КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.11.2011 № 26/075-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Авдеєва П.В.
суддів:
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 – представник за довіреністю,
від відповідача: ОСОБА_2 – представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна Українська Спілка”
на рішення Господарського суду Київської області від 14.07.2011 р.
у справі №26/075-11 (суддя Лилака Т.Д.)
за позовом Приватного підприємства „Ресурс Буд”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна Українська Спілка”
про стягнення 44710,84 грн.,
В С Т А Н О В И В :
В травні 2011 року позивач звернувся з позовом про стягнення 44710,84 грн. – боргу на підставі ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.526,530,625 Цивільного кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі накладних було здійснено відповідачу поставку товарів (бетон, цемент) на загальну суму 113859,86 грн., але останній розрахувався за даний товар частково.
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.07.2011р. у справі №26/075-11 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна Українська Спілка” на користь Приватного підприємства „Ресурс Буд” 44710,84 грн. боргу, 447,11 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4500,00 грн. оплати послуг адвоката.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, керуючись ст.ст.42-44, 811, 84, 85, 91, 94, 98, 101, 103, 104 ГПК України просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування обставин місцевим господарським судом, що мають значення для вирішення справи та порушення останнім норм процесуального права.
Відповідачем не надано відзиву на апеляційну скаргу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків у даній справі та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що в період з грудня 2010 року по лютий 2011 року позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар (бетон, цемент) на загальну суму 39 116,82 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
Крім того, станом на 01.12.2010 року відповідач мав заборгованість перед позивачем за поставлений товар у сумі 74 743,04 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2010 року.
З викладеного випливає, що відповідач повинен був перерахувати позивачу за поставлений товар 113 859,86 грн.
Однак, відповідач перерахував позивачу лише 69 149,02 грн., що підтверджується випискою банку з рахунку позивача, і має заборгованість перед останнім в сумі 44 710,84 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2011 року.
В зв’язку із чим, позивач на підставі ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з вимогою № 28 від 05.04.2011 року про сплату заборгованості у сумі 44 710,83 грн. Дана вимога була отримана відповідачем 06.04.2011 року, що підтверджується відміткою відповідача про реєстрацію вхідної кореспонденції № 232 від 06.04.2011 року.
Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно із ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності вказаної вище заборгованості.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 44710,84 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, колегією суддів визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на адвокатські послуги у розмірі 4500,00 грн., колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо задоволення в цій частині вимог також є обґрунтованим з огляду на наступне.
За змістом ст.44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з послуг адвоката.
Відповідно до ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті, зокрема, за послуги адвоката, покладаються при задоволенні позову на відповідача.
Згідно з Роз’ясненням Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. № 04-5/609 відшкодування цих витрат здійснюється шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові їх інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Встановлено, що для захисту інтересів позивача у господарському суді між останнім та адвокатом Баршанцьким І.В., який діє на підставі Свідоцтва про адвокатську діяльність №568 від 13.10.2006р., було укладено договір №1 від 19.04.2011р. про надання правової допомоги. Сплата позивачем витрат на правову допомогу в сумі 4500,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №298 від 20.04.2011р.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду, яким задоволено позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судом першої інстанції дотримані вимоги ст.49 ГПК України щодо покладення судових витрат на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна Українська Спілка” на рішення Господарського суду Київської області від 14.07.2011 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.07.2011 року у справі №26/075-11 залишити без змін.
3. Матеріали справи №26/075-11 направити до Господарського суду Київської області.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
05.12.11 (відправлено)