ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.10.11 р. Справа № 11/201
за позовом: Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бімакс”, м. Маріуполь
про стягнення 13113,41грн.
Суддя Соболєва С.М.
За участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1 – за довіреністю №742/01 від 20.10.2011р.;
від відповідача – не з’явився;
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бімакс”, м. Маріуполь про стягнення боргу в сумі 6378,67грн., пені в сумі 6309,56грн., інфляційних витрат в сумі 327,17грн. та 3% річних в сумі 98,01грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №102ц1 від 01.10.2005р. відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг з постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 6378,67грн.
Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 21.09.2011р. вх. №02-62/8589 та від 06.10.2011р. вх. №02-62/9892.
Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив :
Між Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Бімакс” (Споживач) 01 жовтня 2005р. укладено договір №102ц1 на поставлення теплової енергії, за умовами якого Постачальник подає теплову енергію для об’єктів Споживача, перелічених в додатках до даного договору.
Відповідно до п. 3.2. договору Споживач зобов’язується щомісячно сплачувати послуги теплопостачання відповідно до обсягів теплоспоживання.
Згідно п. 4.1. договору з урахування Додаткової угоди №3 від 27.01.2009р. Споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату по фіксованим тарифам, затвердженим Маріупольським виконкомом міської ради, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду. Оплата здійснюється відповідно до виставлених рахунків в строк, що не перевищує 5 банківських днів з моменту отримання рахунку. Рахунок вручається Постачальником під розпис уповноваженій особі або працівникам організації Споживача. У разі неотримання рахунку до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, Споживач зобов’язаний самостійно отримати рахунок у Постачальника. Вартість послуг: за опалення – 449,10грн. за 1Гкал у т.ч. ПДВ, за гаряче водопостачання – 18,65грн. в місяць.
За приписами п. 4.3. договору у разі несплати рахунку в зазначений строк Споживачу – суб’єкту підприємницької діяльності нараховується пеня відповідно до Закону України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги” №686-ХІV від 20.05.1999р. у розмірі 1% за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 4.6. договору у разі зміни тарифів, нові є обов’язковими для застосування сторонами.
Пунктом 5.1. встановлено, що договір укладено строком на 2 роки. Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заяви однієї із сторін про відмову від даного договору або про його перегляд.
Договір підписано обома сторонами. Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим, за висновками суду вказаний договір є продовженим.
Факт підключення опалення за адресою: вул. Леніна, 110 підтверджується актом включення опалення від 09.10.2010р.
За надані послуги теплопостачання відповідно до договору 102ц1 від 01.10.2005р. позивачем були виставлені до оплати рахунки, зокрема, рахунок №10-2698/01 від 27.10.2010р. на суму 25,56грн., який було отримано відповідачем 05.11.2010р., №11-2698/01 від 26.11.2010р. на суму 27,47грн., який було отримано відповідачем 02.12.2010р., №12-2698/01 від 23.12.2010р. на суму 10401,98грн., який було отримано відповідачем 28.12.2010р., №01-2698/01 від 27.01.2011р. на суму 2119,60грн., який було отримано відповідачем 08.02.2011р., №02-2698/01 від 22.02.2011р. на суму 2472,89грн., який було отримано відповідачем 02.03.2011р., №03-2698/01 від 24.03.2011р. на суму 2181,69грн., який було отримано відповідачем 04.04.2011р., №04-2698/01 від 27.04.2011р. на суму 594,90грн., який було отримано відповідачем 05.05.2011р., №05-2698/01 від 23.05.2011р. на суму 27,47грн., який було отримано відповідачем 26.05.2011р., №06-2698/01 від 21.06.2011р. на суму 27,47грн., який було отримано відповідачем 23.06.2011р.
За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 6378,67грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .
Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач свої зобов’язання за договором №102ц1 від 01.10.2005р. на відпуск теплової енергії належним чином не виконав, надані йому послуги з опалення не оплатив, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 6378,67грн., що підтверджується матеріалами справи.
Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 6378,67грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 98,01грн. та інфляційних витрат в сумі 327,17грн. суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 327,17грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 98,01грн. є обґрунтованими, арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення пені в сумі 6309,56грн. суд виходить з наступного.
За приписами п.4.3 договору №102ц1 від 01.10.2005р. сторони визначили, що у разі несплати рахунку в зазначений строк Споживачу – суб’єкту підприємницької діяльності нараховується пеня відповідно до Закону України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги” №686-ХІV від 20.05.1999р. у розмірі 1% за кожний день прострочення. Перевіривши розрахунок пені, який здійснений на підставі п. 4.3 договору, суд дійшов висновку, що дана сума не перевищує 100% основного боргу відповідно до Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожити комунальні послуги.» №686-ХІV від 20.05.1999р. та підлягає задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бімакс”, м. Маріуполь про стягнення боргу в сумі 6378,67грн., пені в сумі 6309,56грн., інфляційних витрат в сумі 327,17грн. та 3% річних в сумі 98,01грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бімакс” (87548, м. Маріуполь, пр-т Леніна, 110, р/р 260000215099571 в МФ АКБ Укрсоцбанк, МФО 334185, код ЄДРПОУ 22002560) на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (87518, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, р/р 2603333 в ПАТ „ПУМБ”, м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 33760279) борг в сумі 6378,67грн., пеню в сумі 6309,56грн., інфляційні витрати в сумі 327,17грн., 3% річних в сумі 98,01грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 131,14грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 26.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 31.10.2011р.
Суддя Соболєва С.М.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >