КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2011 № 05-5-59/12225
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів:
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 – представник за довіреністю № Д07/2011/04/22-17 від 06.12.2011 р.
від відповідача: не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.10.2011 р. у справі № 05-5-59/12225
за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК – 107», м. Київ
про стягнення 548184 грн. 79 коп.
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2011 року публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК – 107» про стягнення 548 184 грн. 79 коп.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2011 р. у справі № 05-5-59/12225 позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України (суддя Картавцева Ю.В.).
Ухвала обґрунтована тим, що з опису вкладення, наданого позивачем як доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви, не можна прийти достовірного висновку про направлення доданих до позовної заяви № 048-71-13383 від 07.10.2011р. документів, оскільки, в описі вкладення не перелічено та не зазначено, які саме документи були відправлені на адресу відповідача, що суперечить приписам ст. 56, п. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», роз’ясненням ВАСУ (нині – ВГСУ) № 02-5/289 від 18.09.97 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України». Крім того, судом першої інстанції зазначено, що список згрупованих поштових відправлень та опис вкладення не можуть свідчити про відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою зазначеною у позові, оскільки позивачем вказано невірний індекс відповідача, у зв’язку з чим місцевим господарським судом зроблено висновок, що позов направлено за адресою відмінною від адреси зазначеної у позові. За таких обставин позовну заяву було повернуто позивачеві без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва 14.10.2011 р. у справі № 05-5-59/12225 та передати справу на розгляд господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не було порушено п. 6 ст. 63 ГПК, оскільки до позовної заяви від 07.10.2011 № 048-71-13383 було додано оригінал опису вкладення у цінний лист, засвідчений підписом працівника поштового відділення та відтиском штемпеля, а також додано належним чином завірені копії квитанції від 10.10.2011 № 3868 та списку цінних листів, які також засвідчені підписом працівника поштового відділення та відтиском штемпеля, що на думку позивача є належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, ч. 2 п. 78 Правил надання послуг поштового зв’язку України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1154 від 17.08.2002. Також апелянт посилається на інформацію, що опублікована на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв’язку: www.ukrposhta.com, згідно якої, як зазначив апелянт (дослівно): цінний лист зі штрих кодовим ідентифікатором 0405011454240 (міститься у списку згуртованих листів та опису вкладення) 17.10.2011 вручене за довіреністю об’єктом поштового зв’язку КИЇВ 191 з індексом 03191.
Представник відповідача в судове засідання 06.12.2011 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2011 року підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 56 ГПК України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом N 3382-VI ( 3382-17 ) від 19.05.2011) позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку від 05.03.09 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв’язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.п. 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
У роз’ясненнях ВАСУ (нині – ВГСУ) № 02-5/289 від 18.09.97 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» також звернуто увагу на необхідність наявності розрахункового документу, що виданий відправникові поштового відправлення, як доказ надання послуг поштового зв'язку з надіслання такого відправлення.
Аналізуючи наведені норми права, суд першої інстанції встановив, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що згідно опису вкладення, наданого позивачем як доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви № 048-71-13383 від 07.10.2011р. та доданих до неї документів, не можна прийти достовірного висновку про направлення доданих до позовної заяви № 048-71-13383 від 07.10.2011р. документів, оскільки, в описі вкладення не перелічено та не зазначено, які саме документи були відправлені на адресу відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що в описі вкладення зазначено: «позовна заява про стягнення заборгованості а спожиту теплову енергію від 07.10.2011 року № 048-71-13383 з додатками». Перелік додатків, що надіслано відповідачеві в описі вкладення відсутній.
Таким чином, колегія суддів погоджується, що з наданого опису вкладення не можна ідентифікувати, які саме документи направлені на адресу від відповідача, чим порушено приписи ст. 56 ГПК України в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом N 3382-VI ( 3382-17 ) від 19.05.2011.
Крім того, місцевий господарський суд правомірно встановив, що додані до позовної заяви № 048-71-13383 від 07.10.2011р. список згрупованих поштових відправлень та опис вкладення не можуть свідчити про відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою зазначеною у позові, а саме : 03191, м. Київ, вул. Касіяна, 8, оскільки в графі «КУДИ» списку згрупованих поштових відправлень та в описі вкладення зазначений інший індекс відповідача, а саме: «03187», а отже позов направлено за адресою відмінною від адреси зазначеної у позові.
З вищевикладеного вбачається, що позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви від № 048-71-13383 від 07.10.2011 року та доданих до неї документів, що є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів відповідно п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 43, 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.10.2011 р. у справі № 05-5-59/12225 залишити без змін.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.10.2011 р. у справі № 05-5-59/12225 залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Судді