Справа №  2-о-131/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року                                                                                                

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді -  Гал  Л.  Л. , народних засідателів Романа В.Ю. та Дев’ятко Л.Л.,  при секретарі  Ердевдій І.С., прокурора Микулець В.Ю., представника заявника за дорученням ОСОБА_1, в присутності особи, щодо якої розглядається питання про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку –ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Берегово справу за заявою головного лікаря Берегівської психіатричної лікарні про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку

ОСОБА_2,                       ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого,

встановив:

       20.12.2011 року головний лікар Берегівської психіатричної лікарні ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку ОСОБА_2. Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_2 хворіє на психічне захворювання, внаслідок чого виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього, так і для оточуючих. 12.12.2011 року на направленню лікаря-психіатра Мукачівської поліклініки добровільно був госпиталізований,  однак 19.12.2011 року письмово відмовився лікуватися в добровільному порядку.

       В судовому засіданні представник психіатричної лікарні ОСОБА_4, заяву підтримала і пояснила, що 12.12.2011 року лікарем-психіатром Мукачівської поліклініки ОСОБА_2 був направлений до Берегівської облпсихлікарні для лікування. Він хворіє на психічне захворювання біполярний афективний розлад, маніакального типу, внаслідок чого може вчиняти дії, що являють собою безпосередню небезпеку  для себе та для оточуючих. Також ОСОБА_2 вже неодноразово лікувався у психіатричному закладі, останній раз з 27.07.2011 року по 05.08.2011 року.

        Доставлений в судове засідання ОСОБА_2 вважав, що підстав для госпіталізації його в психіатричній лікарні немає, оскільки він може знаходитися на амбулаторному лікуванні.

        Прокурор Микулець В.Ю. вважав заяву обгрунтованою з підстав наведених представником облпсихлікарні, просив її задовольнити.

        Заслухавши пояснення представника психіатричної лікарні та ОСОБА_2,  думку прокурора, дослідивши матеріали справи, зокрема: висновок комісії лікарів-психіатрів, направлення на госпіталізацію у психіатричну лікарню, суд вважає, що заяву слід задовольнити виходячи з наступного.

       Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 хворіє на психічне захворювання –біполярний афективний розлад, маніакальний тип, з частими загостреннями, внаслідок чого він вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та оточуючих (а.с. 3). У разі не надання психіатричної допомоги ОСОБА_2,  він може завдати суттєву шкоду своєму здоров’ю, однак лікуватися в добровільному порядку не бажає.

       Відповідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її згоди або без згоди законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього чи оточуючих.

       Врахочуючи, що ОСОБА_2 добровільно не погодився на госпіталізацію в психіатричний заклад та виявляє реальні наміри вчиняти дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та оточуючих, а у разі не надання психіатричної допомоги, він може завдати суттєвої шкоди своєму здоров’ю, суд вважає за необхідне госпіталізувати його в психіатричний заклад в примусовому порядку.

        На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 60, 212, 281, 282 ЦПК України, ст.ст. 14, 17, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу»,

рішив:

Заяву задовольнити.           

        Госпіталізувати до психіатричного закладу в примусовому порядку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2.

         Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

         Суддя:                       ОСОБА_5