Справа №  2-1652/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

03 жовтня 2011 року                                                                                  м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого –судді Новік Л.М.

при секретарі –Силкіної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Синельниківської міської ради, про визнання права приватної власності на ј частку квартири в порядку спадкування за заповітом, про визнання права приватної власності на ѕ частки квартири в порядку спадкування за законом,–

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою про визнання права приватної власності на Ѕ частку квартири в порядку спадкування за заповітом, про визнання права приватної власності на Ѕ частку квартири в порядку спадкування за законом, в ході судового розгляду справи позивачі уточнили позовні вимоги, мотивуючи свої вимоги тим, що 10 січня 2002 року померла їхня мати ОСОБА_3, яка на день смерті проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно у вигляді частки квартири в АДРЕСА_1, яка належить їй на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтво про право власності на житло від 23.08.1994 року видане згідно з розпорядженням органу приватизації від 22.08.1994 року № 1574. Під час життя ОСОБА_3 у місті Синельникове 16 серпня 1996 року зробила розпорядження на усе належне їй майно де воно не було та з чого воно не складалося заповідала ОСОБА_1. Заповіт посвідчено державним нотаріусом Другої синельниківської державної нотаріальної контори 16 серпня 1996 року зареєстрованого в реєстрі № 1770. Спадкоємцем за заповітом після смерті 10 січня 2002 року ОСОБА_3 є - син ОСОБА_1, так як він фактично вступив в права спадкування. Згідно ч.1 ст.549 Цивільного кодексу 1963 року вважається таким, що спадщину прийняв. Данні обставини підтверджує довідкою СМКП «ЖЄК-1»та зверненням до нотаріуса на одержання свідоцтва про право на спадщину після смерті 10 січня 2002 року ОСОБА_3. Співвласником квартири в АДРЕСА_1 є чоловік померлої 10 січня 2002 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, який помер 21 серпня 2009 року. Під час життя ОСОБА_4 у м. Синельникове 16 серпня 1996 року зробив розпорядження на усе належне йому майно де воно не було та з чого воно не складалося заповідав ОСОБА_1. Заповіт посвідчено державним нотаріусом Другої синельниківської державної нотаріальної контори 16 серпня 1996 року зареєстрованого в реєстрі № 1771. ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк відмовився від прийняття спадщини за заповітом після смерті 21 серпня 2009 року ОСОБА_4. Дочка померлого 21 серпня 2009 року ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 /до шлюбне прізвище ОСОБА_4/, спадщину за законом після смерті 21 серпня 2009 року ОСОБА_4 у встановлений законом шестимісячний строк прийняла, подавши до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Державний нотаріус Першої синельниківської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлих відмовив. Проаналізувавши подані документи, а саме свідоцтво про право на житло, яке належало спадкодавцям на праві спільної сумісної власності. Для отримання спадщини необхідно виділити з спільної сумісної в спільну часткову власність, оскільки спадкоємці не надали належні документи для визначення часток, свідоцтва про право на спадщину на вищевказану квартиру видати не можливо. Вважають, що ОСОБА_4 належить 3/4 частки, яка складається з Ѕ частки у праві спільної сумісної власності майна набутого під час зареєстрованого шлюбу та ј обов’язкова частка після смерті ОСОБА_3.. У зв’язку з чим просять суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом: право приватної власності на 1/4 частку квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3, яка померла 10 січня 2002 року. Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом: право приватної власності на 3/4 частки квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_4, який помер 21 серпня 2009 року.

У відкрите судове засідання позивачі не з’явилися, але надали заяву в якій позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять суд справу розглянути без їхньої участі.

          У відкрите судове засідання представник відповідача не з’явився, але до його початку надав заяву в якій просить суд справу розглянути без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          Матеріалами справи встановлено, що факт смерті ОСОБА_3, 10 січня 2002 року підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ №399794 від 11 січня 2002 року, актовий запис №20.

В матеріалах справи є заповіт ОСОБА_3 у якому на випадок своєї смерті зробила розпорядження: Усе належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося заповідала ОСОБА_1. Заповіт посвідчено державним нотаріусом Другої синельниківської держноткантори ОСОБА_7 16 серпня 1996 року зареєстрованого в реєстрі за № 1770.

          В матеріалах справи є свідоцтво про право власності на житло від 23.08.1994 року видане згідно з розпорядженням органу приватизації від 22.08.1994 року № 1574, згідно якого квартира в АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_3.

На підставі ст.22 Кодексу про шлюб та сім’ю України від 1969 року зазначена квартира є спільною сумісною власністю подружжя і тому ОСОБА_3 належить Ѕ частина вищевказаної квартири, а інша 1/2 частина належить ОСОБА_4.

У відповідності до п.5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України 2004 року правила нового кодексу щодо спадкового майна застосовуються до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Отже, до даних правовідносин застосовуються положення ЦК України 1963 року, а не Цивільного кодексу 2004 року.

Згідно ч. 1 ст. 534 ЦК України кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно ч.2 ст.548 ЦК України 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, що підтверджується довідкою №88 від 25.07.2011 року виданою СМКП «ЖЕК-1».

ОСОБА_4 має право на обов’язкову частку в спадщині після смерті ОСОБА_3 згідно ст. 535 ЦК України 1963 року, тобто 1/8 частина квартири.

Факт смерті ОСОБА_4, 21 серпня 2009 року підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ №305610 від 21 серпня 2009 року, актовий запис №359.

Спадщина ОСОБА_4 складається з: Ѕ частини квартири в праві спільної сумісної власності подружжя та 1/8 частини квартири обов’язкової частки в спадщині ОСОБА_3, всього 5/8 частини.

В матеріалах справи є заповіт ОСОБА_4 у якому на випадок своєї смерті зробив розпорядження: Усе належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося заповів ОСОБА_1. Заповіт посвідчено державним нотаріусом Другої синельниківської держноткантори ОСОБА_7 16 серпня 1996 року зареєстрованого в реєстрі за № 1771.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 21 серпня 2009 року, він відмовився від спадщини після смерті ОСОБА_4.

Згідно ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України передбачено відкриття спадщини внаслідок смерті особи та часом відкриття спадщини є день смерті особи. Останнє місце проживання спадкодавця є місцем відкриття спадщини, що передбачено ч. 1 ст. 1221 ЦК України.

У відповідності до ст.1261 ЦК України ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги після смерті батька.

Факт родинних відносин між ОСОБА_2. та ОСОБА_4 підтверджується наступним: копією свідоцтва про народження серія ІV-УР №1287034 актовий запис №600 від 01.04.1962 року; копією свідоцтва про укладення шлюбу серія І-БП №355865, актовий запис №457 від 01.08.1981 року.

Таким чином, суд вважає що за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 3/8 частки вищевказаної квартири, а за ОСОБА_2 необхідно визнати право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 5/8 частки квартири.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 534, 548 ЦК України 1963 року, ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України від 1969 року, ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1261, 1268, 1267, 1269 Цивільного кодексу України ст.ст. 10, 11, 130, 175, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право приватної власності на 3/8 частки квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3, яка померла 10 січня 2002 року.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право приватної власності на 5/8 часток квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_4, який помер 21 серпня 2009 року.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

            Суддя:


ОСОБА_8