КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2011 № 40/251
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів:
при секретарі: Браславській А.В.
за участю представників:
від позивача – Мельник Е.О.
від відповідача – Смарчевська Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЖВХ» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2011 року (суддя Пукшина Л.Г.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЖВХ»
про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Екостандарт» (далі – позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЖВХ» (далі – відповідач) про стягнення 84 304,91 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.10.2011 року позов Публічного акціонерного товариства «Екостандарт» задоволено.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЖВХ» на користь Публічного акціонерного товариства «Екостандарт» суму заборгованості у розмірі 84 304,91 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 843,05 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «КЖВХ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 18.10.2011 року повністю та прийняти нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, не повідомлено апелянта про час та місце проведення судових засідань.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЖВХ» прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 29.11.2011 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року відкладено розгляд справи на 08.12.2011 року.
У судове засідання 08.12.2011 року з’явилися позивач та відповідач.
Представник позивача у судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 18.10.2011 року залишити без змін.
В свою чергу, відповідач просив суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 18.10.2011 року повністю та прийняти нове рішення.
Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
Правовідносини між Закритим акціонерним товариством АК «ДАРтеплоцентраль» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Екостандарт», орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЖВХ» (орендар) виникли на підставі укладеного договору оренди №310/09 (далі – договір, а.с. 7-10).
Предметом даного договору є те, що орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування приміщення, загальною площею 71,49 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 під офіс (п.п. 1.1., 1.3 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, об’єкт оренди за договором оренди приміщення від 30.10.2009 року був переданий відповідачу, що підтверджується актом приймання –передачі (а.с. 11).
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.
Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що передача приміщень в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в цьому договорі, згідно з ринковою вартістю оренди, стану ремонту приміщень, а також з урахуванням Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 19.01.2000 року № 75, і становить за перший місяць оренди за листопад 2009 року: - 7 577,26 грн. з ПДВ.
Сторони домовились, що вищезазначена орендна плата підлягає щомісячному коригуванню на індекс інфляції.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 4.2 договору).
Амортизаційні відрахування на орендоване приміщення нараховує орендодавець і використовує їх в порядку, передбаченому законодавством України (п. 4.3 договору).
Згідно з п. 4.4 договору орендна плата, комунальні та інші послуги сплачуються на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного наступного місяця.
Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї зі сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та інших випадках, передбачених чинним законодавством (п. 4.5 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору орендодавець зобов’язаний передати відповідачу приміщення, передбачене п.1.1 договору. А відповідач, в свою чергу, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендні платежі (п. 6.11 договору).
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Зважаючи на ту обставину, що згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться, однак відповідачем не виконані належним чином, у період за листопад 2009 року – вересень 2010 року допущено заборгованість у розмірі 84 304,91 грн., Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню у заявленому обсязі.
Твердження відповідача щодо розірвання договору оренди в односторонньому порядку та не використання останнім орендованого приміщення колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відповідачем, а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів на підтвердження таких обставин.
Розділом 3 договору, а саме п. 3.1 встановлено, що термін оренди складає 363 календарні дні з моменту прийняття приміщення, що орендується.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.
Стаття 785 Цивільного кодексу України зазначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Згідно п. 7.1. договору в момент закінчення терміну оренди, що передбачений п. 3.1. цього договору, відмови орендаря від оренди або в інших випадках, передбачених у цьому договорі, орендар повинен звільнити приміщення та передати його орендодавцю за актом.
Проте, в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі об'єкта оренди орендарем орендодавцю, складеним на виконання вимог пункту 7.1 договору, відтак, відповідач повинен був вносити плату орендодавцю за умовами п. 6.1. договору.
Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КЖВХ» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 18.10.2011 року у справі № 40/251 не підлягає скасуванню.
Судові витрати за подання апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні, на підставі ст. 49 ГПК України, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЖВХ» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2011 року у справі № 40/251 - без змін.
Матеріали справи № 40/251 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді