Справа № 2-6292/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011 року  Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого –судді                        Лозинської М.І.,

при секретарі                                   Продан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального казенного підприємства пробірного контролю про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просить поновити його на роботі на Центральному казенному підприємстві пробірного контролю на раніше займаній посаді, стягнути з відповідача на його користь середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. В обґрунтування свої вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 01.04.2004 року він працював в Центральному казенному підприємстві пробірного контролю на посаді заступника директора. 19.08.2011 року наказом № 105-К ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв’язку зі змінами організації виробництва та праці. 04.02.2011 р. позивач отримав попередження про його наступне вивільнення від 03.02.2011 р. № 76, в якому його проінформували, що в майбутньому у разі вивільнення йому буде запропоновано роботу на іншій вакантній посаді, чим грубо порушили норму права, закріплену частиною 3 ст. 49-2 КЗпП України, де чітко зазначено, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами організації виробництва і праці пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Проте, ні одночасно з попередженням, а ні в майбутньому позивачу не пропонувалася жодна вакантна посада. 17.03.2011 р.  відповідач в особі директора Явдика Я.С.  звернувся з поданням до профспілкового комітету ЦКППК про надання згоди на звільнення позивача. Як вбачається з протоколу розширеного засідання профспілкового комітету від 18.03.2011 р. № 7 профком не дав згоду на звільнення ОСОБА_1, у зв’язку з наявністю посади на даному підприємстві, яка повністю відповідала кваліфікації позивача і досвіду та в порушення норм трудового законодавства, не була запропонована позивачу. Згідно постанови від 17.06.2011 р. № 4.4.-2 Президія міського комітету профспілки працівників державних установ міста Києва погодилась з рішенням профспілкового комітету ЦКППК щодо  ненадання згоди на звільнення члена профкому первинної профспілкової організації ЦКППК ОСОБА_1 В порушення всіх вищезазначених норм  трудового законодавства роботодавець незаконно звільнив ОСОБА_1 з займаної посади, що змусило позивача звернутися до суду.

В ході судового розгляду позивач та його представник підтримали позов та просили його задовольнити з підстав, наведених в ньому.

Представники відповідача в ході судового розгляду заперечували проти позову та зазначили, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Наказом від 01.02.2011 року № 18-о було введено штатний розпис ЦКППК на 2011 рік, погоджений з Міністерством фінансів України. У зв’язку зі змінами, що відбулися у Штатному розписі ЦКППК на 2011 рік, директор Центрального казенного підприємства пробірного контролю Явдик Я.С. видав наказ № 19 –к від 02.02.2011 р. Даним наказом зобов’язано попередити персонально під особистий підпис про можливе звільнення працівників, в тому числі і ОСОБА_1, згідно п. 1.ч.1 ст. 40 КЗпП України, у зв’язку зі скороченням штату. На виконання  наведеного вище наказу було складено попередження від 03.02.2011 р. № 76. ОСОБА_1 ознайомився з даним попередженням 03.02.2011 р, про що свідчить акт про поставлення в попередженні хибної дати ознайомлення від 03.02.2011 р. Так як на момент попередження ОСОБА_1 на підприємстві ЦКППК була відсутня робота, яка відповідала б професії та спеціальності позивача, у даному попередження було повідомлено, що в майбутньому йому буде запропонована робота на іншій вакантній посаді Центрального казенного підприємства пробірного контролю.

19.08.2011 року заступнику директора ЦКППК ОСОБА_1, повторно надано попередження № 08-383 про те, що посада, яку він займає у штатному розписі відсутня, а відтак  він підлягає звільненню за п.1. ст.. 40 КЗпП України. Оскільки роботи, яка б відповідача професії та спеціальності ОСОБА_1 на підприємстві не було, йому запропоновано іншу роботу на посаді прибиральника виробничих приміщень Відділення пробірного контролю ЦКППК у м. Черкаси. Позивач з даним попередженням ознайомився, але ставити свій підпис про ознайомлення відмовився, про що був складений акт про відмову в ознайомленні з попередженням та підписаний наступними працівниками ЦКППК: директором ЦКППК Явдиком Я.С., провідним юрисконсультом ОСОБА_3, старшим інспектором з кадрів Попенко Н.С., інспекторів з кадрів Галамагою В.В. 19.08.2011 р. видано наказ  № 105-к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади заступника директора ЦКППК у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці згідно п.1. ст.. 40 КЗпП України.

Крім того, представники відповідача вході судового розгляду зазначили, що  в дотримання ч.1. ст.. 43 КЗпП України директор ЦКППК у листі від 17.03.2011 р. № 08-165 звернувся до Голови профспілки працівників державних установ міста Києва з проханням надати згоду на звільнення ОСОБА_1 відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці. Лист отримано профспілкою 17.03.2011 р. Відповіді на дане звернення не отримано, що підтверджується актом від 20.10.2011 р. Також, директор ЦКППК звертався до профспілкового комітету Центрального казенного підприємства пробірного контролю з листом від 17.03.2011 р. № 08-164, в якому просив профком надати згоду на звільнення ОСОБА_1 та інших працівників відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України  в зв’язку зі скороченням чисельності працівників та змінами, що відбулися в штатному розписі. З витягу протоколу розширеного засідання № 7 від 18.03.2011 р. профком ухвалив рішення запропонувати ОСОБА_1 вакантну посаду начальника Вінницького відділення ЦКППК, а от обґрунтованого надання згоди, чи не надання згоди профком не надав. Повторно звернувшись до профкому ЦКППК з листом від 22.04.2011 р. з аналогічним проханням Центральне казенне підприємство пробірного контролю не отримало відповіді і на сьогоднішній день. З огляду на те, що  профспілка працівників установ міста Києва не повідомила про прийняте рішення у письмовій формі та у встановлений ч.5 ст. 43 КЗпП України строк, було прийнято рішення звільнити ОСОБА_1 Відповідь  профспілкового комітету не була взята відповідачем до уваги, скільки вона була необґрунтованою, з огляду на поверхневість вивчення роботи позивача. Позивачу була запропонована вільна посада, від якої він відмовився, а отже відповідачем були дотримані всі норми трудового законодавства.

Суд заслухавши пояснення позивача, його представника та представників відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення  з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 87-к від 01.09.2004 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора Центрального казенного підприємства пробірного контролю (а.с. 87).

Відповідно до листа Департаменту державного регулювання операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінними камінням та пробірного нагляду  № 33040-20/47 від 29.11.2010 р., який був адресований та рекомендований для виконання директорам казенних підприємств пробірного контролю відповідно до п.3.3 рішення наради з директорами казенних підприємств пробірного контролю у Департаменті державного регулювання операцій з дорогоцінним камінням та пробірного нагляду від 17.1.2010 р. казенні підприємства зобов’язано до 01.02.2011  подати до Міністерства фінансів України конкретні пропозиції щодо оптимізації чисельності підприємств та штатні розписи станом на 01.01.2011 р. З даного листа вбачається , що департамент опрацював попередньо подані казенними підприємствами пропозиції щодо оптимізації чисельності працівників та визначив, що з метою скорочення адміністративного персоналу департамент вважає за потрібне запровадження наступних заходів: скорочення посади заступника директора (Західне КППК, Південне КППК);поєднання посади заступника директора та начальника пробірного(загального) відділу(Дніпропетровське КППК, Донецьке КППК, Східне КППК, Центральне КППК); переведення працівників з посади заступника директора –начальник відділення на посаду начальник відділення (Центральне КППК); впорядкування чисельності бухгалтерсько –економічних відділів та вимірювальних лабораторій. Кадрові зміни на казенних підприємствах  повинні відбуватися з врахуванням соціальної захищеності працівників, досвіду та результатів їх роботи, скорочення працівників пенсійного віку, надання пріоритету молодим фахівцям відповідно до їх професійних знань та навичок(а.с.50,51).

Таким чином, судом встановлено , що в Центральному казенному підприємстві пробірного контролю відбулась оптимізація  чисельності працівників в наслідок чого відбулось скорочення штату працівників підприємства.

Наказом № 105-к від 19.08.2011 р. ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника директора Центрального казенного підприємства пробірного контролю у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці згідно п.1 ст. 40 КЗпП України(а.с.88).

Судом встановлено , зо звільнення позивача з посади заступника директора підприємства відбулось за попереднім погодженням з Міністерством фінансів України.( а.с.92).

Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праві, в тому числі ліквідації, реорганізації , банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як встановлено в ході судового розгляду відповідно до Наказу № 18-о від 01.02.2011 року введений з 01 лютого 2011 року в дію Штатний розпис підприємства , який погоджений з Міністерством фінансів України. Крім того затверджена нова організаційна структура, яка погоджена Міністерством фінансів України ( а.с.51-60).

У зв`язку з введенням в дію нового штатного розкладу з 01.02.2011 року посада заступника директора підприємства, яку обіймав позивач, відсутня.

          Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в  організації  виробництва і праці власник або уповноважений ним орган  пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі,  організації. При відсутності роботи  за  відповідною професією  чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення  на  іншу  роботу  на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до  державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас  власник  або  уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

02.02.2011 року Центральним казенним підприємством пробірного контролю виданий наказ № 19-к, відповідно до якого наказано попередити персонально під особистий підпис про можливе звільнення згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України зв`язку зі скороченням штату працівників підприємства, в тому числі і позивача (а.с.63).

Судом встановлено, що 03 лютого 2011 року позивач був ознайомлений з попередженням про майбутнє вивільнення. Одночасно його було повідомлено, що у майбутньому при вивільнення йому буде запропоновано роботу на іншій вакантній посаді ( а.с.68).

Позивач в судовому засіданні проти ознайомлення з даним попередженням 03 лютого 2011 року заперечив.

Проте, відповідно до акту від 03.02.2011 року № 76, складеним о 16.30 директором підприємства Явдиком Я.С, провідним юрисконсультом ОСОБА_3,, старшим інспектором з кадрів Попенко Н.С., інспектором з кадрів Галамага В.В. засвідчено, що позивач ознайомився саме 03 лютого 2011 року з попередження про майбутнє вивільнення, проте, підписав його 04 лютого 2011 року ( а.с.69).

Доказів в спростування зазначених обставин позивач суду не надав, одночасно пославшись на фальсифікацію даного акту.

Судом також встановлено, що 07 лютого 2011 року позивачу було запропоновано посаду головного хіміка Вимірювальної лабораторії Центрального казенного підприємства пробірного контролю, оскільки на момент попередження 03.02.2011 вакантні посади на підприємстві були відсутні, від якої він відмовився, про що свідчить акт , складений 07 лютого 2011 року ( а.с.64-65).

Доказів в спростування зазначених обставин, позивач суду не надав.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов`яана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 4 статі 59 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

          Виходячи з наведеного вище, посилання позивача щодо фальсифікації пропозиції обійняти посаду головного хіміка та акту про відмову в ознайомленні з попередженням суд вважає недоведеними, оскільки позивачем не підтверджені належними та допустимим доказами, а також спростовуються Книгою реєстрації внутрішньої документації , оглянутої в ході судового розгляду ( а.с.186-188).

          Також судом встановлено, що 19 серпня 2011 року позивачу була запропонована посада прибиральника виробничих приміщень Відділення пробірного контролю Центрального казенного підприємства пробірного контролю у м. Черкаси, від ознайомлення з якою позивач відмовився, що підтверджується актом від 19.08.2011 року ( а.с.66-67).

          Зазначені вище обставини позивачем в ході судового розгляду не оспорювались.

          Таким чином, судом встановлено, що звільнення позивача відбулось у відповідності з вимогами трудового законодавства, оскільки позивач за два місяці належним чином був попереджений про своє звільнення, та йому були запропоновані всі наявні вакантні посади на підприємстві .

          Оспорюючи своє звільнення , позивач та його представник посилаються на те, що позивачу в супереч вимогам законодавства не були запропоновані посади заступника директора –начальника загального відділу підприємства , на яку був призначений Даниленко В.І.; посада начальника Відділення пробірного контролю Центрального казенного підприємства пробірного контролю у мі. Вінниці на яку була призначена Марценюк Л.В.; посада начальника Відділення пробірного контролю Центрального казенного підприємства пробірного контролю у м. Черкаси на яку був призначений Мельник Ігор Борисович.

          Проте, суд вважає такі посилання позивача в підтвердження підстав заявленого позову необґрунтованими, виходячи із наступного.

          Відповідно до частини 3 статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

          Враховуючи наведене , суд вважає, що  право на визначення осіб, які  мають переважне право на залишення на роботі при скороченні штату працівників належить підприємству.

При цьому , як зазначили представники відповідача твердження позивача про наявність на підприємстві вакантної посади головного хіміка спростовується тим, що наказом № 15-к  від 31.01.2011 року передбачено звільнення ОСОБА_4 з посади головного хіміка за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію згідно ст.. 38 КЗпП України з 07.02.2011 р., що підтверджується також заявою самої ОСОБА_5. про звільнення з займаної посади. З наведеного слідує, що до 07.02.2011 р. посада головного хіміка вимірювальної лабораторії ЦКППК не була вакантною, а відтак не могла бути запропонована позивачу одночасно з попередженням про звільнення від 03.02.2011 р.

          Такі твердження представників відповідача відповідають обставинам справи, є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

          Обґрунтовуючи свій позов, позивач посилається також і на те, що його звільнення відбулось без погодження профспілкового комітету, на що послався на Витяг з протоколу розширеного засідання профспілкового комітету від 18 березня 2011 року № 7( а.с.31-32) та Президії Профспілки працівників державних установ від 17 червня 2011 року ( а.с.33).

          Судом встановлено, що за поданням директора Центрального казенного підприємства пробірного контролю Явдик Я.С.№ 080165 від 17.03.2011 року про надання згоди на звільнення позивача та за поданням № 08-1236 від 22.04.2011 року винесено постанови № 4.4.-2 згідно з яким згода на звільнення позивача не надана. (а.с.220).

          Проте, суд зазначені обставини до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст.43-1 КзПП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації допускається у випадку звільнення керівника підприємства, установи, організації ( філіалу, представництва, відділення та іншого від окремого підрозділу), його заступників, посаду якого в даному випадку обіймав позивач.

          Враховуючи наведене, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Оскільки в ході розгляду справи підтверджена законність проведеного звільнення позивача, вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволенню не підлягають.

          Керуючись ст.ст.40, 43-1, 49-2, 233, 235 КзПП України, Постановою Верховного Суду України від 06.11.1992 року  «Про практику розгляду трудових спорів»від 06.11.1992р.№ 9, ст.ст.11,60,209,212-213,294 ЦПК України, суд,-

                                                  ВИРІШИВ:

          Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального казенного підприємства пробірного контролю про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу , відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

          Судовий збір віднести на рахунок держави.

          Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення мають право на його оскарження на протязі десяти днів з моменту отримання його копії.

          Суддя: