КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2011 № 31/336
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів:
при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,
від позивача: не з’явились,
від відповідача: не з’явились,
від третьої особи на стороні позивача:
ОСОБА_2, дов. №4810-НЮ від 28.11.2011 року,
від третьої особи на стороні відповідача:
ОСОБА_3, дов. №225-КР-1942 від 24.11.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу Київської міської ради
на рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року
у справі №31/336 (суддя Качан Н.І.)
за позовом Міністерства транспорту та зв’язку України
до Головного управління комунальної власності міста Києва
Київської місьдержадміністрації,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Київська міська рада,
про визнання права власності на майно, -
встановив:
У листопаді 2010 року Міністерство транспорту та зв’язку України (далі – позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – відповідач) про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні ДТГО «Південно-Західна залізниця» за адресою: м. Київ , вул. Зрошувальна, 39А.
Позов мотивовано тим, що вказане нерухоме майно є державним та знаходиться у господарському віданні, перебуває на балансі Дарницької дистанції електропостачання, яка є відокремленим структурним підрозділом ДТГО «Південно-Західна залізниця». З моменту побудови спірного майна воно експлуатується виключно Залізницею. Позивач зазначає, що звернувся до відповідача з вимогою про оформлення права власності, проте відповідач позивачеві відмовив.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.10.2010 року до участі у справі №31/336 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено ДТГО «Південно-Західна залізниця».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2010 року до участі у справі №31/336 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Київську міську раду.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року у справі №31/336 позов задоволено. Визнано право власності держави України в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на нерухоме майно, що знаходиться у господарському віданні ДТГО «Південно-Західна залізниця», а саме: будівлю складу локомотивного депо, літера «А», розташовану за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 39А. Присуджено до стягнення з Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на користь Міністерства транспорту та зв’язку України з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулась до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року у справі №31/336 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом Порядку оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, а також Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Відповідач у своєму відзиві, поданому 13.12.2011 року, підтримав вимоги апеляційної скарги Київської міської ради та просив їх задовольнити.
Позивач та третя особа на стороні позивача не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 року у справі №31/336 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року у справі №31/336 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 04.04.2011 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 року провадження у справі №31/336 зупинено до закінчення реорганізації Міністерства транспорту та зв’язку України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року провадження у справі №31/336 поновлено та призначено її розгляд на 13.12.2011 року. Також, цією ухвалою було здійснено заміну Міністерства транспорту та зв’язку України його правонаступником - Міністерством інфраструктури України.
В судовому засіданні 13.12.2011 року представник Київської міської ради підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. В судовому засіданні 13.12.2011 року представник ДТГО «Південно-Західна залізниця» заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, просила спірне рішення суду залишити без змін. Представники сторін у судове засідання 13.12.2011 року не з’явились, сторони про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України, правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України, входить ДТГО «Південно-Західна залізниця», яке відповідно до преамбули Статуту ДТГО «Південно-Західна залізниця» створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт», засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.
До складу ДТГО «Південно-Західна залізниця» входить відокремлений підрозділ - Дарницька дистанція електропостачання (далі – дистанція), яка діє на підставі Положення про відокремлений підрозділ Київську дистанцію електропостачання ДТГО «Південно-Західна залізниця», затвердженого наказом начальника ДТГО «Південно-Західна залізниця» від 16.06.2006 року №291-Н.
Відповідно до вказаного Положення основними завданнями Дистанції є забезпечення надійного електропостачання на тягу поїздів, засобів сигналізації, централізації, блокування, зв’язку та обчислювальної техніки.
Згідно технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення) ТП-594 м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. №39А, виданого 23.12.2008 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, та довідки за підписом начальника та головного бухгалтера Дарницької дистанції електропостачання від 27.08.2010 року №855, серед інших об’єктів, на балансі Дарницької дистанції електропостачання знаходиться будівля складу локомотивного депо, загальною площею 420,0 кв.м., яка розміщена за адресою: літера «А», вулиця Зрошувальна, дім №39А, інвентарний номер 010124, залишкова балансова вартість 1811,92 грн.
Як стверджує позивач, зазначений об’єкт нерухомого майна є державними, знаходяться в господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні ДТГО «Південно-Західна залізниця» та перебуває на балансі Дистанції, що підтверджується зазначеною довідкою про балансову належність об’єкту нерухомого майна та інвентарними картками обліку основних засобів Дистанції на даний час право власності на спірне майно належним чином не оформлено та не зареєстровано.
15.05.2009 року позивач в особі ДТГО звернувся до відповідача з заявою, якою просив визнати за державою право власності на будівлю складу локомотивного депо літера «А» за технічним паспортом, інвентарний номер 010124.
29.05.2009 року відповідачем було направлено на адресу ДТГО лист №042/13/1-4627, яким відповідач повідомляв про відмову у оформленні права власності на нерухоме майно у зв’язку з ненаданням необхідного, згідно законодавства України, пакету документів для такого оформлення.
Міністерство транспорту та зв’язку України у своєму позові зазначає, що деякі документи, що передбачені Положенням не збереглися. При цьому позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо оформлення та видачі правовстановлюючих документів на спірне майно, свідчить про невизнання останнім прав держави на спірний об’єкт і порушує права і охоронювані законом інтереси Міністерства.
Отже, предметом спору у даній справі є визнання права державної власності на об’єкт нерухомості з підстав відмови відповідачем в оформленні такого права суб’єкту господарювання, що входить до сфери управління центрального органу державної виконавчої влади, через ненадання ним необхідних документів для оформлення такого права.
Статтею 326 Цивільного кодексу України встановлено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
За приписами ч. 4 ст. 182 Цивільного кодексу України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.
Згідно з п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування.
Головне управління комунальної власності м. Києва діє у відповідності до Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради №584/744 від 10.07.2003 року.
Підпунктом 28 п. 7 Положення №584/744 від 10.07.2003 року регламентовано, що Головне управління комунальної власності м. Києва здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності.
Відповідно до пп. 4.1 п. 4 Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1820 від 31.08.2001 року та зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 року за №62/364, Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).
Отже, Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює оформлення та видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно, і у даній справі, не перебуваючи з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право.
З наведеного вбачається, що відповідач не оспорює право державної власності на об’єкт нерухомості, а відмовляє в його оформленні та видачі свідоцтва з підстав ненадання всіх необхідних документів для оформлення такого права.
Однак, відсутність у позивача всіх необхідних документів не може бути підставою для подання позову до Головного управління комунальної власності м. Києва, оскільки останнє ніяким чином не порушує права та охоронювані законом інтереси Міністерства транспорту та зв’язку України.
Відтак, підстави для задоволення позову та визнання права власності на спірне майно відсутні, а висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.
При цьому, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду врахувала позицію Верховного суду України щодо розгляду аналогічних спорів між Міністерством транспорту та зв’язку України та Головним управлінням комунальної власності м. Києва, яка викладена у постановах від 20.06.2011 року по справах №36/237, №40/427 та №16/252.
Враховуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року у справі №31/336 та приймає нове рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.
Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
постановив:
1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року у справі №31/336 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року у справі №31/336 скасувати повністю.
3. Прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити повністю.
4. Стягнути з Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний код 37472062) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) 51,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
6. Справу №31/336 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
16.12.11 (відправлено)