УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №290/852/22 Головуючий у 1-й інст. Кірічук М. М.

Категорія 44 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді:         Талько О.Б.,

суддів:                         Коломієць О.С., Шевчук А.М.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 290/852/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київфарм" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київфарм" на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 19 червня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Кірічук М.М.,

ВСТАНОВИВ:

    У вересні 2022 року позивач  звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 25 листопада 2019 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, повертаючись з роботи, проходячи тротуаром, біля входу в аптеку, розташовану по АДРЕСА_1 , де здійснювало господарську діяльність ТОВ «Київфарм», він отримав травму внаслідок падіння під час ожеледиці через неприбрану територію біля аптеки. Тротуар не був розчищений від льоду та не був оброблений протиожеледними сумішами. За допомогою таксі він дістався до комунального некомерційного підприємства «Романівська лікарня Романівської районної ради», де в нього було діагностовано перелом двох кісток правої гомілки та накладено скелетне витягання.

Протягом період з 25.11.2019 року по 20.12.2019 року він перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні комунального некомерційного підприємства «Романівська лікарня Романівської районної ради».

06.12.2019 року йому було проведено хірургічну репозицію кісткових уламків за допомогою титанових пластин та 20.12.2019 року його направлено до комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня імені О.Ф. Гербачевського», де в нього було діагностовано флеботромбоз обох гомілково-підколінних сегментів, який виник внаслідок перелому.

В період часу з 20.12.2019 року по 31.12.2019 року він перебував на стаціонарному лікуванні у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії та судинної хірургії КНП «Обласна клінічна лікарня імені О.Ф.Гербачевського».

Отже, через бездіяльність ТОВ «Київфарм», неутримання в належному стані території аптеки, він зазнав травми, в результаті чого йому завдано матеріальної та моральної шкоди.

На лікування ним було витрачено 41012,41 грн., також йому була спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 500000 грн. Травма призвела до вимушених змін в його житті, він зазнав фізичного болю та душевних страждань, переніс операцію, не мав можливості вільно пересуватися, 2 тижні був прикутий до ліжка, коли перебував на скелетному витяганні, 4 місяці пересувався на милицях, загалом був непрацездатний 9 місяців. Наслідки травми відчуває по теперішній час.

Таким чином, просив суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 41012,41 грн та моральну шкоду у розмірі 500000 грн.

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 19 червня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Київфарм» на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 41012 грн 41 коп та на відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Київфарм» на користь держави судовий збір в розмірі 510,12 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ "Київфарм", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, зазначає, що місцем отримання позивачем тілесних ушкоджень суд визнав тротуар біля аптеки, що розташована по АДРЕСА_1 , де здійснювало господарську діяльність ТОВ «Київфарм».

На підтвердження доведеності цієї обставини суд посилається на показання допитаних у судовому засіданні двох свідків, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , з показань яких суд виділив, зокрема, таке: свідок ОСОБА_4 : «25 листопада 2019 року була ожеледь, він бачив як ОСОБА_1 вийшов з автобуса, перейшов пішохідний перехід та коли став на тротуар, який знаходиться біля аптеки, що розташована по АДРЕСА_1 , останній послизнувся і впав, після чого не міг піднятися на ноги, поскаржився на сильний біль в правій нозі. Було дуже слизько, місце падіння не було посипано»; свідок ОСОБА_3 : «25 листопада 2019 року він прибув за викликом ОСОБА_1 для надання послуг таксі до аптеки по вулиці Базарна, ОСОБА_1 сидів на підмурку біля входу до аптеки, після чого він допоміг останньому сісти в автомобіль та доставив його до лікарні. Біля аптеки лід нічим не був оброблений, не було розчищено».

Вважає, що ці показання свідків не підтверджують той факт, що позивач отримав тілесні ушкодження внаслідок падіння на території, за яку було відповідальним ТОВ "Київфарм".

Свідки під час допиту погодилися показати на папері те, про що розповідали суду. Вивчення схеми розташування об`єктів, намальованих цими свідками власноруч, показало, що позивач впав не на вул. Базарній, на якій знаходилася належна ТОВ "Київфарм" аптека, а на вул. Небесної Сотні.

Так, з показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що він момент падіння позивача не бачив, але коли він приїхав за викликом позивача, останній «сидів на підмурку біля входу до аптеки», тому його показання не можуть слугувати такими, що підтверджують місце падіння позивача.

