2-2836/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді   -  Алтухової О.С.,

при секретарі - Щукіній О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк», Донецького відділення №1 Публічного акціонерного товариства «Родовід банк»про  стягнення сум, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк», Донецького відділення №1 Публічного акціонерного товариства «Родовід банк»про  стягнення сум, посилаючись на наступні обставини.

В 2007 році він уклав з Відкритим акціонерним товариством «Родовід банк»(Донбаська філія, відділення №12) Договір банківського вкладу №ДРГ.247.ЙА 124-2/06-2007 від 06.06.07 р. Відповідно до Договору він розмістив на терміновому депозитному рахунку банку 15000 грн. строком до 06.06.09 р. з нарахуванням 17% річних.

В 2009 році він  уклав з ВАТ «Родовід банк»(Донбаська філія, відділення №1) ще два договори строкового банківського вкладу: договір №ДРГ.010.Щ45-5771/02-2009 від 09.02.09 р., відповідно до якого на терміновому  депозитному рахунку банку розміщено 145000 грн. строком до 26.03.09 р. з нарахуванням 23%  річних; договір №ДРГ.010.Щ45-5772/02-2009 від 09.02.09 р., відповідно до якого на терміновому  депозитному рахунку банку розміщено 150000 грн. строком до 26.03.09р. з нарахуванням 23%  річних.

У зв'язку із закінченням термінів дії договорів він подав у банк заяви про повернення йому його внесків ним були подані відповідні заяви.

Банк залишив його заяви без належної письмової відповіді. В усній формі представники банку відмовилися повернути гроші по всім трьом договорах, посилаючись на введення мораторію й тимчасової адміністрації з 16 березня 2009 р. строком на 6 місяців.

17 липня 2009 р. банк, не повертаючи йому внески змусив його укласти три нових термінових договори на зазначені вище суми його внесків.

У порушення закону та укладених договорів банк, з 27 березня 2009р. до 16 липня 2009 р. включно, протягом 112 днів не повертав йому його внески по договорах № ДРГ.010.Щ45 -5771/02 - 2009 і №ДРГ.010.Щ45 - 5772/02 -2009, а з 7 червня 2009 р. до 16 липня 2009 р. протягом 40 днів за договором № ДРГ.247.ЙА124 - 2/06 - 2007.

Після закінчення терміну дії мораторію, введеного 16 березня 2009 р., банк згідно ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність»зобов'язаний виплачувати кредиторам неустойки, інші фінансові санкції за невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до пункту 5.2. вищевказаних договорів у випадку порушення банком строку повернення внеску він виплачує вкладникові пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми внеску за кожний день прострочення, але не більше 1 відсотка від суми внеску. Таким чином, банк зобов'язаний виплатити йому пеню по вищевказаних договорах у сумі 3100 грн.

Крім того, банк повинен був виплатити 3% річних в сумі 2764,94 грн., та інфляційні збитки в сумі 7154 грн.

Просив стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 3100,00 грн., 3% річних - 2764,94 грн., інфляційні збитки - 7245 грн.

В судовому засіданні позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності за участю його представника, підтримав вимоги позову.

Представник позивача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,  що діють на підставі довіреностей, в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, зазначивши, що у зв’язку з введеним мораторієм, у банка за цей період не виникло майнових зобов’язань перед позивачем, крім того, позивачу банком були повернуті депозитні кошти по трьом депозитним договорам. Просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлені наступні обставини.

Між ОСОБА_4 та ВАТ «РОДОВІД БАНК»були укладені наступні договори про строковий банківський вклад:

- Договір № ДРГ.247.ЙА124-2/06-2007 від 06 червня 2007 року про строковий банківський вклад «Дбайливий». Сума вкладу за вказаним депозитним договором становила 15 000,00 гривень. Строк дії депозитного договору - до 06 червня 2009 року. 17 липня 2009 року кошти за депозитним   договором були переоформлені на новий депозитний договір № ДРГ.010.ДВ02-6049/07-2009  строком до 17 вересня 2009 року;

- Договір № ДРГ.010.Щ45-5771/02-2009 від 09 лютого 2009 року  про строковий банківський вклад «Щедрик». Сума вкладу за депозитним договором становила 145 000,00 гривень. Строк дії депозитного договору- до 26 березня 2009 року. 17 липня 2009 року кошти за депозитним договором були  переоформлені на новий депозитний договір № ДРГ.010.ДВ02-6050/07-2009  строком до 17 вересня 2009 року;

- Договір № ДРГ.010.Щ45-5772/02-2009 від 09 лютого 2009 року про строковий банківський вклад «Щедрик». Сума вкладу за депозитним договором становила 150 000,00 гривень. Строк дії депозитного договору - до 26 березня 2009 року. 17 липня 2009 року кошти за депозитним договором були переоформлені на новий депозитний договір № ДРГ.010.ДВ02-6051/07-2009 строком до 17 вересня 2009 року.

У зв'язку із закінченням термінів дії договорів позивач подав у банк заяви про повернення йому його внесків, однак у зв’язку із введенням мораторію грошові кошти повернуті йому не були.

Згідно з Постановою Правління Національного банку України № 138 від 13.03.2009 у Банку з   16.03.2009 було  призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік.

З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку Постановою Правління НБУ № 138 від 13.03.2009р. був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 16 березня 2009 року до 15 вересня 2009 року.

В своїх запереченнях відповідач посилається на норми Закону України «Про банки та банківську діяльність», згідно яких банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Протягом дії мораторію не нараховується неустойка, до якої належить штраф і пеня, яка є формою цивільно-правової відповідальності за порушення умов договору. Однак грошове зобов'язання — зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня, штраф). Таке визначення грошового зобов'язання наведене у ст. 1 Закону від 14 травня 1992 р. № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, крім цивільно-правового договору, грошове зобов'язання виникає і на інших підставах, передбачених цивільним законодавством, зокрема положенням ст. 625 ЦК України , згідно з яким боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, ці суми не є штрафною санкцією і на них не поширюється дія мораторію.

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції, а також суми  завданих збитків, які банк був зобов’язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та  зобов’язаннями щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, що існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено Законом № 2121-ІІІ «Про банки та банківську діяльність».

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 3% річних та індексу інфляції за весь час прострочення підлягають задоволенню в сумах, відповідних до розрахунків, приведених нижче.

Три відсотки річних за 40 днів прострочення за договором № ДРГ.247.ЙА124-2/06-2007 від 06 червня 2007 року про строковий банківський вклад «Дбайливий»становить: (15000 грн. * 3%) / 365 днів* 40 днів = 49,32 грн.

Три відсотки річних за 112 днів прострочення за договором № ДРГ.010.Щ45-5771/02-2009 від 09 лютого 2009 року становить: (145000 грн. * 3%) /365 днів* 112 днів = 1334,80 грн.

Три відсотки річних за 112 днів прострочення за договором № ДРГ.010.Щ45-5772/02-2009 від 09 лютого 2009 року: (150000 грн. * 3%) /365 днів* 112 днів = 1380,82 грн.

Всього 3% річних від прострочених сум становить: 1334,80 грн. + 1380,82 грн. + 49,32 грн. = 2764,94 грн.

За  час  прострочення  з  27  березня 2009р.  по   16  липня  2009р.  інфляція  була наступною: за квітень - 100,9 % , за травень - 100,5 % , за червень - 101,1 % , за липень - 99 ,9 % Сума внеску 15 тис. грн., помножена на індекс інфляції становить 15000 грн. * (101,1 % * 99 ,9 %) = 15015 грн. Тобто інфляційні збитки склали –15 грн.

Сума внеску 145 тис. грн., помножена на індекс інфляції становить: 145000 грн. * (100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99 ,9 %) = 148509 грн. Тобто інфляційні збитки склали –3509 грн.

Сума внеску 150 тис. грн., помножена на індекс інфляції становить: 150000 грн. * (100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99 ,9 %) = 153630 грн. Тобто інфляційні збитки склали –3630 грн.

Усього по трьох договорах загальні втрати від інфляційних процесів склали: 3509 грн. + 3630 грн. + 15 грн. = 7154 грн.

В той же час суд відмовляє позивачу в задоволенні частини позовних про стягнення з відповідача на його користь пені в сумі 3100 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Згідно ст. 258 України для  окремих  видів  вимог  законом  може  встановлюватися  спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.  Позовна давність в один рік  застосовується,  зокрема,  до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Оскільки за домовленістю сторін позовна давність збільшена не була, то вказаних правовідносин необхідно застосовувати саме річний строк позовної давності.

Згідно ч.3,4,5 ст. 267 ЦК України позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд  визнає  поважними  причини  пропущення  позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В судовому засіданні представниками  відповідача було заявлено про застосування позовної давності. Позивачем не надано до суду будь-якого доказу на підтвердження поважності  причини  пропущення  позовної давності, а тому підстав для захисту порушеного права щодо стягнення пені суд не вбачає.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 гривень, сплачені позивачем при подачі позовної заяви.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 99,18 гривень.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України , суд, -  

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк», Донецького відділення №1 Публічного акціонерного товариства «Родовід банк»про  стягнення сум –задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Родовід банк»на користь ОСОБА_4 три відсотки річних в сумі 2764,94 гривень, інфляційні збитки в сумі 7154,00 гривень,  витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у суді в розмірі 120 гривень, а всього стягнути 10038 (десять тисяч тридцять вісім)  гривень 94 копійки.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Родовід банк»на користь держави судовий збір в розмірі 99,18 гривень.

В іншій частині позовних вимог -  відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька                                                                                   О.С.Алтухова