ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
01.12.11 р. Справа № 11/250
за позовом Приватного підприємства „Єлвік”, м.Торез Донецької області, ЄДРПОУ 31846364,
до відповідача Житлово-експлуатаційного підприємства №2, м.Торез Донецької області, ЄДРПОУ 31846427,
про стягнення 92 651,99 грн.
Суддя Соболєва С.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю;
ОСОБА_2 – за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_3 – за довіреністю;
Бойченко Е.В. – керівник, -
Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 15.11.2011р. по 01.12.2011р.
СУТЬ СПРАВИ:
Позивач, Приватне підприємство „Єлвік”, м.Торез Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Житлово-експлуатаційного підприємства №2, м.Торез Донецької області, про стягнення суми основного боргу у розмірі 92 651,99 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про розміщення твердих побутових та дорівняних до них відходів №7 від 03.01.2011р., рахунки-фактури №349 від 30.07.2010р., №390 від 31.08.2010р., №438 від 16.09.2010р., №514 від 30.09.2010р., №470 від 24.10.2010р., №556 від 25.10.2010р., №591 від 30.10.2010р., №592 від 30.10.2010р., №625 від 15.11.2010р., №643 від 23.11.2010р., №680 від 30.11.2010р., №780 від 31.12.2010р., №08 від 31.01.2011р., №19 від 31.01.2011р., №48 від 21.02.2011р., №51 від 25.02.2011р., №80 від 28.02.2011р., №87 від 28.02.2011р., №145 від 31.03.2011р., №223 від 30.04.2011р., №279 від 31.05.2011р., №365 від 30.06.2011р., №399 від 30.07.2011р., №485 від 31.08.2011р., акт звірки станом на 01.09.2011р., що підписаний та скріплений печатками з обох сторін.
13.10.2011р. представником Позивача через канцелярію суду долучено до матеріалів справи акт звірки станом на 01.10.2011р., підписаний та скріплений печатками з обох сторін, та акт станом на 01.09.2011р., копії талонів на розміщення відходів за період з липня 2010р. по грудень 2010р., банківських виписок, актів звірки станом на 01.07.2010р., на 01.10.2010р., на 01.11.2010р., на 01.12.2010р., на 01.01.2011р., на 01.03.2011р., на 01.04.2011р., на 01.05.2011р., на 01.06.2011р., на 01.07.2011р., на 01.08.2011р., на 01.09.2011р., на 01.10.2011р. та на 01.01.2011р. із ФОП ОСОБА_4, на 01.01.2011р. із ФОП ОСОБА_5, актів виконаних робіт №591 від 30.10.2010р., №08 від 31.01.2011р., №19 від 31.01.2011р., №48 від 28.02.2011р., №51 від 25.02.2011р., №80 від 28.02.2011р., №87 від 28.02.2011р., №145 від 31.03.2011р., №223 від 30.04.2011р., №279 від 31.05.2011р., №365 від 30.06.2011р., №399 від 30.07.2011р., №485 від 31.08.2011р., №541 від 30.09.2011р., договорів про переведення боргу №б/н від 04.01.2011р., рахунку-фактури №541 від 30.09.2011р.
15.11.2011р. представником Відповідача заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів, а саме до 13.12.2011р., яке задоволено судом та про що винесено відповідний процесуальний документ.
Також, Відповідачем 15.11.2011р. через канцелярію суду подано заяву №85 від 15.11.2011р, за змістом якої Житлово-експлуатаційне підприємство №2 клопоче про розстрочку оплати заборгованості у сумі 67 954,30 грн. на 13 місяців. Одночасно, зазначає про оплату 25.10.2011р. рахунку за вересень 2011р. у сумі 5 737,95 грн., рахунок за жовтень 2011р. на суму 8 708,00 грн. Відповідач зобовязується отплатити після остаточного розрхунку за актом викононаих робіт з жовтень 2011р. підприємством КП „ЖКС”, якому надаються відповідні послуги. Разом із означеною заявою надано графік погашення заборгованості на 3 місяці з оплати розміщення твердих побутових відходів у сумі 67 954,30грн. на 01.10.2011р., за яким сума у розмірі 22 650,00 грн. буде сплачена у грудні 2011р., насутпні 22 650,00 грн. – у січні 2012р. та остаточний розрахунок у сумі 22 654,30грн. – лютий 2012р.
29.11.2011р. Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого суму 92 651,99 грн. визнає, проте, разом з цим, свідчить, що ним здійснено часткову оплату у вересні 2011р. у розмірі 24 697,69 грн. наступним чином: 01.09.2011р. – 7 030,25 грн., 29.09.2011р. – 2 412,89 грн., 30.09.2011р. – 15 254,55 грн., а також 25.10.2011р. у сумі 5 737,95 грн. за вересень рахунок №541 від 30.09.2011р., 18.11.2011р. у сумі 8 708,00 грн. за жовтень рахунок №616 від 31.10.2011р.. Таким чином, станом на 21.11.2011р. сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 67 954,30 грн. Окрім того, заявлено клопотання про розстрочення оплати означеної суми на п’ять місяців, а саме: грудень 2011р. - 13 590,86 грн., січень 2012р. – 13 590,86 грн., лютий 2012р. – 13 590,86 грн., березень 2012р. – 13 590,86 грн. та квітень 2012р. – 13 590,86 грн.
У підтвердження викладених обставин Відповідачем, разом із супровідним листом №101 від 24.11.2011р., до матеріалів справи долучено копію договору на виконання робіт по обслуговуванню будинків та прибудинкових територій №14 від 01.01.2011р. разом із додатковою угодою до нього, рахунків-фактур №541 від 30.09.2011р. та №616 від 31.10.2011р., актів виконаних робіт №541 від 30.09.2011р. та №616 від 31.10.2011р., банківських виписок, платіжних доручень №555 від 01.09.2011р., №647 від 29.09.2011р., №647 від 30.09.2011р. та №727 від 25.10.2011р., а також копії документів, що підтверджують правовий статус підприємства та повноваження його директора і головного бухгалтера.
У судовому засіданні 01.12.2011р. представники Позивача наполягаютиь на позові, надали заяву про погодження розстрочення заборгованосіт на пять місяців.
Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом позову є стягнення з відповідача 92 651,99грн. заборгованості за послуги надані позивачем відповідно до договору на розміщення твердих побутових та прирівняних до них відходів №7 від 03.01.2011р. у період з липня 2010р. по серпень 2011р. включно.
Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
За своєю правовою природою, договір №7 від 03.01.2011р., на який посилається позивач, є договором надання послуг та підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України).
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що сторонами підписаний договір на розміщення твердих побутових та прирівняних до них відходів №7 від 03.01.2011р.
Відповідно до п.1 цього договору замовник (відповідач) передає тверді побутові та прирівняні до них відходи з об’єкту – мікрорайон 1, 2, 3, 4, а підрядник (позивач) –надає послуги по розміщенню відходів замовника на звалищі ТПВ балансоутримувача (Управління комунальної власності та міського господарства). Допуск на звалище проводиться за талонами підрядника, підписаними замовником на кількість фактично розташованих відходів.
Підрядник проводить розміщення ТПВ та прирівняних до нього відходів замовника на міському звалищі в районі шахти „Донецька” у відповідності з санітарними нормами та правилами, згідно природоохоронному законодавству та Закону України „Про відходи” (п. 2.1.1 договору).
Замовник повинен передати ТПВ та прирівняні до них відходи підряднику для розміщення на міському звалищі в наступній кількості: тверді побутові відходи (по населенню комунального житлового фонду) 13777,7 м. куб., 2824 т; будівельні відходи (по населенню комунального житлового фонду) 38,9 м. куб., 70т; тверді побутові відходи (по орендарям та співвласникам нежитлових приміщень) 1 640,5м. куб., 557,7т (п. 2.2.2 договору).
Тариф за розміщення ТПВ на звалищі за 1 м. куб. без ПДВ та збору за забруднення природної середи твердими побутовими відходами та прирівняними до них відходами замовника складає 6,22грн. по населенню та 6,79грн. по орендарям та співвласникам нежитлових приміщень. Сума по договору складає 97 078,57грн., 241,96грн. (будівельне сміття), в т.ч. 85 697,61грн. по населенню та 11 138,99грн. по орендарям та співвласникам нежитлових приміщень. Тариф може змінюватись у зв’язку зі змінами цін на ПММ та вартості супутніх послуг. Замовник проводить оплату за фактично розміщені відходи на звалищі ТПВ протягом 10 днів після пред’явлення рахунку згідно талонів здачі-приймання відходів на звалище або актів виконаних робіт (п. 3 договору).
Згідно п. 7.2 договору він діє з 03.01.2011р.
Таким чином, договір, на який посилається позивач, вважається укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови, та регулює відносини сторін, що існують у 2011р.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Господарським судом встановлено, що позивачем відповідачу виписані рахунки-фактури за надані послуги протягом липень 2010р. – серпень 2011р. на суму 92 651,99 грн., №09 від 31.01.2011р. на суму 7767,23грн., №79 від 28.02.2011р. на суму 2293,63грн., №78 від 28.02.2011р. на суму 1110,27грн., №61 від 25.02.2011р. на суму 951,66грн., №144 від 31.03.2011р. на суму 6974,17грн., №222 від 30.04.2011р. на суму 7770,33грн., №237 від 19.05.2011р. на суму 758,84грн., №262 від 31.05.2011р. на суму 158,61грн., №278 від 31.05.2011р. на суму 6066,05грн., №363 від 30.06.2011р. на суму 9446,62грн., №400 від 29.07.2011р. на суму 8675,35грн., №484 від 31.08.2011р. на суму 7801,44грн. (в позові зазначена сума 7801,43грн.), всього на загальну суму 73143,02грн. (у позивача зазначена сума 73143,01грн.)
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п. 3.4 договору замовник проводить оплату за фактично розміщені відходи на звалищі ТПВ протягом 10 днів після пред’явлення рахунку згідно талонів здачі-приймання відходів на звалище або актів виконаних робіт.
Відповідачем в порушення умов договору отримані послуги не сплачені, таким чином, на час звернення з позовом, сума несплачених відповідачем послуг складає 73143,01грн., що підтверджено і відповідачем при підписанні акту звірки взаємних розрахунків.
Враховуючи, що позивачем сплачений борг частково в сумі 10000,00грн., що підтверджено платіжним дорученням № 485 від 06.10.2011р., господарський суд задовольняє позов в розмірі заборгованості, яка становить на час розгляду справи 63143,01грн.
Отже, суд не вбачає підстав які б свідчили, характеризували здійснення господарських операцій згідно накладних, що містяться у матеріалах справи у межах та на підставі саме договору №543/1 від 12.12.2007р.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про позадоговірний характер господарських правовідносин щодо постачання товару між сторонами по справі.
За таких обставин, приймаючи до уваги встановлення договором моменту виникнення права вимоги щодо оплати товару, поставленого на підставі спірного правочину, суд дійшов висновку, що Позивач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України доказів факт передачі товару та виникнення у Відповідача заборгованості саме за договором поставки №543/1 від 12.12.2007р.
З огляду на наведене, в позовних вимогах слід відмовити.
Оскільки, оплата послуг за січень-жовтень 2011р. не є предметом позову, заяви про збільшення позовних вимог у порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України у цій частині Позивачем не подано, суд не приймає до уваги оплати здійснені Відповідачем у розмірірі у т.дати, як погашення заявленої суми заборгованості за послуги надані у спірний період, а саме.
Разом з цим, як було зазначено вище, Відповідачем представлено суду відзив на позовну заяву, за змістом якого останній визнає позовні вимоги.
Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч.6 цієї статті, суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують будь-чиї права і охоронюваних законом інтереси.
За змістом ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для суду щодо прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.
В контексті означених норм суд зауважує на наступному.
По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.
По-друге, відзив підписано директором Мар’їнського комунального підприємства „Промінь” Низовецем А.М.
По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише Позивач та Відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов’язків інших осіб внаслідок визнання Відповідачем грошових вимог Позивача за вказаними правовідносинами.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення у сумі 107 874,68 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Як вбачається з позовної заяви, Відповідачем до порушення провадження по даній справі була здійснена часткова оплата за поставлений товар на суму 2 005, 87 грн. Ії не було заявлено Позивачем до стягнення.
Пізніше, 19.04.2010 року Відповідачем частково погашено заборгованість у розмірі 5 749,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №253 від 08.04.2010 року на суму 4049,20грн., №1124 від 07.04.2010 року на суму 1000,00грн., №1159 від 19.04.2010 року на суму 200,00грн., №1082 від 22.03.2010 року на суму 500,00грн. Ця сума була заявлена Позивачем до стягнення, однак, оскільки ії сплачено до подачі позову, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Судові витрати в цій частині, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на Позивача.
Крім того, після порушення провадження по даній справі Відповідачем сплачено суму боргу у повному обсязі, припинивши у такий спосіб існування предмету спору в частині стягнення заборгованості за поставлений товар. Вказана сплата підтверджена документально, а саме платіжними дорученнями №369 від 05.05.2010 року на суму 585,00грн., №357 від 29.04.2010 року на суму 2 015,00грн.
Оскільки погашення заборгованості відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв’язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз’яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. №02-5/612.
При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 19.04.2010 року) заборгованість у розмірі 2800,00грн. не була погашена, судові витрати, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.
Щодо клопотання Відповідача стосовно роздрочення сплати боргу строком на 6 місяців, то воно підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.
Розстрочка виконання судового рішення в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.
Діючим законодавством не передбачено переліку таких обставин. Таким чином, суд оцінює докази відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх матеріалів справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з розрахунку, затвердженого в.о. начальника ВДВС Краматорського МУЮ, податкового повідомлення-рішення №0000392302/0/17905 від 06.04.2009р., рішення про застосування штрафних санкцій №0001302304 від 06.04.2009р. у Відповідача є наявною заборгованість за виконавчими листами державної виконавчої служби та на останнього держаною податковою інспекцією покладено штрафні санкції, що є обов’язковими до сплати в державний бюджет.
Враховуючи викладене, відсутність визначеної правової позиції з цього питання Позивача, надані Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція” суду докази, суд вважає, що обставини, наведені Відповідачем в підтвердження ускладнення виконання рішення, є винятковими і ускладнюють його виконання. Однак, можливість настання негативних наслідків в разі несвоєчасного виконання рішення для стягувача також має бути врахована. На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що заява про розстрочку сплати суми боргу підлягає задоволенню частково. Зобов’язання щодо сплати суми Позивачу у розмірі 9 715,66 грн. має бути виконано протягом 3 місяців, а саме не пізніше 06.10.2010р. зі сплатою грошових коштів щомісячно рівними частинами.
Судові витрати підлягають віднесенню на Відповідача повністю відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Приватного підприємства „Єлвік”, м.Торез Донецької області, до Відповідача, Житлово-експлуатаційного підприємства №2, м.Торез Донецької області, про стягнення суми основного боргу у розмірі 92 651,99 грн. задовольнити частково.
2. Відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства „СЕБ - Фармація”, м.Київ, до Дочірнього підприємства „Аптека №64” Товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма-Рент”, м.Дебальцеве Донецької області, про стягнення заборгованості у розмірі 5 749,20грн.
3. Припинити провадження в частині позовних вимог Приватного підприємства „СЕБ – Фармація”, м.Київ, до Дочірнього підприємства „Аптека №64” Товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма-Рент”, м.Дебальцеве Донецької області, про стягнення заборгованості у сумі 2 800,00грн.
4. Стягнути з Дочірнього підприємства „Аптека №64” Товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма-Рент”, (84700. Донецька область, м.Дебальцеве, мкр-р Восточний, 3-А, р/р 26005016670001 в АТ „Брокбізнесбанк”, МФО 394578, ЄДРПОУ 01976393) на користь Приватного підприємства „СЕБ – Фармація” (02090, м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 2, р/р 2600701284705 в „Укрексімбанк”, м. Києва, МФО 322313, ЄДРПОУ 21577761) 34,87 грн. 3% річних, 76,93 грн. інфляційних витрат.
5. Стягнути з Дочірнього підприємства „Аптека №64” Товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма-Рент”, (84700. Донецька область, м.Дебальцеве, мкр-р Восточний, 3-А, р/р 26005016670001 в АТ „Брокбізнесбанк”, МФО 394578, ЄДРПОУ 01976393) на користь Приватного підприємства „СЕБ – Фармація” (02090, м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 2, р/р 2600701284705 в „Укрексімбанк”, м. Києва, МФО 322313, ЄДРПОУ 21577761) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 33,37грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 77,22грн.
6. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція”, м.Краматорськ Донецької області, розстрочку виконання судового рішення по справі 22/124 строком на три місяці, а саме по 06 жовтня 2010р. зі сплатою грошових коштів щомісячно рівними частинами.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 01.12.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 06.12.2011р.
Суддя Соболєва С.М.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >