КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2011                                                                                           № 39/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова  М.М.

суддів:             

за участю представників

від  позивача:                      ОСОБА_1 – дов. б/н від 14.11.2011

від відповідача:                   ОСОБА_2 – дов. №2332 від 01.09.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу                     Закритого акціонерного товариства „Фінансова будівельна

                                        компанія”

на ухвалу                                Господарського суду міста Києва  

від                                          14.11.2011  

у справі                                №39/17 (суддя Гумега О.В.)

за позовом                                  Закритого акціонерного товариства „Фінансова будівельна

                                        компанія”

до                                                          Державного підприємства „Дарницький вагоноремонтний завод”

про                                    стягнення 5523,80 грн.

          ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва були передані позовні вимоги  Закритого акціонерного товариства „Фінансова будівельна компанія” (надалі - позивач) про стягнення з Державного підприємства „Дарницький вагоноремонтний завод” (надалі - відповідач) 5523,80 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.11.2011 у справі №39/17 провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 14.11.2011 у справі №39/17, а справу передати на розгляд до господарського суду м. Києва.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскільки борг відповідача виник перед позивачем після порушення провадження у справі про банкрутство, то позивач по відношенню до відповідача є поточним кредитором. Отже, висновок суду про те, що позивач є конкурсним кредитором на думку позивач помилковий.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу такою, що винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та просить залишити її без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з нижченаведеного.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом у даній справі 07.08.2006 року.

14.03.2006 господарським судом м. Києва було порушено провадження у справі №39/17.

Судом першої інстанції було встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2002 порушено провадження у справі №24/342-6 про визнання банкрутом Державного підприємства „Дарницький вагоноремонтний завод” за заявою Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго”.

25.04.2003 ухвалою господарського суду м. Києва у справі №23/342-б було затверджено мирову угоду між боржником та кредитором (АЕК „Київенерго”) та припинено провадження у справі.

27.09.2004 року за заявою АЕК „Київенерго” господарським судом м. Києва було розірвано зазначену мирову угоду, у зв’язку з невиконанням боржником своїх зобов’язань; призначено розпорядника майна боржника та зобов’язано заявника протягом 10 днів подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство (з урахуванням ухвали господарського суду міста Києва від 04.10.2004 про виправлення описки).

Оголошення про порушення справи про банкрутство Державного підприємства „Дарницький вагоноремонтний завод” опубліковано в газеті „Голос України” від 16.12.2004 №238.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2006, на підставі ст. ст.  79, 86 ГПК України, провадження у справі №39/17 було зупинено та  роз'яснено Закритому акціонерному товариству „Фінансова будівельна компанія”, що воно має право у місячний строк з дня публікації оголошення про порушення справи про банкрутство Державного підприємства „Дарницький вагоноремонтний завод” звернутися із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2011 за заявою позивача від 19.10.2001 року, провадження у справі № 39/17 поновлено.

Обгрунтовуючи ухвалу про припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд посилався на положення ч. 2 ст. 14 Закону України від 14.05.1992 №2343-XII   „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори - кредитори за вимогами  до  боржника,  які  виникли  до  порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори,    вимоги    яких   до   боржника   виникли   внаслідок правонаступництва  за  умови  виникнення  таких вимог до порушення провадження   у   справі  про  банкрутство.  Поточні  кредитори  - кредитори  за  вимогами  до  боржника, які виникли після порушення провадження  у  справі про банкрутство

Як вбачається з матеріалів справи та зазначає сам позивач, борг у відповідача перед позивачем виник з 15 жовтня 2004 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частина ж 2 ст. 14 вказаного Закону поширюється саме на конкурсних, а не на поточних кредиторів, а тому не може застосовуватись до даних правовідносин.

Крім того, згідно 4.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/155 від 13.02.2002 „Про деякі питання практики застосування окремих норм     чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів” у разі  припинення  провадження  зі  справи про банкрутство у
зв'язку із затвердженням господарським судом мирової  угоди  умови цієї  угоди є обов'язковими лише для кредиторів,  вимоги яких було включено до реєстру вимог кредиторів.  Кредитори,  вимоги яких  не підлягають   задоволенню   у   межах  провадження  зі  справи  про банкрутство,  або не були заявлені згідно  зі  статтею  14  Закону
України  „Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,  або  заявлені  після  закінчення процесуального  строку,  передбаченого  цією  статтею,   який   не відновлено господарським судом, можуть подати позов із зазначеними
вимогами  у  порядку,  встановленому  Господарським  процесуальним
кодексом України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2006 було затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства „Дарницький вагоноремонтний завод” у справі №24/342-б за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” до Державного підприємства „Дарницький вагоноремонтний завод” про визнання банкрутом.

Закрите акціонерне товариство „Фінансова будівельна компанія” (позивач) в реєстрі вимог кредиторів не значиться.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.12.2006 у справі №24/342-б було затверджено мирову угоду між відповідачем та конкурсними кредиторами, провадження у справі припинено.

Враховуючи те, що позивач є саме поточним, а не конкурсним кредитором, припинення провадження у справі про банкрутство, в зв’язку з затвердженням мирової угоди, та з огляду на викладену позицію Вищого господарського суду України, дана справа має розглядатися на даний час за правилами ГПК України.

За наведених обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала господарського суду м. Києва від 14.11.2011 про припинення провадження у справі прийнята з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, а справа – передачі на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Фінансова будівельна компанія” на ухвалу господарського суду м. Києва у справі №39/17 від 14.11.2011 задовольнити.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 14.11.2011 у справі №39/17 скасувати, а справу передати до господарського суду м. Києва для розгляду по суті.

Стягнути з  Державного підприємства „Дарницький вагоноремонтний завод” (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, код 14294471) на користь Закритого акціонерного товариства „Фінансова будівельна компанія” (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 39а, код 22861151) 470 (чотириста сімдесят) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді