ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2008 Справа № 11/522-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого судді Білецька Л.М. (доповідач)
суддів Науменко І.М., Голяшкін О.В.
при секретарі Прокопець Т.В.
судового засідання:
за участю
представників сторін:
від позивача: Рязанцев Сергій Володимирович представник, довіреність №б/н від 08.02.07;
від відповідача: Третяков Максим Леонідович представник, довіреність №52-16/78 від 17.12.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2008р. у справі № 11/522-07
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Укркомплектсервіс”, м. Кривий Ріг
до відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг
про стягнення 100 595 грн. 62 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2008 року по справі №11/522-07 (суддя І.Ф.Мельниченко) стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укркомплектсервіс", м. Кривий Ріг 72 393, 86 грн. інфляційних, 28 201, 76 грн. річних, 1 006 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що у зв'язку з цим грошовими зобов'язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. За таких умов, інфляційні втрати за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3% річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, у зв’язку з чим останні не є санкціями у розумінні статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що:
- господарський суд вирішив справу за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права;
- відповідно до п.2 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація);
- відповідно до п.4 ст. 604 Цивільного кодексу України новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором;
- відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
- вимоги позивача щодо стягнення інфляції та 3% річних за період з 02.03.2006 року по 15.11.2006 року являються неправомірними у зв’язку з тим, що право позивача відповідачем не було порушено, таким чином у позивача не має права на позов.
Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу та вважає рішення законним і обґрунтованим, яке винесено з дотримання вимог чинного законодавства. Просить апеляційну скаргу не задовольняти, рішення суду залишити без змін.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2008 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду, її розгляд призначений на 17.03.2008 року 17.03.2008 року розгляд апеляційної скарги був відкладений до 07.04.2008 року.
Згідно розпорядження голови судової палати № 144 від 17.03.2008р. справа № 11/522-07 передана на розгляд постійній колегії суддів у складі: головуючого - Білецької Л.М.(доповідач), суддів –Науменко І.М., Голяшкін О.В.
У судовому засіданні відповідач підтримав доводи по апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати. Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу не задовольняти, рішення залишити без змін.
Вислухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, інші матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом судового оскарження в апеляційній інстанції є стягнення з відповідача 72 393, 86 грн., що складають інфляцію грошових коштів за період з березня по жовтень 2006 року та 28 201, 76 грн. річних за період з 02.03.06р. по 15.11.06р., що нараховані за прострочку зобов'язань, за договором поставки №501д.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.02р. у справі №6/419 було встановлено факт укладання сторонами - товариством з обмеженою відповідальністю "Укркомплектсервіс" та відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" договору поставки №501д від 29.07.99р., поставка на його виконання позивачем на адресу відповідача товару, який був оплачений частково та неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо розрахунків в результаті чого, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 1 319 698, 13 грн. (а.с. 12, 13).
Встановлена заборгованість була стягнена з врахуванням індексу інфляції та річних станом на 01.05.02р.
За період з 01.01.03р. по 01.02.03р. з відповідача було стягнуто інфляцію грошових коштів та річних згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.06р. у справі №14/14 (а.с. 14).
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, зобов’язання по оплаті відповідачем перед позивачем в період з 02.03.2006 року по 15.11.2006 року залишались не виконаними
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з цим грошовими зобов'язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.
За таких умов, інфляційні втрати за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3% річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, у зв’язку з чим останні не є санкціями у розумінні статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду Дніпропетровської області та з тим, що посилання відповідача на те, що вимоги позивача про стягнення інфляційних та 3% річних за період з 02.03.06р. по 15.11.06р. є неправомірними, оскільки право позивача в цей період відповідачем не було порушено, не заслуговують також на увагу, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, мирова угода, на яку посилається останній була затверджена лише 16.11.06р., а отже її затвердження не випливає на позовні вимоги відносно спірного періоду.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм вірну юридичну оцінку та застосував відповідне законодавство, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2008 року у справі № 11/522-07 - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого
господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.М.Білецька
Суддя І.М.Науменко
Суддя О.В.Голяшкін
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В.Водопоєнко