КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2011                                                                                           № 40/257

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гарник Л.Л.

суддів:             

за участю представників:

від позивача не з’явились

від відповідача 1 ОСОБА_1 (довіреність від 29.11.2011 № 6/11/2);    

від відповідача-2:      не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Рентал Центр”, Закритого акціонерного товариства  „Лисичанський машинобудівельний завод”

на рішення                   господарського суду міста Києва від 11.02.2010р.

у справі №                   40/257 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом                   Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг”

до відповідача-1         Товариства з обмеженою відповідальністю „Рентал Центр”

    відповідача-2         Закритого акціонерного товариства  „Лисичанський машинобудівельний завод”

про                                стягнення 269 908,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2010р. у справі № 40/257        позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рентал Центр”, Закритого акціонерного товариства  „Лисичанський машинобудівельний завод” про стягнення 269 908,93 грн. задоволено, присуджено до стягнення з відповідачів солідарно заборгованість у розмірі 214 552,60 грн., неустойку – 15 791,49 грн., суму інфляційних втрат – 4 946,28 грн., 3% річних – 2 079,72 грн., витрати по сплаті державного мита – 2 373,70 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу – 312,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Рентал Центр”, Закрите акціонерне товариство  „Лисичанський машинобудівельний завод” звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

Скарга мотивована неповним з’ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи.

У скарзі йдеться про неправильність розрахунку позовних вимог, що обумовлюється перевищенням суми нарахованої комісії та помилковим визначенням суми комісії, що оподатковується ПДВ.

Посилаючись на порушення місцевим господарським судом статті 79 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає що суд необґрунтовано відхилив заявлене ним клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення господарським судом Луганської області справи № 8/265  пд-к, предметом розгляду якої серед інших є позовні вимоги про визнання недійсним названого договору фінансового лізингу від 14.08.2008 № 1568/08/2008.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Рентал Центр” підтримав апеляційну скаргу.

Інші сторони в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили.  Враховуючи те, що решта сторін про дату, час та місце слухання справи повідомлялося належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Товариством з обмеженою відповідальністю “ Ласка Лізинг” (далі по тексту – позивач) пред’явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рентал Центр”, Закритого акціонерного товариства  „Лисичанський машинобудівельний завод” про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості у розмірі 214 552,60 грн., неустойки – 15 791,49 грн., інфляційних втрат – 4 946,28 грн., 3% річних –                      2 079,72 грн.

Причиною спору є намагання позивача стягнути заборгованість у вигляді лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 11.09.2008 № 1635/09/2008, укладеним позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю „Рентал Центр”.

Під час розгляду справи встановлено,  що 11.09.2008 позивачем й Товариством з обмеженою відповідальністю „Рентал Центр” укладено договір фінансового лізингу                  № 1635/09/2008 (далі по тексту – договір № 1635/09/2008), предметом регулювання якого є відносини з приводу прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю „Рентал Центр” від позивача у тимчасове володіння та користування за плату майна  – екскаватор Hyndai R250LC-1.

Факт передачі обумовленого названим договором предмету лізингу підтверджується складеним сторонами договору актом приймання-передачі майна від 19.09.2008                          та визнається сторонами у справі.

Здійснивши системний аналіз виставлених позивачем на підставі договору                    № 1635/09/2008 консолідованих рахунків на оплату вартості майна та наявних в матеріалах справи відомостей про розмір платежів, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю „Рентал Центр” на виконання названого договору, колегія суддів погоджується з запропонованим позивачем розрахунком заборгованості у розмірі 214 552,60 грн.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України              від 16.12.97 N 723/97-ВР "Про фінансовий лізинг" (зі змінами та доповненнями).                     За цим Законом фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачеві на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 2 цього Закону встановлено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж з урахуванням особливостей,                                що встановлюються цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Права та обов'язки сторін за договором фінансового лізингу детально визначені у статтях 10, 11 Закону України від 16.12.97 N 723/97-ВР. Зокрема, на лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати лізингові платежі (пункт 3 частини 2                   статті 11).

Відповідно до умов договору № 1635/09/2008 лізингові платежі нараховуються по кожному періоду строку фінансового лізингу, що зазначаються в графіку внесення платежів та який є невід’ємною частиною Договору (пункти 6.5, 6.6); поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, розраховується як результат суми лізингового платежу, який виражається в “у.о.”згідно “Графи 3”додатку №1 на відповідну дату проведення платежу і Курсу 2, який збільшується на 1%. Курс 2 –це курс, встановлений НБУ для одного Долара США на дату встановлену для проведення наступного лізингового платежу згідно графіку внесення платежів (пункти 6.1, 6.2).

Докази належного виконання зобов’язання щодо оплати стягуваної заборгованості в матеріалах справи відсутні. Відповідачі суду не представили докази зворотного                         та контррозрахунок щодо заявлених позовних вимог.

Перевіривши виставлені позивачем рахунки на предмет їх відповідності графіку лізингових платежів, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення боргу.

Викладені в апеляційній скарзі доводи правильності висновку суду                                   не спростовують.

Як встановлено, з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Рентал Центр” мало місце прострочення виконання зобов’язання по сплаті передбачених договором               №  1635/09/2008 лізингових платежів, відповідальність за що передбачена пунктом 8.5 цього договору у вигляді неустойки у розмірі 0,1 % від поточного боргу лізингоотримувача за кожний день прострочення платежу. Поточний борг Лізингоотримувача визначається по кожному періоду лізингових платежів у графіку внесення платежів (Додаток № 1 до Договору).

Здійснивши системний аналіз фактичних обставин справи, запропонованого позивачем розрахунку пені, здійсненого з урахуванням конкретних періодів прострочення оплати за кожним з періодів фінансового лізингу,  а також з урахуванням усіх платежів відповідача в рахунок погашення існуючої заборгованості, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, який задовольнив позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 15 791,49 грн.

Крім того, перевіривши розрахунки позивача, з урахуванням норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, що встановлює обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, який частково задовольнив відповідні позовні вимоги, присудивши до стягнення       4 946,28 грн. інфляційних втрат, 2 079,72 грн. процентів річних.

Враховуючи ту обставину, що виконання зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю „Рентал Центр” за договором № 1635/09/2008 забезпечено порукою Закритого акціонерного товариства  „Лисичанський машинобудівельний завод”                                                     на підставі укладеного ним з позивачем договору поруки від 11.09.08                                             № 1635/09/2008-П/Ю, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо виникнення у відповідачів солідарного обов’язку оплатити заборгованість за договором       № 1635/09/2008, обов’язку сплатити неустойку, витрати внаслідок інфляції, 3 % річних.

Згідно положень Цивільного кодексу України у разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які   спільно  дали  поруку,  відповідають  перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554). У   разі   солідарного   обов'язку  боржників  (солідарних боржників)  кредитор  має  право  вимагати   виконання   обов'язку частково  або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина 1 статті 543).

При таких обставинах, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з’ясуванні всіх обставин справи, яким було надано належну правову оцінку.

Та обставина, що рішенням господарського суду Луганської області від 16.05.2011, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2011, визнано недійсними з моменту укладення договори фінансового лізингу № 1568/08/2008 від 14.08.08, № 1635/09/2008 від 11.09.08, укладені ТОВ "Рентал Центр" та ТОВ "Ласка Лізинг", може бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами оскарженого рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2010р. у справі № 40/257.

Отже, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу,  не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2010р. у справі № 40/257 залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Рентал Центр”, Закритого акціонерного товариства  „Лисичанський машинобудівельний завод” –  без задоволення.

Справу № 40/257 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена                    у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

14.12.11 (відправлено)