КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2011 № 42/501
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача – ОСОБА_1 - представник за довіреністю,
від відповідача– ОСОБА_2 – представник за довіреністю,
від Державного агентства резерву України – не з’явились,
від відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - не з’явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державного агентства резерву України
на ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.09.2011
за скаргою Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Мирів"
на бездіяльність відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.09.2011 у справі № 42/501 було замінено боржника Державний комітет України з державного матеріального резерву його правонаступником Державним агентством резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 37472392), скаргу Публічного акціонерного товариства “Агрофірма “Мирів” на бездіяльність відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 42/501 від 28 грудня 2010 р. Зобов’язано відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити виконавче провадження № 23665457 з виконання наказу господарського суду м. Києва № 42/501 від 28 грудня 2010 р. в повному обсязі та строки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", та накласти арешт на реєстраційні рахунки Державного агентства резерву України, відкриті у Державному казначействі України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Державне агентство резерву України подало на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.09.2011 у справі № 42/501.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що наклавши арешт на реєстраційні рахунки Держрезерву України, фактично зупинено операції по здійсненню платежів з Державного бюджету України.
Представник Позивача в судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив залишити оспорювану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
В судове засідання представники Державного агентства резерву України та відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, незважаючи на те, що про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, в судове засідання, так і не з”явилися, не повідомивши суд про причини своєї неявки, у зв”язку з чим апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаних представників.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як видно з матеріалів справи, Господарським судом міста Києва за результатами розгляду господарської справи № 42/501 за позовом закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Мирів» до Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення витрат з відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву «30» вересня 2009 року було прийнято рішення, яким позов задоволено повністю.
«28» грудня 2010 року на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано Наказ про примусове виконання рішення № 42/501 про стягнення з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Мирів» 846585,95 грн. боргу, 8465,86 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (надалі - Наказ).
06.01.2011 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вовченком Олександром Васильовичем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 23665457 з виконання Наказу, в якій боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду (7 днів з моменту отримання постанови).
Тобто, на виконанні у відділі примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з 6 січня 2011 р. знаходиться наказ господарського суду міста Києва № 42/501 від 28 грудня 2010 р. про стягнення з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь Закритого акціонерного товариства “Агрофірма “Мирів” 846585,95 грн. боргу, 8465,86 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з вимогами ч.ч. 1-4 ст. 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
За змістом положень ч.ч. 2, 3 ст. 57 Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Указаною постановою може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.
Згідно з п. 26 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 3 серпня 2011 р. (далі-Порядку) примусове виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника здійснюється після закінчення строку, передбаченого для самостійного виконання таких рішень, у разі не подання боржником повідомлення , зазначеного у пункті 25 цього Порядку. У разі встановлення факту наявності у боржника необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків бюджетних асигнувань або фактичних власних надходжень державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги згідно з пунктом 33 цього Порядку.
У травні 2011 року державним виконавцем були направлені платіжні вимоги до Державного казначейства України про списання суми коштів на користь стягувача, які були повернуті без виконання, з тих підстав, що кошти, які знаходяться на рахунках боржника, передбачені для інших цілей.
Відповідно п. 27 Порядку державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій. Орган казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню. Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника.
Таким чином, державний виконавець після отримання даних про кошти боржника, що знаходяться на рахунках в банках та інших кредитних організаціях, повинен був накласти на них арешт та здійснити виконавчі дії у строки, визначені Законом.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, державний виконавець до 06.06.2011р повинен був провести всі необхідні виконавчі дії та виконати названих вище наказ господарського суду в примусовому порядку. Проте, на момент звернення стягувача з цією скаргою, виконавцем не вчинено жодних передбачених законом дій, спрямованих на арешт рахунків боржника, належного боржнику майна та інших активів з метою виконання наказу № 42/501 від 28 грудня 2010р.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Відповідно до ч. 4 ст. 57 зазначеного Закону України, копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 11 зазначеного Закону України, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно положень пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії органу державної виконавчої служби незаконними та зобов'язав його вчинити дії, передбачені чинним ЗУ «Про виконавче провадження» з метою недопущення прав та законних інтересів стягувача.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011, Державне агентство резерву України надало рахунки щодо проведення відшкодування за зберігання матеріальних цінностей державного резерву за програмою 5121030 «Відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з обслуговуванням матеріальних цінностей державного резерву» :
Отримувач коштів - Державне агентство резерву України;
Код ЄДРГІОУ 37472392;
Банк отримувача - Державна казначейська служба України;
МФО 820172.
Рахунки:35225008004115, 35224009004115.
У зв’язку з цим, судова колегія вважає за необхідне зміни п. 4 резолютивної частини ухвали господарського суду м. Києва та накласти арешт на наступні реєстраційні рахунки Державного агентства резерву України, відкриті у Державному казначействі України:
- 35224009004115 в українській гривні;
- 35225008004115 в українській гривні;
В іншій частині оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 106 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного агентства резерву України задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.09.2011р. у справі № 42/501 скасувати частково, виклавши п. 4 резолютивної частини в наступній редакції:
Зобов’язати відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити виконавче провадження № 23665457 з виконання наказу господарського суду м. Києва № 42/501 від 28 грудня 2010 р. в повному обсязі та строки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", та накласти арешт на наступні реєстраційні рахунки Державного агентства резерву України, відкриті у Державному казначействі України:
- 35224009004115 в українській гривні;
- 35225008004115 в українській гривні;»
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
5. Матеріали справи № 42/501 повернути Господарському суду м. Києва
Головуючий суддя
Судді