2-602/11

   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 вересня 2011 р. Магдалинівський районний суд у складі головуючого судді                             Соловйова М.І., при секретарі Горбаченко  Ю.О., розглянув  у відкритому судовому засіданні                                         в залі суду смт. Магдалинівка цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра”  до ОСОБА_1  про стягнення 40785 грн. 45 коп.                                  

В С Т А Н О В И В:

          У липні 2011р. до суду надійшла позовна заява ПАТ “Комерційний банк “Надра”                           до ОСОБА_1  про стягнення 40785 грн. 45 коп.   Посилаючись на те, що 13серпня 2007р. відкрите акціонерне товариство Комерційний банк “Надра”, правонаступником якого                                            з 4 лютого 2011р.  є  Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк  та відповідач уклали кредитний  договір № 8/2007/980-К/3083-ПП. За умовами договору кредит видано                             на споживчі цілі   в національній валюті на суму 17200 грн. із розрахунку 3,2 % на місяць строком       з 13 серпня 2007р. по 12 серпня  2010р. Нарахування відсотків за користування кредитом  здійснювалось за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості. Кредит отримано готівкою /меморіальним ордером/. На вимоги  договору відповідач повинен повернути кредит                     та сплатити нараховані відсотки щомісячно, до 15 числа поточного місяця, при цьому щомісячний платіж повинен складати суму не меншу, ніж зазначена в п. 2.3.1. Станом                                         на 31 грудня 2010р. відповідач порушив умови договору,  і тому відповідно  до п. 3.2.3 договору банк має право вимагати дострокового виконання зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, якщо відповідач не вніс черговий платіж в термін, визначений п. 2.3.2.  На 31 грудня 2010р. заборгованість по кредиту складає 40785 грн. 45 коп.,                     в тому числі: - непогашений кредит 15822 грн. 32 коп.; - несплачені відсотки 16056 грн. 07 коп.;                      - несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов’язань 8547 грн. 06 коп.; - несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу 360 грн. При таких обставинах прохають прийняти позов  до розгляду, розглянути його без їх участі і не заперечують проти заочного рішення,   яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.

Відповідач до суду не з’явився,  не повідомивши про причини своєї неявки.

Дослідив докази по цивільній справі, суд дійшов до висновку, що позов необхідно вирішити по суті заочно з  таких підстав та прийняти таке рішення.

Ст. 4 ЦК України встановлено, що основним актом цивільного законодавства України                        є Цивільний Кодекс. Актами цивільного законодавства є також інші Закони України,                                   які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до ст. 524 ЦК України та п.1.1 договору кредитний договір укладено                                    у національній валюті, і на нього  не може впливати коливання курсу іноземної валюти. Згідно                       ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається тільки за взаємною згодою сторін. Відповідно до ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

12 грудня 2008р. Верховною Радою України прийняті зміни до Цивільного Кодексу                                та Закону «Про банки і банківську діяльність». Відповідно до ст.1056 -1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений в односторонньому порядку. Відповідно                     до ст.1061 ЦК України умова договору щодо права банку збільшувати розмір в односторонньому порядку  є нікчемною.

В зв’язку з прийняттям 12 грудня 2008р. Верховною Радою України вказаних  змін діючий кредитний договір з відповідачем може  застосовуватися в частині, що не суперечить прийнятим законам. Крім цього на  відносини щодо отримання кредиту розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів». Згідно ст. 1 п. 23 цього Закону) споживчий кредит - кошти,                           що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві                                  на придбання продукції.

Ст.11 ч. 5 вищевказаного Закону передбачено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови                                в договорах, зокрема положення, згідно з якими ... 4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

          Таким чином, законодавець встановлює поняття «дискримінації»при встановленні правил зміни відсоткової ставки по споживчим кредитам. Право банку в односторонньому порядку змінювати процентну ставку по кредитному договору як дискримінаційне право скасовано на рівні Цивільного Кодексу України 12 грудня 2008р. Ст.  21 Закону «Про захист прав споживачів»визнає                         в будь якому разі як порушення прав споживачів, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого  є споживач.

                   Згідно умов кредитного договору /а. с. 5-7/, банк має тільки два зобов’язання: надати кредит та надавати консультаційні послуги. У п. 3.2 договору вказано на широке коло прав банка. На підставі п. 3.2.3 банк має право вимагати  від позичальника дострокового виконання зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених договором, можливих санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений п. 2.3.2.

В свою чергу позичальник має тільки одно право достроково повністю або частково погасити кредит та нараховані відсотки, при цьому необхідно попередити письмове банк про свої наміри                        не пізніше як за десять робочих днів до здійснення погашення. Все інше в договорі тільки обов’язки позичальника.

