. (ПДВ) = 1156 грн. 43 коп.) (арк. справи 50-52, 127-129). Заперечень щодо складеного розрахунку відповідач не надав.  

       13 березня 2007 року позивач пред’явив ВАТ “Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка претензію про відшкодування вартості вагової недостачі продукції № 851-4/2-16у/п (арк. справи 22) на суму 1156 грн. 43 коп., яку відповідач  залишив без задоволення (відповідь № 11/03/388 від 5 квітня 2007 року - арк. справи 23).  

Таким чином, факт недостачі вугілля є доведеним та відповідно позовні вимоги щодо стягнення вартості вагової недостачі продукції в сумі 1156 грн. 43 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

За статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд покладає на відповідача, у зв’язку з повним задоволенням позовних вимог.         

Керуючись статтями 33, 35, 43, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

        Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг до відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка про стягнення вартості вагової недостачі продукції в сумі 1156 грн. 43 коп.  задовольнити у повному обсязі.

       Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка (86065, м. Авдіївка, пр. Індустріальний, 1, розрахунковий рахунок № 26003301745424 у філії ГУ ПІБ, МФО 334635, код ЄДРПОУ 00191075) на користь відкритого акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг (50095, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, розрахунковий рахунок № 26002301160967 у філії „Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області”, МФО 305493, код ЄДРПОУ 24432974) вартість вагової недостачі продукції в сумі 1156 грн. 43 коп.

       Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка (86065, м. Авдіївка, пр. Індустріальний, 1, розрахунковий рахунок № 26003301745424 у філії ГУ ПІБ, МФО 334635, код ЄДРПОУ 00191075) на користь відкритого акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг (50095, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, розрахунковий рахунок № 26002301160967 у філії „Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області”, МФО 305493, код ЄДРПОУ 24432974) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу у розмірі 118 грн.  

              

        Видати накази після набрання рішенням чинності.  

        У судовому засіданні 7 квітня 2008 року за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення в присутності представників позивача та відповідача.

        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          

Суддя                                                                         Яманко В.Г.                               

Рішення складене у повному обсязі та підписане 11 квітня 2008 року.                                                                                                                                                      Надруковано 3 примірника:

                       1. Позивачу – 1.

                       2. Відповідачу – 1.

                       3. До справи – 1.   

________________________________________________________________________________

Адреса та телефон господарського суду Донецької області: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46.