У цьому контексті більше викликає довіру показання іншого свідка, ОСОБА_2 , який поянив, де саме впав позивач, а саме: ОСОБА_1 вийшов з автобуса на зупинці, що розташована на вул. Небесної Сотні, перейшов пішохідний перехід та коли став на тротуар, послизнувся і впав, після чого не зміг піднятись на ноги, поскаржився на сильний біль в правій нозі. Такі ж пояснення дав і сам позивач, стверджуючи, що після виходу з автобуса він повернувся до пішохідного переходу, впав в момент, коли, перейшовши пішохідний перехід, став на тротуар. Саме цей свідок показав, що він допоміг позивачу піднятися і сісти на підмурку перед входом до аптеки.

Зупинка, про яку йдеться в поясненні самого позивача та показаннях свідка ОСОБА_4 , знаходиться на вул. Небесної Сотні, тоді як належна ТОВ «Київфарм»

аптека знаходилася зі сторони вул. Базарної.

Після судового засідання, яким закінчився розгляд справи, і суд видалився до

нарадчої кімнати для ухвалення рішення, представник відповідача самостійно виїхав на місце події і зняв на відео це місце, відтворивши таким чином показання свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та пояснення позивача.

Отже, вважає, що твердження суду про отримання позивачем тілесних ушкоджень на вул. Базарній, не відповідає дійсності і не підтверджується доказами, на які посилається суд.

Що стосується розміру заподіяної матеріальної шкоди, то, стягуючи з нього кошти на користь позивача в рахунок відшкодування йому матеріальної шкоди, суд зазначив, що витрати позивача на лікування в сумі 41012,41 грн підтверджуються квитанціями, фіскальними та товарними чеками.

На думку відповідача, такий підхід до встановлення розміру шкоди, що підлягає стягненню, є неприпустимим для законного та обґрунтованого судового рішення, оскільки він не містить ані характеру цих витрат, ані необхідності їх понесення, тобто у рішенні відсутнє обґрунтування і відповідно посилання на певні докази, які б могли свідчити про взаємозв`язок між отриманими позивачем тілесними ушкодженнями і тими медичними препаратами, за покупку яких позивач надав суду квитанції, фіскальні та товарні чеки. З цього вбачається, що поклавши в основу рішення ці докази, суд не надав їм правової оцінки з точки зору їх допустимості.

Окрім того, суд посилається на п. 4.9 розділу 4 Правил благоустрою території селища Романів, які затвердженні рішенням селищної ради № 1-5/2011 від 29 березня 2011 року, відповідно до якого межі благоустрою та озеленення прилеглих територій встановлюються в граничних межах підприємств, магазинів, кіосків, павільйонів, торгових точок та підприємств побуту до бортового каменю проїжджої частини доріг.

Натомість, з фотокарток місця події, що додаються до скарги, чітко видно, що будинок, в якому розташовувалася належна ТОВ «Київфарм» аптека, має два входи, одним з яких є вхід до цієї аптеки зі сторони вулиці Базарної, а другий вхід - це вхід до перукарні зі сторони вулиці Небесної Сотні. З цього вбачається, що, якщо і є відповідальна особа за цю ділянку території, то нею може бути власник перукарні, але ніяк не ТОВ «Київфарм» як власник аптеки.

Більше того, суд з посиланням на вищезазначені Правила визнає, що межа благоустрою та озеленення прилеглих територій встановлюються в граничних межах підприємства тощо до бортового каменю проїжджої частини доріг.

Отже, ТОВ «Київфарм» у даному випадку не може бути відповідальним за отримання позивачем тілесних ушкоджень внаслідок падіння, оскільки за твердженням самого позивача, а також згідно з показаннями свідка ОСОБА_2 , позивач впав, коли стояв на тротуарі, тобто на бортовий камінь проїжджої частини доріг.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Зокрема, зазначає, що представник відповідача просить апеляційний суд дослідити докази (фото, схеми, відео), які не були ним подані до суду першої інстанції, та ніяк не обґрунтовує неможливість їх неподання до суду першої інстанції. Відповідальним за утримання прилеглої території аптеки на час отримання ним травми був відповідач.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 листопада 2019 року, біля 19 год. 30 хв., ступивши на тротуар біля аптеки, що розташована по АДРЕСА_1 , де здійснювало господарську діяльність ТОВ «Київфарм», ОСОБА_1 послизнувся, впав та отримав травму.

