Справа № 175/4348/17

Провадження № 2/175/288/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"17" квітня 2025 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Соломонович К.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Голова садівничого товариства «Урожай» Єремєєва Марія Володимирівна, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровському районі в особі заступника директора Садового І.Д. про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Голова садівничого товариства «Урожай» Єремєєва Марія Володимирівна, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровському районі в особі заступника директора Садового І.Д. про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, в обґрунтування якого вказує на те, що він є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,0671 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка розташована у СТ «Урожай» на території Ювілейної (після зміни найменування - Слобожанської) сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області. Суміжна земельна №34 належить відповідачу ОСОБА_3 .

Зазначає, що відповідач без дозволів та погоджень із державними органами на своїй ділянці збудувала два двоповерхових будинки, які знаходяться на межі належних позивачу та відповідачу земельних ділянок. Послався на те, що у порушення пункту 3.17 Б.2.4.-1-94 «Планування та забудова міських та сільських поселень» під час будівництва ОСОБА_3 не відступила 1 метр від межі земельних ділянок, а система водовідведення у будинках влаштована так, що атмосферні опади з них потрапляють на земельну ділянку позивача, де постійно збираються калюжі. Без дозволу ОСОБА_1 відповідач для укріплення свого фундаменту зробила бетонне вимощення, після того, як стіни почали тріскатися, насипала шлак під свій будинок та на земельну ділянку позивача. Вважає, що дії відповідача порушують права позивача на володіння та користування земельною ділянкою.

Просив суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самочинно збудованих двох двоповерхових будинків на земельній ділянці відповідача, які збудовані на межі із належною йому земельною ділянкою.

Позивач у судовому засіданні позов підтрим, просив його задовольнити, зазначав, що відповідачка побудувала без дозволу та з порушенням норм та правил будинок, що єдиним можливим способом захисту є знос побудованих об`єктів, просить знести всі незаконно побудовані конструкції. В якості доказу, зокрема посилається на висновок експерта № 104/7 від 06.11.2017.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтрима, вказував, що вони звертались до різних інстанцій, проте відповідачка не надала жодних документів про реєстрацію, зауважив, що ці об`єкти є незареєстрованими. Просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач та її представник в судове засідання не з?явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, представник відповідача - розпискою, заяв не подавали.

В минулому судовому засіданні представник відповідача адвокат Якобчук О.П. заперечувала проти позову, зазначивши, що позивач звів інший будинок, відомості є неактуальними, та на теперішеній час немає куди підтікати, крім того відповідач вже прийняв міри від затікання води до ділянки позивача.

Треті особи в судове засідання не з?явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, заяв не подавали.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, суд виходив із наступного.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 п.1 статті).

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Заслухавши в судовому засідання позивача та представника позивача, вивчивши матеріали справи і надані суду докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,0671 га, яка розташована в СТ «Урожай» на території Ювілейної (Слобожанської) сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та призначена для ведення садівництва, що підтверджується державним актом серії ЯМ № 461236 від 12 жовтня 2012 року, який виданий на підставі розпорядження голови Дніпропетровської райдержадміністрації від 24 вересня 2012 року № 1331-р.

Власником суміжної земельної №34, площею 0,0807 га є відповідач ОСОБА_3 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДП Дн № 019686, виданого 22 вересня 1997 року на підставі рішення Виконавчого комітету Ювілейної селищної ради від 20 серпня 1997 року № 128. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва.

Згідно з даними технічного паспорту від 15 січня 2018 року на належній відповідачу земельній ділянці № НОМЕР_2 знаходиться садовий будинок, що в СТ «Урожай» на території Ювілейної (Слобожанська) селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області: садовий будинок, позначений на плані літерою: садовий будинок «А-2», прибудова «а-1», прибудова «а1-1», садовий будинок «Б -2», прибудова «б-1», літня кухня «В», гараж «Г», сарай «Д», душ «Е», сарай «Ж», вбиральня «З», навіс «И», споруди №1-4-1, які були побудовані 1988 - 1991 роках.

