ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

____________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.11                                                                                 Справа № 17/178/2011

За позовом  Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Глорія”, м. Луганськ

про стягнення  11346 грн. 22 коп.

                                                                                                                Суддя   Фонова О.С.     

                                                      Представники:

від прокуратури: Прибіга І.О., прокурор, посвідчення № НОМЕР_1 від 13.05.2010;

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 519 від 20.12.2010;

від відповідача: не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: заявником заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 11346,22 грн., за договором  № 15п-95пг на постачання та транспортування природного газу від 01.08.2010.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 14.11.2011, 28.11.2011 та 12.12.2011 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних  дій.  Тому відповідні процесуальні документи надсилались  згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши  пояснення представників сторін, що прибули  у судове  засідання, суд

   в с т а н о в и в:

          Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»(позивач у справі), як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Глорія” (відповідач у справі), як Споживачем,  укладено договір № 15п-95пг від 01.08.2010 на постачання та транспортування природного газу (далі –Договір), згідно якого Постачальник зобов’язався продати Споживачу природний газ, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Кількість газу, що постачається відповідачу  визначена сторонами у пункті  2.1 Договору, з урахуванням листа № 167 від 23.12.2010, згідно якого відповідач просив  позимвачпа встановити ліміти споживання у липні –серпні 2011 року  в обсязі  25 м3.

Згідно пункту 5.1 Договору, вартість до сплати за 1000,0 кубічних метрів газу для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання складає 2998,6128 грн. з ПДВ.

Пунктом 6.1 Договору сторони визначили, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами у розмірі 100 % від вартості запланованих місячних обсягів  не пізніше ніж за 7 банківських днів до початку місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним.

У разі непогашення заборгованості попередня оплата на наступний місяць буде віднесена на її погашення.

Крім того, сторонами  укладено додаткові угоди  від 30.12.20110, від 31.03.2011 та від 21.07.2011 згідно яких вартість до сплати за 1000,0 кубічних метрів газу складала  3114,6480 грн., 3484,3968 грн. та 4090,4040 грн. відповідно.

В обґрунтування позовних вимог та з врахуванням пояснення щодо періоду виникнення заборгованості  від 08.12.2011 № 18/2 (а.с.55) позивач посилається на те, що він на виконання умов Договору, в липні 2011 року поставив відповідачу 10080 куб. м. природного газу на суму 41231,29 грн., однак в порушення умов Договору, зокрема, пункту 6.1, відповідач не здійснив оплату у повному обсязі,  в серпні 2011 року поставив відповідачу 81 куб. м. природного газу на суму 331,32 грн., оплати здійснено не було, у зв’язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення  основного боргу в сумі  11346,22 грн. (11014,90 грн. + 331,32 грн.)

Відповідач відзив на позовну заяву та пояснення стосовно суті спору не надав, явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов’язання,  що  виникає  між суб’єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб’єкт  (зобов’язана  сторона,  у  тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб’єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб’єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу в липні –серпні 2011 року  природний газ в обсязі 10161 куб.м. на загальну суму 41562,61 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.07.2011 та від 31.08.2011 (а.с. 16-17). Однак, відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого газу за вказаний період. Таким чином, загальна сума заборгованості  складає 11346,22 грн.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи, позовні вимоги слід задовольнити повністю у сумі 11346,22 грн., з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно  статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд     

       в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Глорія”, м. Луганськ, вул. Карла Лібкнехта, буд. 16, ідентифікаційний код 24188280:

-  на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” в особі філії Луганського  міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м. Луганськ, вул. Совєтская, буд. 82, ідентифікаційний код 03340624, борг в сумі 11346,22 грн.,   видати наказ.

- в доход Державного бюджету України на рахунок 31219206700006,   одержувач –УДК у м. Луганську, банк отримувача –ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО 24046582, код класифікації доходів 22030001, символ звітності банку –206, призначення платежу –«судовий збір»(Державна судова адміністрація України, 050), код 02844564, судові витрати  у сумі 349,46 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 19.12.2011.

Суддя                                                                                        О.С. Фонова