Вказані обставини підтверджуються показами свідків.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що 25 листопада 2019 року була ожеледь, він бачив, як ОСОБА_1 вийшов з автобуса, перейшов пішохідний перехід та коли став на тротуар, який знаходиться біля аптеки, що розташована по АДРЕСА_1 , останній послизнувся і впав, після чого не міг піднятись на ноги, поскаржився на сильний біль в правій нозі. Було дуже слизько, місце падіння не було посипано.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 25 листопада 2019 року він прибув за викликом ОСОБА_1 для надання послуг таксі до аптеки по вулиці Базарна, ОСОБА_1 сидів на підмурку біля входу до аптеки, після чого він допоміг останньому сісти в автомобіль та доставив його до лікарні. Біля аптеки лід на тротуарі нічим не був оброблений, не було розчищено.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили, що працювали в той час в аптеці, та не бачили, як ОСОБА_1 впав та отримав травму, останній до них не звертався, про цей випадок ніхто їм не повідомляв.

Довідкою Житомирського обласного центру з гідрометеорології від 12 лютого 2020 року № 08-03-16/2-171 підтверджено, що 25 листопада 2019 року відмічалась ожеледь з 10 год 30 хв до 11 год 30 хв 27 листопада 2019 року.

Відповідно до листа Романівської селищної ради Житомирської області від 25 лютого 2020 року № 105/02-19 Правилами благоустрою території селища Романів, які затвердженні рішенням селищної ради № 1-5/2011 від 29 березня 2011 року, обов`язок утримання прибудинкових та прилеглих до них територій покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності.

Згідно з відповіддю Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Житомирській області від 22 серпня 2022 року станом на 25 листопада 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 здійснювало ТОВ «Київфарм».

Відповідно до медичної картки стаціонарного хворого №3049 ОСОБА_1 був госпіталізований 25 листопада 2019 року та перебував на лікуванні в комунальному некомерційному підприємстві «Романівська лікарня» Романівської районної ради до 20 грудня 2019 року з діагнозом «закритий перелом обох кісток правої гомілки н/з зі зміщенням»; 6 грудня 2019 року проведена операція – репозиція кісткових уламків за допомогою титанових пластин.

Згідно з медичною картою стаціонарного хворого №29238 ОСОБА_1 був госпіталізований 20 грудня 2019 року та перебував на лікуванні в комунальній установі «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради до 31 грудня 2019 року з діагнозом «флеботромбоз обох гомілково-підколінних сегментів».

Квитанціями, фіскальними та товарними чеками підтверджуються витрати ОСОБА_1 на лікування в сумі 41012,41 грн.

Відповідно до частин першої-третьої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України).

Аналіз наведеної норми права з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14 та в постанові Верховного суду від 28 жовтня 2019 року у справі №554/1583/16).

Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію.

Правилами благоустрою території селища Романів, які затвердженні рішенням селищної ради № 1-5/2011 від 29 березня 2011 року, обов`язок утримання прибудинкових та прилеглих до них територій покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності.

Пунктом 4.9 розділу 4 Правил благоустрою території селища Романів встановлено, що межі благоустрою та озеленення прилеглих територій встановлюються в граничних межах підприємств, магазинів, кіосків, павільйонів, торгових точок, та підприємств побуту до бортового каменю проїжджої частини доріг.

Таким чином, на ТОВ «Київфарм» покладено обов`язок щодо догляду за прилеглою територією, у тому числі прибирання від снігу та льоду поблизу аптеки.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач перебував на стаціонарному лікуванні в комунальному некомерційному підприємстві «Романівська лікарня» Романівської районної ради Житомирської області та в комунальній установі «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, йому була проведена операція, після чого він проходив реабілітацію.

Внаслідок отриманої травми позивач тривалий час був позбавлений можливості вести активний спосіб життя не тільки в професійному, а й у соціальному аспекті. З ушкодженням здоров`я він втратив нормальні життєві зв`язки, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Події, які сталися 25 листопада 2019 року, призвели до вимушених змін у його житті, відсутність можливості вільно та самостійно пересуватись, переживання щодо оперативного хірургічного втручання безумовно спричинили для позивача моральні страждання та переживання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення з відповідача як із заподіювача шкоди 41012,41 грн матеріальної та 10000 грн моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.

       Керуючись ст. ст.259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

       Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київфарм" залишити без задоволення, а рішення Романівського районного суду Житомирської області від 19 червня 2024 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

               Головуюча Судді: