КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2011 № 40/405-57/116
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Авдеєва П.В.
суддів:
за участю представників:
Від прокуратури: представник не з’явився,
Від позивача: представник не з’явився,
Від відповідача: представник не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради
на рішення Господарського суду м. Києва від 06.09.2011 року
у справі № 40/405-57/116 ( головуючий: Гулевець О.В., судді: Дідиченко М.А., Пригунова А.Б.)
за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора і інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради
до Підприємства з іноземними інвестиціями „МакДональдз Юкрейн Лтд”
про зміну договору оренди земельної ділянки від 06.04.2000 року
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2010 року Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями „МакДональдз Юкрейн Лтд” про зміну договору оренди земельної ділянки від 06.04.2000 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VI від 03.06.2008р. було внесено зміни в Закон України "Про оренду землі", а саме передбачено норму, відповідно до якої річна орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім земель сільськогосподарського призначення, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється законом України "Про плату за землю", тому договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,5350 га, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, пр. Газети "Правда" укладений 06.04.2000 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар), згідно п. 3.1. якого орендна плата сплачується в розмірі ставки земельного податку, необхідно привести у відповідність до вимог чинного законодавства України в частині визначення річної орендної плати за землю.
11.11.2010р. рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 40/405 в позові відмовлено повністю.
17.10.2011р. постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 40/405 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2010р. у справі № 40/405; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради задоволено повністю, а саме: внесено зміни до п. 3.1. договору оренди земельної ділянки від 06.04.2000р. укладеного між Дніпропетровською міською радою та Підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 06.04.2000 року ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 1583 та зареєстрованого 06.04.2000 року Дніпропетровським міським Управлінням земельних ресурсів за № 80, виклавши його у наступній редакції: "Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі" та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008р. № 39/35 у розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про оренду землі"; стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" судові витрати.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2011р. у справі № 40/405 рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2010р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2011р. у справі № 40/405 скасовано, а справу № 40/405 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
19.05.2011р. та 23.05.2011р. до Господарського суду м. Києва від Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора та від позивача - Дніпропетровської міської ради надійшли уточнення до позовної заяви, відповідно до яких останні просили суд змінити п. 3.1. Договору оренди земельної ділянки від 06.04.2000 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 1583 від 06.04.2000 р., зареєстрованого книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 06.04.2000 р. за № 80, виклавши його в такій редакції: "3.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 р. за № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України".
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.09.2011 р. у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, крім доводів зазначених в позовній заяві, посилається на не погодження з підставою відмови в задоволенні місцевим господарським судом позовної заяви, а саме з недотриманням міською радою досудового регулювання.
Учасники спору були належним чином повідомлені про час та місце судових засідань (про що свідчать наявні в матеріалах поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі № 83902304, № 83902339, № 83902312).
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Однак, прокурор, позивач та відповідач, наданими їм процесуальними правами щодо прийняття участі в судовому засіданні не скористалися, та про причини неявки суд не повідомили.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Неявка представників прокурора, позивача та відповідача в судове засідання в даному випадку не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судових засідань, судова колегія, вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності учасників процесу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 06.04.2000 року, на підставі рішення виконкому міської ради № 222 від 20.01.2000р., між Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (Орендодавець) та Підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 1583 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та Дніпропетровським міським Управлінням земельних ресурсів за № 80, відповідно до вимог якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне володіння і користування на 49 років земельну ділянку площею 0,5350 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АДН район, пр. Газети "Правда", зареєстровану в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом № 63149006.
Пунктом 3.1. Договору сторони узгодили, що орендна плата виплачується у грошовій формі в розмірі ставки земельного податку і вноситься на розрахунковий рахунок райфінвідділу за місцем податкового звіту.
Відповідно до п. 3.3. Договору умови Договору оренди щодо розміру орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін.
Як вбачається з п. 3.4. Договору, індексація суми орендної плати у разі збільшення розміру земельного податку, проводиться прямо пропорційно, відповідно до законів України.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін.
Матеріали справи свідчать про те, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008р. № 39/35 "Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства" встановлено річну орендну плату за користування ділянками стосовно яких договори оренди знаходяться в процесі оформлення та не пройшли державну реєстрацію, у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі", незалежно від мети використання.
Відповідно до п. 3 рішення Дніпропетровської міської ради № 39/35 від 06.08.2008р. п. 3 рішення міської ради від 23.01.2008р. № 2/27 "Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин" визнано таким, що втратив чинність та викладено його у наступній редакції: "До моменту прийняття міською радою рішення про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2006р. № 4/8 "Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки" встановити річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі", незалежно від мети використання".
Встановлено, що листом № 7/5-555/680 від 20.05.2009р. Земельне управління Дніпропетровської міської ради повідомило відповідача - Підприємство з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" про те, що рішенням міської ради від 23.01.2008р. № 2/27, від 13.02.2008р. № 31/28 та від 06.08.2008р. № 39/35 на підставі Закону України від 03.06.2008р. № 309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено ставку орендної плати, що дорівнює її мінімальному розміру та складає трикратний розмір земельного податку та спрощено процедуру внесення змін до діючих договорів оренди землі та про необхідність у двотижневий термін звернутись до Земельного управління Дніпропетровської міської ради для укладання відповідного додаткового договору.
Як вбачається з позовної заяви, обґрунтовуючи позов, Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор зазначає, що відповідач не виконує обов’язку щодо приведення договору від 06.04.2000р. у відповідність до вимог чинного законодавства в галузі земельних відносин, у зв’язку з чим держава в особі Дніпропетровської місткої ради не отримала за 2008-2009 р.р. орендну плату в повному обсязі та просить змінити п. 3.1. договору оренди земельної ділянки від 06.04.2000р., укладеного між Підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" та Дніпропетровською міською радою.
За приписами ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Як визначено ч.ч. 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
В силу ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Як встановлено ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.
За змістом статті 20 Закону "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а при недосягненні згоди між сторонами щодо змін договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Аналогічне положення містить стаття 30 Закону України "Про оренду землі", згідно з якою зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Судова колегія, вважає правомірним не прийняття місцевим господарським судом листа Земельного управління Дніпропетровської міської ради від 20.05.2009р. № 7/5-555/680 у якості доказу звернення до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.04.2000р. враховуючи те, що стороною договору оренди земельної ділянки від 06.04.2000р. є Дніпропетровська міська рада, а не Земельне управління Дніпропетровської міської ради та, при цьому, ані прокурором, ані позивачем не надано суду доказів на підтвердження наявності у Земельного управління представляти Дніпропетровську міську раду відносинах з приводу оренди землі.
Крім того, вищевказаний лист не містить пропозиції про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.04.2000р. та посилання на сам договір, а містить лише повідомлення про необхідність Підприємству з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" звернутись до Земельного управління Дніпропетровської міської ради із заявою про внесення змін до договору.
Судова колегія, не приймає до уваги доводи не погодження апелянта з підставою відмови в задоволенні місцевим господарським судом позовної заяви, а саме з недотриманням міською радою досудового регулювання, оскільки, як зазначено Вищим господарським судом України у постанові від 20.04.2011р. у справі № 40/405: « . . . ні судом першої, ні апеляційної інстанцій не досліджено рішення міської ради, яким встановлено розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками відповідної категорії після внесення законодавчих змін до ч. 4 і 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", не з'ясовано дотримання сторонами визначеного законом та умовами договору порядку внесення змін до договору оренди, не встановлено чи надсилався іншій стороні проект додаткової угоди стосовно орендної плати.
Як передбачено ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Крім того, з метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, Пленумом Вищого господарського суду України винесено постанову № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у якій зазначається, що вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.
Згідно з п. 2.15 пленуму Вищого господарського суду України винесено постанову № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
За приписами ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
В силу ст. 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Судова колегія, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею Господарського кодексу України, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Проте, у процесі розгляду справи позивачем не доведено належними доказами дотримання ним порядку внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.04.2000р. в порядку ст. 188 Господарського кодексу України, а саме - звернення до відповідача з пропозицією про укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.04.2000р. та проектом відповідної додаткової угоди.
За таких обставин, судова колегія, вважає обґрунтованою відмову місцевого господарського суду в задоволенні позову Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора і інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Підприємства з іноземними інвестиціями „МакДональдз Юкрейн Лтд” про зміну договору оренди земельної ділянки від 06.04.2000 року.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.
Доводи, наведені Дніпропетровською міською радою в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення Господарського суду м. Києва від 06.09.2011 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.09.2011 року у справі № 40/405-57/116– без змін.
3. Матеріали справи № 40/405-57/116 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
07.12.11 (відправлено)