ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"17" березня 2008 р. | справа № 5020-2/003 |
За позовом відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
до відповідачів Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини Морська
(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)
військова частина А 4408 (99028, м. Севастополь, б. Стрілецька, вул. Дибенко, 1 а)
про стягнення 77 938,19 грн.
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивача –Охріменко В.І., довіреність № 12/0/2-08 від 02.01.2008;
відповідачів:
Севастопольська КЕЧ Морська –не з’явився;
в/ч А 4408 - Корольова Г.П., довіреність № 871 від 20.12.2007
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі –ВАТ „ЕК „Севастопольенерго”) звернулось до суду з позовною заявою до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини Морська (далі –Севастопольська КЕЧ Морська), військова частина А 4408 (далі –в\ч А 4408) про стягнення 77 938,19 грн., а саме: Севастопольська КЕЧ Морська: заборгованість за перевищення ліміту активного споживання у сумі 872,39 грн., пеню –966,54 грн.; в/ч А 4408: заборгованість за перевищення ліміту активного споживання у сумі 67958,12 грн., 3% річних –2422,12 грн., збільшення суми заборгованості з урахуванням інфляції –5718,91 грн.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на наявність укладених між сторонами договорів № 3604а від 30.04.2004 та від 27.06.2006, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов’язання додержуватись вимог законодавчих та директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та взаємовідносини сторін.
Відповідач військової частини А-4416 у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з посиланням на те, що платником за договором є Севастопольська КЕЧ Морська (арк.с. 61-62).
Відповідач Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з посиланням на те, що він є бюджетною установою та відповідно до вимог Бюджетного кодексу України він не розпоряджується бюджетними коштами. Також відповідач вважає договір № 3604а від 30.04.2004 нікчемним правочином у зв’язку з тим, що стаття 4.2.2 договору не відповідає вимогам пункту 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” (арк.с. 73-74).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд
В С Т А Н О В И В :
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (у відповідних редакціях) та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 N 28 (у відповідних редакціях) (далі - Правила).
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
30.04.2004 між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” (Постачальник) та в/ч А-4408 (Споживач) був укладений договір № 3604а на поставку електричної енергії (далі Договір), який відповідно до умов пункту 10.4 Договору був продовженим на наступні періоди (арк.с. 10-14).
15.08.2005 між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” та в/ч А-4408 (Споживач) укладена додаткова угода до договору № 3604а від 30.04.2004, відповідно до якої Споживач зобов’язаний сплатити постачальнику двохкратну вартість величини перевищення договірної величини споживання електричної енергії і вартість перевищення граничної величини електричної потужності кожного територіально відокремленого підрозділу (арк.с. 15).
27.06.2006 між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” (Постачальник) та в/ч А 4408 (Споживач), Севастопольська КЕЧ Морська (Платник) був укладений договір № 3604а на поставку електричної енергії (далі - Договір 2), який відповідно до умов пункту 9.4 Договору 2 був продовженим на наступні періоди.
Згідно умов Договорів Постачальник зобов’язувався постачати Споживачу електричну енергію в обсягах у відповідності з договірними квартальними (місячними) величинами спожитої електричної енергії, вказаними в Додатку № 1 до Договору. Платник, в свою чергу, зобов’язаний здійснювати оплату за спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі згідно умов Договору.
Відповідно до пункту 2.2.2 Договорів споживач зобов’язався додержуватися режимів споживання електроенергії у відповідності до розділу 5 Договору, яким передбачено встановлення договірних величин споживання електроенергії та потужності.
Пунктом 4.2.2 Договору 2 встановлено, що за перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії і потужності, визначений розділом № 5 Договору 2 Платник оплачує Постачальнику двохкратну вартість різниці фактично спожитої електроенергії і договірних величин.
Додатком № 1 до Договору сторони узгодили граничні величини електроспоживання на 2005, 2006, 2007 роки.
Згідно наданих споживачем звітів про витрату електроенергії обсяг спожитої в/ч А-4408 електроенергії складає в грудні 2005 року –267 840 кВт/г (при договірній 265 500 кВт/г), січні 2006 року –306 720 кВт/г. (при договірній 200 000 кВт/г), лютому 2006 року –363 880 кВт/г. (при договірній 200 000 кВт/г), травні 2006 року –183 160 кВт/г. (при договірній 165 000 кВт/г), березні 2007 року –36 680 кВт/г. (при договірній 35 000 кВт/г), квітні 2007 року – 35920 кВт/г. (при договірній 35 000 кВт/г).
Таким чином, обсяг фактично спожитої електроенергії перевищує договірну величину споживання в грудні 2005 року на 13 240 кВт/г, в січні 2006 року на 106 720 кВт/г, лютому 2006 року –98 380 кВт/г., травні 2006 року –18 160 кВт/г., березні 2007 року - 1680 кВт/г., квітні 2007 року - 920 кВт/г.
Статтею 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції на момент порушення) передбачено, що споживач у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Пунктом 7 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.
З урахуванням викладеного позивачем виставлені в/ч А-4408 рахунки за перевищення ліміту активного споживання на загальну суму 68 830,51 грн., з яких по рахункам № 16010 від 22.03.2007 та № 21490 від 24.04.2007 всього на суму 872,39 грн. платником є Севастопольська КЕЧ Морська (арк. с. 39-44).
В/ч А-4408 та Севастопольською КЕЧ Морська рахунки на день прийняття рішення не оплачені.
Згідно з статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з вказівками закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –згідно зі звичайними вимогами. Одностороння відмова від виконання зобов’язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Але у зв’язку з тим, що згідно Договорів та додаткової угоди від 15.08.2005 платником є Севастопольська КЕЧ Морська, задоволенню підлягають тільки вимоги, заявлені до Севастопольської КЕЧ Морської у сумі 872,39 грн., на оплату якої позивачем Севастопольській КЕЧ Морській і були направлені рахунки.
Крім того, позивач просить стягнути з в/ч А-4408 3 % річних у сумі 2422,12 грн., та 5718,91 грн. суми інфляційного відшкодування.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, сплачує кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором чи законом.
Таким чином заявлені вимоги стягненню не підлягають у зв’язку з тим, що в\ч А 4408 не є платником по вказаних зобов’язаннях за договорами.
Також позивач просить стягнути з Севастопольської КЕЧ Морської пеню у сумі 966,54 грн.
Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Згідно статей 546, 549, пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України, пункту 4.2.1 Договору у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
У зв’язку з викладеним нарахована позивачем сума пені у розмірі 966,54 грн., обґрунтована, та визнана судом такою, що підлягає стягненню.
Посилання Севастопольської КЕЧ Морської на те, що договір № 3604 а від 27.06.2006 є нікчемним правочином, судом не приймаються до уваги у зв’язку з тим, що відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України законом не встановлена його недійсність (нікчемний правочин).
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідачів витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, код ЄДРПОУ 22992545, р/р 35218003000742 в УДКУ, МФО 824509) на користь відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код ЄДРПОУ 05471081, рахунок з спеціальним режимом використання № 2603830131168 в СМФ Ощадбанку № 4548, МФО 384027) заборгованість у сумі 872,36 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, код ЄДРПОУ 22992545, р/р 35218003000742 в УДКУ, МФО 824509) на користь відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Київ, МФО 300506) пеню у сумі 966,54 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 18,38 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 2,78 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншої частині позовних вимог, заявлених до в\ч А 4408, відмовити.
Суддя Н.Г.Шевчук
Рішення оформлено відповідно до вимог
ст. 84 Господарського процесуального кодексу України
і підписано 24.03.2008.