Справа №22-а-16912/11Головуючий у І інстанціїКлочко В. М.
Категорія99Доповідач у 2 інстанції Савченко
28.11.2011
УХВАЛА
Іменем України
1 серпня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Поліщука М.А.,
суддів Малорода О.І., Савченка С.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області на постанову Сквирського районного суду Київської області від 13 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області, про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2009 р. позивачка звернулась до суду із адміністративним позовом, який мотивувала тим, що вона є дитиною війни і згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вказувала, що відповідач виплачує їй підвищення до пенсії у меншому розмірі ніж встановлено законом, у зв’язку з чим просила визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй як дитині війні щомісячну державну соціальну допомогу за 2008 рік в сумі 1158,6 грн. В подальшому позивачка змінила позовні вимоги та просила провести перерахунок та виплату допомоги за період з 14.10.2008 р. по 31.12.2008 р.
Постановою Сквирського районного суду Київської області від 13.11.2009 р. позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку підвищення і зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 14 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 1 листопада 2009 р. відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». В решті позову відмовлено.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовував свої висновки тим, що позивачка, яка набула статусу дитини війни, має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що позивачка перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Сквирському районі, отримує пенсію за віком, має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте позивачці таке підвищення виплачувалася відповідачем у 2008 р. на підставі постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. в значно меншому розмірі в твердій грошовій сумі, що є порушенням права позивача на отримання встановленого законом підвищення до пенсії.
Враховуючи наведене, суд обґрунтовано задовольнив позов частково в межах строку звернення до адміністративного суду.
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. необґрунтовані, оскільки зазначеною постановою встановлено розміри підвищень до пенсії дітям війни в твердій грошовій сумі, що суперечить ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено розмір надбавки до пенсії у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком. В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами.
Не заслуговують на увагу і посилання в апеляційній скарзі, що згідно ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, і не може бути застосований для розрахунку підвищення. За відсутності іншого законодавчо встановленого мінімального розміру пенсії за віком, слід виходити саме із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205 КАС України, колегія судів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області відхилити.
Постанову Сквирського районного суду Київської області від 13.11.2009 р. залишити без змін.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку визначеному ч.5 ст.254 КАС України.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий _________________
Судді : _________________ ________________