Справа №949/731/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2025 року                                                        м. Дубровиця

       Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділення поліції №2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

        ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

       за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, ОСОБА_1 роз`яснені.

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 267660 від 10 березня 2025 року, ОСОБА_1 , того ж дня о 12 год. 56 хв. в с. Сварицевичі по вул. Шевченка керував транспортним засобом марки "HONDA DIO", без н/з, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest 6810 та проходження такого огляду в медичному закладі водій відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від дачі пояснень та підпису відмовився.

       У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні даного правопорушення не визнав, оскільки у нього наявний сумнів щодо компетентності працівників поліції, які його зупинили та пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

       Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з`ясувавши повно, всебічно, об`єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Цією ж постановою Пленуму визначено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у постанові від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності (пункт 27).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Основними доказом по справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №267660 від 10 березня 2025 року, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зобов`язання про відсторонення від керування транспортним засобом та відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського, з якого вбачається, що на пропозицію поліцейським пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alkotest 6810 на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Зважаючи на вказане, вважаю, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, є достовірними та допустимими доказами.

Дії працівників поліції в частині правомірності та підставності складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не оскаржував в передбаченому законом порядку. Заперечень до адміністративного матеріалу по складеному протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подано.

Таким чином, відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_1 доказів оскарження дій працівників поліції вказує на погодження ним зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні усі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вину у вчиненому правопорушенні, в тому, що він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, доведено повністю.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

При цьому, суд зважає на характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, оскільки дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати, щодо нього стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.

       Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

       Керуючись ст.ст. 40-1, 284, 287, 294, 308 КУпАП

п о с т а н о в и в:

        ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

       (отримувач коштів: ГУК у Рівненській області/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001, призначення платежу: адміністративний штраф, протокол серії ЕПР1 №267660).

Стягнути з ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

       отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

       код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

       банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

       рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

       код класифікації доходів бюджету: 22030106.

       Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

       У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень).

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

       Суддя Дубровицького

       районного суду                                        Тарасюк А.М.