Відповідач повинен повернути кредит та сплатити нараховані відсотки щомісячно,                              до 15 числа поточного місяця, при цьому щомісячний платіж повинен складати суму не меншу,      ніж зазначена в п. 2.3.1. Станом  на 31 грудня 2010р. порушені вказані пункти і тому відповідно                        до п. 3.2.3 договору банк має право вимагати дострокового виконання зобов’язань                                  щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, якщо відповідач                     не вніс черговий платіж в термін, визначений п. 2.3.2. На підставі п. 4.1 у разі прострочення строку сплати мінімально  необхідного платежу  по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.2 кредитного договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов’язань відповідача                               щодо повернення кредиту, сплати    всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3.5 договору, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості,                      від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Відповідно до п. 4.2 кредитного договору у разі прострочення строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.2 більш  ніж на два дні, відповідач сплачує фіксований штраф.                              На 31 грудня 2010р. наявна заборгованість по кредиту складає 40785 грн. 45 коп., в тому числі:                   - непогашений кредит   15822 грн.; - несплачені відсотки 16056 грн. 07 коп.; - несплачена пеня                   за прострочення строків виконання зобов’язань 8547 грн. 06 коп.; - несплачений штраф                                за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу 360 грн.

У термін дії договору, відповідач частково вніс  чергові мінімальні платежі по кредиту,  визначені у п. 2.3.1.

Незважаючи на постійне порушення умов договору,  позивач не вжив заходів про звернення до суду за захистом своїх прав  та інтересів,  а продовжував нараховувати відсотки та штрафні санкції, незважаючи   на те,   що згідно законодавства позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки  /штрафу, пені/.  

Ст. 22 Закону «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача                                 суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов’язані з порушенням                             їх прав. При цьому відповідно до ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть предявлятися   за місцем реєстрації або перебування позивача.

          Розрахунок погашення  зобов’язань по кредитному договору  /а. с. 8-9/ вказує                                            на обов’язок відповідача щомісяця сплачувати не тільки тіло кредиту, а також відсотки                                           за користування кредитом. На 31 грудня 2010р. заборгованість по кредиту складає                      40785 грн. 45 коп.,   в тому числі:  непогашений кредит,  несплачені відсотки, несплачена пеня                  за прострочення строків виконання зобов’язань, несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу.  

Однією з істотних умов укладання кредитного договору, яка має бути чітко виписана                             в договорі та на яку суд звертає увагу, є сплата процентів на грошову суму, отриману                        в кредит. Проценти, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером                              є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою,                                     яка є не тільки способом забезпечення виконання зобов’язань, а також й однією з форм цивільно-правової відповідальності. У будь-якому випадку суд повинен мати на увазі, що «істотна зміна обставин»є оціночною категорією. Законодавець у п. 2 ч. 1 ст. 652 ЦК дав визначення цього поняття, зауважуючи на тому, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки,                   що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

                   Правова природа кредитних правовідносин урегульована в нормах цивільно-правового зобов’язального інституту «Позика. Кредит. Банківський вклад»(гл. 71 Цивільного кодексу України; далі - ЦК), Закону від 7 грудня 2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність»(далі - Закон № 2121-III) та інших відповідних правових актах. Зокрема, у Законі від 28 грудня            1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон № 334/94-ВР) вперше визначено поняття «кредитна операція», «товарний кредит», «комерційний кредит»                           та «фінансовий кредит». Предметом кредитного договору є лише грошові кошти на відміну                                від договору позики. Відповідно до ст. 47 Закону № 2121-III операції, визначені пунктами 1-3 ч. 1 цієї статті (у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах                                        та на власний ризик), належать до виключно банківських операцій, здійснювати які дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Зважаючи на вищенаведене,  кредитування здійснює саме банк, який отримав відповідну ліцензію, а не його структурні одиниці (відділення, філії).

З причини того, що позивач за час дії договору, при наявності порушень з боку відповідача, не приймав ніяких заходів до погашення кредиту та відсотків, суд дійшов до висновку                              про можливість   зменшити розмір неустойки на підставі ст. 551 ЦК України: несплачену пеню                   з  8547 грн. 06 коп. до 100 грн.; несплачений штраф з 360 грн. до 10 грн., та стягнути з відповідача 31988 грн. 29 коп. та судові витрати. В решті позову відмовити.

          На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 525, 526, 551, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 15, 88, 212, 214, 215 ЦПК України,   Кредитним договором  між  ПАТ «Комерційний банк «Надра»                                №  8/2007/980-К/3083-ПП  від  13 серпня   2007р., суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_1 2 червня 1979р. на користь                                            Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра”   32428 грн. 39 коп.  /із яких: 15822 грн. 32 коп. непогашеного кредиту, 16056 грн. 07 коп. несплачені відсотки,  100 грн. несплачена пеня, 10 грн. несплачений штраф, 320 грн. судовий збір, 120 грн. витрати                            на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу/. В  решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного                                                 суду  у Дніпропетровській області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний                           строк  з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.

Головуючий суддя                                                                Соловйов М.