Згідно з довідкою Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Дніпровської районної ради Дніпропетровської області» від 28 грудня 2018 року вих. № 603 за адресою: АДРЕСА_1 , архівна справа та інформація про реєстрацію права власності на нерухоме майно відсутні.

Встановлено, що правовстановлюючі документи на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці № НОМЕР_2 в СТ «Урожай» на території Ювілейної (Слобожанської) селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, належній ОСОБА_3 , відсутні.

Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до підпунктів г), е) частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (частини перша та друга статті 103 ЗК України).

Згідно з частиною другою, пунктом б) частини третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Звернувшись до суду зі вказаним позовом, позивач зазначав, що на межі належної йому земельної ділянки та належної відповідачу земельної ділянки, відповідач збудувала два двоповерхові будинки без відповідних дозволів. Атмосферні опади, що стікають із покрівель та карнизів цих будинків, потрапляють на земельну ділянку позивача, де збираються калюжі, закислються та вимивається грунт. Відповідач без дозволу позивача на його земельній ділянці для укріплення фундаменту своїх будівель зробила бетонне вимощення та насипала шлак. Через те, що будинки відповідача двоповерхові та знаходяться на південь від домоволодіння позивача, велика частина земельної ділянки позивача затінена. Вказане порушує права позивача як власника суміжної земельної ділянки. Крім того, позивач зазначав, що будинки відповідача можуть зруйнуватися, що створює загрозу та небезпеку для майна та здоров`я позивача.  

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною сьомою статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Верховний Суд під час розгляду справ за позовами про знесення самочинно збудованого нерухомого майна викладені у відповідних постановах у справах: № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14, № 814/2645/15, № 813/6423/14., за наслідками розгляду яких Верховний Суд сформулював такі правові висновки:

- відповідно до вимог частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у цій категорії справ необхідна наявність таких фактів, як неможливість перебудови об`єкту або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови;

- у разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову;

- знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області із заявами стосовно незаконного будівництва на ділянці відповідача.

У відповіді від 26 червня 2017 року Державна архітектурно-будівельної інспекція України Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області повідомила, що за наслідками їх виїзду встановлено, що на земельній № НОМЕР_2 , розташованої у СТ «Урожай» на території Ювілейної (Слобожанської) сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, яка належить на праві власності ОСОБА_3 , знаходиться садовий будинок з господарськими будівлями. Всі будівлі, які розташовані на вказаній земельній ділянці збудовано до 1992 року, згідно з технічним паспортом від 08 червня 1993 року. Сарай «Ж» та садовий будинок «Б» реконструйовано у 1995 році. Позивачу рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав, якщо він вважає їх порушеними.

Відповідно до абзацу другого пункту 3.1. Розділу ІІІ Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24 червня 2011 року № 91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 року за № 830/19568, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Згідно з пунктом 3.2. розділу 3 Інструкції про проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року№ 376 затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, якою визначено механізм відновлення меж земельних ділянок на місцевості, який здійснюють: виконавець - юридична або фізична особа, яка отримала ліцензії на проведення робіт із землеустрою та топографо-геодезичних робіт; замовник - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок (пункт 4.1 Інструкції).

Постановою Верховного суду  складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.02.2023 року у цивільній справі №175/4348/17, якою рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року, було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, встановлено, суди попередніх інстанцій не врахували вказівки, викладені у постанові суду касаційної інстанції у справі, що переглядається, належним чином не перевірили доводи позивача щодо порушення його прав, зокрема: розташування стіни прибудови садового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , що пролягає по межі між ділянкою № НОМЕР_1 , затінення земельної ділянки позивача, стікання атмосферних опадів та насипання шлаку на його земельну ділянку, що також підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 06 листопада 2017 року № 104/17.

Неприйнятними є посилання суду першої інстанції на те, що цей висновок не може бути взято до уваги, оскільки будинок було знесено, а будь-яких інших доказів, а саме: новий технічний паспорт на будинок чи висновок експерта на підтвердження позовних вимог позивачем не надано, а позивач не звертався до суду з клопотанням про призначення у справі будь-якої судової експертизи, а вимоги ґрунтуються лише на вище вказаному висновку.

Так, судом за клопотанням позивача призначалась судова будівельно - технічна експертиза. На вирішення експертизи було поставлено наступні питання:

-Чи відповідає розташування зведених будівель, споруд та їх конструктивних елементів, в тому числі, з урахуванням їх технічного стану, які знаходяться на земельній ділянці № НОМЕР_2 садівничого товариства «Урожай» Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, яка належить ОСОБА_3 , вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»?

Якщо ні:

-В чому полягає така невідповідність?

-Які є варіанти усунення невідповідностей (знесення будівель, перебудова тощо)?

-Чи можливе усунення невідповідностей шляхом здійснення перебудови об?єктів?

-Якщо так, то які будівельні роботи повинні бути виконані і на яких будівлях?

- Чи відповідають садові будинки літ.А-2 та літ. Б-2 побудовані до 1992 року в садівничому товаристві «Урожай» земельна ділянка № НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_3 нормам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» п.3.11 будинок садовий, а саме: «Будівля для літнього (сезонного) використання, яка в частині нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків»;

- Переуступка частини земельної ділянки № НОМЕР_2 ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , може рахуватися як відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку для забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 або взаємоузгоджене водовідведення.

-визначити фактичну ринкову вартість будівельних робіт (спорудження будівель, їх переобладнання, ремонт, тощо) у разі невідповідності садових будинків ОСОБА_3 на земельній ділянці Мо34 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»;

- визначення вартості (у разі невідповідності) проектних робіт з проведення будівництва, ремонтних робіт чи реконструкції об?єкту будівництва;

- визначення вартості (у разі невідповідності) будівельних матеріалів для будівництва, ремонтних робіт чи реконструкції об?єкту будівництва;

- чи відповідає розташування зведених будівель та споруд та їх конструктивних елементів, в тому числі, з урахуванням їх технічного стану, на земельній ділянці № НОМЕР_2 в СТ «У рожай» Слобожанської селищної ради, Дніпропетровського району Дніпропетровської області, яка належать ОСОБА_3 по відношенню до зведених будівель та споруд на земельній ділянці № НОМЕР_1 в СТ «Урожай» Слобожанської селищної ради, Дніпропетровського району Дніпропетровської області, яка належать ОСОБА_1 , вимогам діючих норм та нормативно-правових актів у будівництві.

Однак, суду листом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, повідомлено, що ухвала суду від 29.08.2023 року залишено без виконання судової будівельно-технічної експертизи, оскільки станом на 30.10.2024 року кошти в повному обсязі на рахунок ДніпроНДІСЕ не надійшли. Рахунок №38 ОСОБА_1 було оплачено, оплата по рахунку №39 від ОСОБА_3 до ДніпроНДІСЕ не надходила.

У судовому засіданні 20.12.2024 року позивач ОСОБА_1 просив закрити підготовче засідання та призначити до судового розгляду цивільну справу, у зв`язку з тим, що експертиза не була проведена, повторне проведення експертизи не заявляв, оскільки вважає це недоцільним, просив проводити розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Току саму думки зазначила представник відповідача у підготовчому судовому засіданні.

Згідно статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (§ 23 рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006року № 63566/00).

Так, суд зазначає, що висновок експертного будівельно-технічного дослідження, від 06 листопада 2017 року № 104/17, на який посилається позивач, на момент розгляду справи не відповідає дійсним обставинам, тому суд не може зробити висновок про наявність істотним порушенням будівельних норм і правил.                                                        Крім того, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, разом з тим, доказів зазначеного, матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи, що ухвала суду від 29.08.2023 року про проведення експертизи не виконана, позивач про повторне проведення експертизи не заявляв, не доведено за допомогою належних та допустимих доказів ту обставину, що дії відповідача порушують права позивача на володіння та користування земельною ділянкою, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Голова садівничого товариства «Урожай» Єремєєва Марія Володимирівна, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровському районі в особі заступника директора Садового І.Д. про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Білоусова