ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.11 Справа № 17/192/2011.
За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз”в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства, м. Луганськ
до Приватного підприємства “Завод продовольчих товарів “КАРЄ”, м. Луганськ
про стягнення 7300 грн. 71 коп.
Суддя Фонова О.С.
в присутності представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., представник за довіреністю № 519 від 20.12.2010, паспорт НОМЕР_1, виданий Станично-Луганським РВ УМВС України в Луганській області, 02.03.1998;
від відповідача: ОСОБА_2., представник за довіреністю №б/н від 01.11.2011, паспорт НОМЕР_2, виданий Станично-Луганським РВ УМВС України в Луганській області, 25.06.2001.
У судовому засіданні 08.12.2011, відповідно до статті 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 12.12.2011 на 9 год. 50 хв.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача вартості поставленого природного газу за період з 01.01.2009 по 28.02.2009 у сумі 7300,71 грн., за договором на постачання природного газу від 01.01.2008.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає, що відповідно договору №15п-220пг на постачання природного газу від 01.01.2008 ВАТ «Луганськгаз»в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства здійснювало постачання природного газу ПП «Завод продовольчих товарів «Каре»з 01.01.2008.
Природний газ у січні-лютому 2009 постачався відповідачу за ціною 1307,5056 грн. за 1000м. Інші ціни до відповідача не доводились. Нарахування до сплати за ціною 2605,6200 за 1000 м безпідставне.
Акт від 31.05.2011, на думку відповідача, не може бути взятий до уваги, оскільки згідно з ч.3 ст. 632 Цивільного Кодексу України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Виходячи з наведених розрахунків, переплата відповідача за спожитий газ складає 12872,39 грн.
Крім того, позивачем у справі вказано, що договір №15п-220пг на постачання природного газу від 01.01.2008 діяв до 31.12.2008. Таким чином, природний газ постачався відповідачу без договору, та строк для виконання зобов'язання по сплаті за природний газ не настав (позивач не звертався до відповідача з вимогою про сплату боргу).
Позивач 07.12.2011 надав відповідачу лист, в якому крім іншого вказано ціни на газ, який транспортувався в січні-лютому 2009 року. ПП «ЗПТ «Каре»не приймає до уваги даний згідно ч.3 ст. 632 Цивільного Кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
в с т а н о в и в:
Між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, назва якого була змінена на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства (позивач у справі), як Постачальником, та Приватним підприємством “Завод продовольчих товарів “КАРЄ”, (відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір № 15п-220пг від 01.01.2008 на постачання природного газу (далі –Договір), згідно якого Постачальник зобов’язався продати Покупцю в 2008 році природний газ, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Вказаний Договір згідно пункту 11.1, діє в частині поставки газу з 01.01.2008 по 31.12.2008.
У грудні 2008 року позивачем було запропоновано відповідачу укласти договір на постачання природного газу на 2009 рік, для чого йому було надано 2 примірники договору на постачання природного газі від 01.01.2009.
Однак, підписаний та скріплений печаткою примірник договору на постачання природного газу від 01.01.2009 відповідачем на адресу позивача повернуто не було.
За договором №15п-220пг від 01.01.2008 на постачання природного газу року кредитове сальдо склало 9790,46 грн.
За період з 01.01.2009 по 31.01.2009 згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2009 позивачем поставлено та протранспортовано відповідачеві природний газ в обсязі 5326 м. куб. Вартість до сплати за 1000 кубічних метрів природного газу для промислових споживач та інших суб'єктів господарювання складала 2605,62 грн. Отже, сума нарахувань за січень 2009 року склала 13877,54 грн.
За період з 01.02.2009 по 28.02.2009, згідно акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2009, позивачем поставлено та протранспортовано відповідачу природний газ в обсязі 3728 м. куб.
Вартість 1000 кубічних метрів природного газу для промислових споживач та інших суб'єктів господарювання складала 2605,62 грн. Таким чином, вартість газу, поставленого за лютий 2009 року склала 9713,76 грн.
У лютому 2009 року відповідачем було здійснено оплату за поставлений природний газ у сумі 7100,00 грн.
Як зазначає позивач, вказана ціна були доведена до виконання управлінню з експлуатації газового господарства листом ВАТ "Луганськгаз" № 12/5-194 від 30.01.2009.
З березня 2009 року постачання та транспортування природного газу відповідачу і здійснювалось.
У зв'язку із зміною ціни на природний газ за період з 01.01.2009 по 12.01.2009 позивачем у травні 2009 року було здійснено перерахунок вартості поставленого відповідачу природного газу протягом 01.01.2009 - 12.01.2009. Так, за період з 01.01.2009 по 12.01.2009, згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.05.2009, позивачем поставлено та протранспортовано відповідачу природний газ в обсязі 2062 м. куб.
Вартість до сплати за 1000 кубічних метрів природного газу для промислових споживач та інших суб'єктів господарювання складала 2896,536 грн.
Зазначена вище ціна були доведена до виконання управлінню з експлуатації газово господарства листом ВАТ 'Луганськтаз" № 12/4-1225 від 29.04.2009.
Різниця між цінами склала 290,916 грн. за 1000 кубічних метрів природного газу. Сума перерахунку склала 599,87 грн.
З урахуванням вищенаведеного позивач просить стягнути з відповідача несплачену вартість поставленого природного газу за період з 01.01.2009 по 28.02.2009 в сумі 7300,71 грн.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 639 ЦК України, яка регулює вимоги щодо форми договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Як встановлено частинами 1-2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу у січні - лютому 2009 року природний газ на загальним обсягом 9054 м3, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу приймання –передачі на послуги з газопостачання та транспортування природного газу від 31.01.2009 та від 08.02.2009 (а. с. 13-14).
Тому у відповідача виникло зобов’язання по оплаті вартості поставленого позивачем товару, факт одержання якого ним не оспорений.
Позивачем за матеріалами справи не надано документів, які б свідчили про узгодження строків оплати товару.
За таких обставин, позивач мав звернутися до відповідача з вимогою про сплату боргу у відповідності до ст. 530 ЦК України, якою передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу тільки 07.12.2011, тобто під час слухання даної справи (лист № 18/2143від 06.12.2011), проте, на момент винесення рішення –12.12.2011, семиденний строк для добровільного виконання, передбачений частиною 2 статті 530 ЦК України ще не сплинув, а тому факт порушення права позивача, на час його звернення з позовом до суду, відсутній.
З огляду на зазначене, у задоволенні позову слід відмовити, з віднесенням судових витрат на позивача, згідно статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 19.12.2011.
Суддя О.С. Фонова