Справа № 161/4647/25

Провадження № 2/161/2368/25

Р І Ш Е Н Н Я

                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 квітня 2025 року                                                                         місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді                                        Івасюти Л.В.

за участю секретаря судового засідання                        Вольської А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що 12.01.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 454910-КС-003, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в сумі 16000,00 грн.

Таким чином, ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало в повному обсязі шляхом перерахунку на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 16000,00 грн.

Проте, відповідач належним чином свої зобов`язання перед позивачем не виконаа у зв`язку з чим в нього станом на 14.09.2024 утворилась заборгованість за договором № 454910-КС-003 в сумі 51601,66 грн., з яких: 16000,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 33201,66 грн. – заборгованість по процентам та 2400,00 грн. – заборгованість за комісією.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд, стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 454910-КС-003 від 12.01.2023 в сумі 51601,66 грн.

Ухвалою судді від 17.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін у справі.

Відповідно ч.8 ст. 128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу будо направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав.

Також, до суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно електронного сайту Луцького міськрайонного суду Волинської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та подані позивачем докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.

12.01.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 454910-КС-003, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в сумі 16000,00 грн.

Договір було укладено в електронному вигляді.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства, що відповідає приписам ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 14.09.2024 утворилась заборгованість за договором № 454910-КС-003 в сумі 51601,66 грн., з яких: 16000,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 33201,66 грн. – заборгованість по процентам та 2400,00 грн. – заборгованість за комісією.

Враховуючи вищевикладене, відповідач істотно порушила умови договору, ст. 526, 527, 1048, 1050, 1054 ЦК України, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та відсотків є підставними та підлягають до задоволення.

Безпідставними є позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 2400,00 грн., оскільки відповідно до умов кредитного договору позичальнику кредит надавався на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін у даній частині визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 №15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 06.09.2017 по справі № 6-2071цс16 та постанові Верховного Суду від 24.10.2018 по справі № 276/4216/16-ц, відповідно до яких, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У зв`язку з вищевказаним позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 2400,00 грн. не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з  ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитом в загальному розмірі 49201,66 грн.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та заявлено позовні вимоги про стягнення 51601,66 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 49201,66 грн., що становить 95,35 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2309,76 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 12, 77, 80-82, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 554, 610, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість в сумі 49201 (сорок дев`ять тисяч двісті одна) гривня 66 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в сумі 2309 (дві тисячі триста дев`ять) гривень 76 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місце знаходження: б. Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ; код ЄДРПОУ 41084239);

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                         Волинської області                                                                 Л.В. Івасюта