КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2011                                                                                           № 19/32

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова  М.М.

суддів:            Мартюк А.І.

за участю представників

від  позивача:                       ОСОБА_1 – дов. №63 від 20.10.2011

                                               ОСОБА_2. – дов. №64 від 22.10.2011

від відповідача:                       ОСОБА_3 -  дов. №08-03-28/622-11 від 12.12.2011  

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу          Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”

на рішення                                  господарського суду міста Києва

від                                         02.09.2011

у справі                                    №19/352 (суддя Шаптала С.Ю.)

за позовом                                 Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Мега-

                                         Поліс”

до                                               Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”

про          відшкодування 4237,96 грн. в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Мега-Поліс” (надалі - СК „Мега-Поліс”) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” (надалі – НАСК „Оранта”) суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 4237,96 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.09.2011 у справі №19/32 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, НАСК „Оранта” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №19/32 від 02.09.2011 і ухвалити нове рішення, яким частково відмовити в задоволенні позовних вимог, стягнувши суму 4144,26 грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що приймаючи спірне рішення суд не дослідив правомірності здійснення виплати страхового відшкодування позивачем в сумі 4195,20 грн. згідно рахунку СТО, що впливає на наявність підстав для стягнення здійсненої виплати та нарахованих штрафних санкцій з відповідача.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як встановлено господарським судом м. Києва на підставі матеріалів справи, 16.02.2010 між позивачем та страхувальником – ТОВ „Енерготехпром” було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №3369-10, згідно з яким був застрахований автомобіль Toyota Camry, д/н НОМЕР_1.

Вирішуючи спір суд першої інстанції встановив, що 18.06.2010 на вулиці Сагвйдачного, 41 в м. Києві внаслідок порушення водієм автомобілю Porshe Cayenne вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України сталась ДТП – зіткнення автомобілів Toyota Camry, д/н НОМЕР_1 та Porshe Cayenne, д/н НОМЕР_2 (довідка ДАІ в матеріалах справи).

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою Подільського районного суду       м. Києва від 16.07.2010 у справі №3-4953/10 винною у вчиненні правопорушення визнано водія автомобіля Porshe Cayenne, д/н НОМЕР_2  ОСОБА_4

Також судом першої інстанції встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Porshe Cayenne, д/н НОМЕР_2 застрахована в НАСК „Оранта”.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до абз.2 ч.1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно рахунку №492 від 12.07.2010, складеного ТОВ „Веда-Авто-Сервис”, фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry, д/н НОМЕР_1 становить 4195,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно платіжного доручення №171 від 21.10.2010 сума страхового відшкодування в розмірі 4195,00 грн. була перерахована саме ТОВ „Веда-Авто-Сервис”, тобто підприємству, яке здійснювало безпосередньо роботи з відновлення автомобіля.

Таким чином, посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправомірність виплати суми страхового відшкодування згідно рахунку СТО, а не згідно оцінки експертної установи є необґрунтованим.

Відповідно до положень ст. 37.2 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (в редакції, що діяла на момент нарахування пені)  за   кожен   день   прострочення   виплати   страхового
відшкодування  (регламентної  виплати)  з  вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право  на   отримання   такого   відшкодування,  сплачується   пеня   з розрахунку   подвійної  облікової  ставки  Національного банку України,  яка діє протягом  періоду, за який нараховується пеня.  

Отже, правомірність нарахування пені встановлена законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 4195,00 грн. вартості відновлювального ремонту та 42,65 грн. пені.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва у справі №19/32 від 02.09.2011 має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.    Апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”  залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва у справі №19/32 від 02.09.2011 - без змін.

2.  Матеріали справи №19/32 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Мартюк А.І.