ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"02" квітня 2008 р. | справа № 20-7/501 |
За позовом: Житлово-будівельного кооперативу „Ритм-2”
(99002, м. Севастополь, вул. Загороднянського, 24)
до відповідача: Спільного підприємства „Національна фінансова компанія”
(99011, м. Севастополь, вул. А. Крилова, 5)
про визнання договору будівельного підряду № 23 від 20.04.2004 та Додатків №№ 1, 2 до нього, укладених між позивачем та відповідачем, недійсними,
Суддя Ілюхіна Г.П.
Представники сторін:
від позивача: - не з'явився;
від відповідача: - Андрєєва М.Є., представник, довіреність б/н від 08.09.2007;
Суть спору:
11.12.2007 (вх.№4450) Житлово-будівельний кооператив „Ритм-2” звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Спільного підприємства „Національна фінансова компанія” про визнання договору будівельного підряду № 23 від 20.04.2004 та Додатків №№ 1, 2 до нього, укладених між позивачем та відповідачем, недійсними, з посиланням на статті 179, 180, 207, 318 Господарського кодексу України, статтю 215, 216, 849 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 17.12.2007 порушено провадження по справі (арк.с.1-2).
Ухвалою суду від 05.02.2008 строк вирішення спору по справі продовжено до 05.04.2008 (арк.с.90-91).
В відзиві на позовну заяву (вх.№194) відповідач позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що сторони приступили до виконання спірного договору з моменту його підписання: 20.04.2004 та договір визнаний судом виконаним, вважає, що строк позовної давності закінчився 20.04.2007, позовна заява прийнята до провадження господарським судом м. Севастополя 17.12.2007; просить в задоволенні позову відмовити у зв’язку з тим, що позивачем пропущений строк позовної давності та позов подано з порушенням статей 256-267 Цивільного кодексу України (арк.с.49).
Позивач явку уповноважених представників в судові засідання 03.03.2008, 02.04.2008 не забезпечив, вимоги ухвал суду від 17.12.2007, 15.01.2008, 05.02.2008, 03.03.2008 не виконав, про причини неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Чинне законодавство не обмежує коло представників юридичної особи при розгляді справи, документи, що підтверджують поважну причину відсутності представника позивача, суду не надані.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Поведінка позивача є зловживанням правами.
Строк вирішення спору по справі продовжувався, розгляд справи відкладався в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника позивача не перешкоджає розгляду спору по суті, тому що матеріали справи в повній мірі характеризують правовідносини сторін.
Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення заборони третім особам здійснювати з майном, в тому числі з поточним рахунком, що належить ЖБК «Ритм-2»задоволенню не підлягає, так як позивач не обґрунтував наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову, необхідність вжиття таких заходів, наявність підстав вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -
в с т а н о в и в:
З`ясовані наступні обставини:
20.04.2004 між Спільним підприємством „Національна фінансова компанія” (Виконавець) та Житлово-будівельним кооперативом „Ритм-2” (Замовник) укладено Договір № 23 на продовження будівництва 100-квартирного жилого будинку, предметом якого є завершення розпочатої будівництвом секції С-2 100-квартирного жилого будинку по вул. Загороднянського, 24 в м. Севастополі (об’єкт) (арк.с.9-11, 23-46).
Згідно пункту 1 Договору Виконавець виконує власними та залученими силами та коштами всі передбачені проектно-кошторисною документацією будівельно-монтажні роботи та передає об’єкт Замовнику в строк, зазначений в Договорі.
Договірна ціна, згідно з пунктом 2.1 Договору вираховується поетапно, відповідно до графіку будівництва та визначається згідно з ДБН Д.1.1.-1.-2000. На момент укладення договору вартість робіт по закінченню будівництва 10-квартирної секції С-2 складає 404866,00 грн. у тому числі ПДВ. Подальші розрахунки договірної ціни узгоджуються сторонами та оформлюються додатковими угодами до Договору.
Пунктом 2.3 Договору передбачено перерахування відповідачем позивачеві до початку робіт авансу в розмірі 40000,00 грн. протягом семи днів з моменту підписання Договору.
В пункті 2.4 сторони встановили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі наданих позивачем актів виконаних робіт за формою КБ-3, КБ-2А, підписаних представниками відповідача та позивача у триденний строк з моменту підписання.
СП “Національна фінансова компанія” зобов’язувалось відповідно до умов Договору забезпечити завершення будівництва секції С-2 100-квартирного житлового будинку згідно з графіком будівництва, використовувати грошові кошти, що отримані від Замовника (відповідача) за цільовим призначенням –на будівництво Об’єкту, передати Замовнику завершені будівництвом квартири у порядку, встановленому законодавством. (пункти 3.1.1-3.1.3 Договору).
ЖБК “Ритм-2” зобов’язувалось здійснювати своєчасне фінансування робіт відповідно до проектно-кошторисної документації, здати до експлуатації закінчені будівництвом квартири в порядку, встановленому діючим законодавством (пункти 3.2.2, 3.2.3 Договору).
Пунктом 4 Договору визначено, що він набирає чинності з дати його підписання Сторонами, дія цього Договору припиняється з моменту виконання Сторонами своїх зобов’язань, передбачених цим Договором, здачі Будинку державній комісії та розрахунку між Сторонами.
Відповідно до пункту 8.3 Договору всі зміни та доповнення до нього оформлюються додатковими угодами сторін в письмовій формі.
25.10.2004 між Сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 23, в якій Сторони домовились:
Викласти пункти 1.1., 3.1.1., 3.1.3, 3.2.3 Договору в такій редакції:
1.1. Предметом Договору є проведення робіт по монтажу стін, перекрить (коробки) та даху секції, без внутрішніх та зовнішніх обробних робіт розпочатої будівництвом секції С-2 100-квартирного жилого будинку по вул. Загороднянського, 24 в м. Севастополі.
3.1.1. Забезпечити проведення робіт по монтажу стін, перекрить (коробки) та даху секції С-2 100-квартирного жилого будинку без внутрішніх та зовнішніх обробних робіт згідно графіку будівництва Робіт.
3.1.3. Передати Замовнику секцію С-2 без внутрішніх та зовнішніх обробних робіт в порядку, встановленому діючим законодавством.
3.2.3. Замовник зобов’язується прийняти у Виконавця секцію С-2 без внутрішніх та зовнішніх обробних робіт в порядку, встановленому діючим законодавством.
Доповнити договір пунктом 2.5:
2.5. У випадку несвоєчасного виконання Замовником графіку фінансування робіт, проведення будівельно-монтажних робіт Виконавцем продовжується пропорційно часу затримки фінансування (арк.с.12, 47).
26.10.2004 між Сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 23, в якій Сторони домовились:
1. Додатково до договірної ціни, що визначається пунктом 2.1 Договору, Замовник сплачує витрати Виконавця, пов’язані з доставкою, орендою та подальшою експлуатацією крану МКГ-25 БР. Оплата здійснюється за період з серпня 2004 року до закінчення будівельно-монтажних робіт по договору. Сума оплати 9500,00 грн. в місяць, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок або в касу Виконавця до 10 числа кожного наступного місяця.
2. У випадку збільшення орендної плати орендодавцем крану, сума витрат, зазначена в пункті 1 цієї Додаткової Угоди підлягає корегуванню.
3. Оплата оренди крану з форми 2КБ виключається (арк.с.13, 48).
Вищезазначені додаткові угоди є невід’ємною частиною Договору відповідно до пункту 8.3.
12.12.2006 рішенням господарського суду міста Севастополя по справі № 20-4/185 за позовом Спільного підприємства „Національна фінансова компанія” до Житлово-будівельного кооперативу „Ритм-2” про стягнення заборгованості в сумі 121260,65 грн. по Договору № 23 від 20.04.2004 про продовження будівництва стоквартирного житлового будинку, з яких 8249,70 грн. –заборгованість відповідача по оплаті виконаних за вищевказаним Договором будівельно-монтажних робіт, а 95000,00 грн. –заборгованість по оплаті витрат по доставці, оренді та подальшої експлуатації крану за період серпень 2004 року по травень 2005 року та за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу „Ритм-2” до Спільного підприємства „Національна фінансова компанія” про стягнення збитків в сумі 155888,40 грн., завданих неналежним виконанням Спільним підприємством “Національна фінансова компанія” зобов’язань за Договором № 23 від 20.04.2004 про продовження будівництва стоквартирного житлового будинку, позов СП “Національна фінансова компанія” до ЖБК “Ритм-2” про стягнення 121260,65 грн. задоволено повністю, постановлено стягнути з ЖБК “Ритм-2” на користь СП “Національна фінансова компанія” 121260,65 грн., з яких: 103249,70 грн. –основний борг, 14913,46 грн. –збитки від інфляції, 3097,49 грн. –3 % річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1212,61 грн. та сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.; в задоволенні зустрічного позову ЖБК “Ритм-2” до СП “Національна фінансова компанія” про стягнення збитків в сумі 155888,40 грн. відмовлено повністю (арк.с.50-52).
24.07.2007 постановою Севастопольського апеляційного господарського суду рішення господарського суду міста Севастополя по справі № 20-4/185 залишено без змін (арк.с.53-57).
30.10.2007 постановою Вищого господарського суду України постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.07.2007 та рішення господарського суду міста Севастополя по справі № 20-4/185 залишено без змін (арк.с.58-61).
22.08.2007 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу: наказу № 20-4/185 та здійснюються виконавчі дії (арк.с.86-87).
Рішенням суду по справі № 20-4/185 встановлено наступне: сторони в пункті 2.4 Договору встановили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі наданих позивачем актів виконаних робіт за формою КБ-3, КБ-2А, підписаних представниками відповідача та позивача у триденний строк з моменту підписання.
В матеріалах справи № 20-4/185 не міститься актів за травень 2005 року з вказівкою про відмову від його підписання з боку відповідача, чи інших документів, що свідчили б про відмову відповідача підписати акти передачі робіт за травень 2005 року.
Враховуючи викладене, а також те, що викладені у відзиві на первісний позов доводи відповідача щодо мотивів відмови від підписання актів за травень 2005 року не є обґрунтованими, суд прийняв вказані акти та довідку про вартість виконаних робіт належними доказами, що підтверджують вартість виконаних позивачем робіт.
З актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт за період листопад, грудень 2004 року, січень-травень 2005 року випливає, що до сплати позивачеві за виконані роботи з урахуванням вартості матеріалів Замовника, підлягає 180695,20 грн.
Відповідачем в справі № 20-4/185 надані суду докази сплати за виконані роботи всього в сумі 172445,50 грн.
Суд не прийняв до уваги доводи відповідача про необґрунтованість вимог позивача про стягнення 95000,00 грн. витрат на оплату крану, оскільки обов’язок відповідача сплачувати витрати Виконавця (позивача), пов’язані із доставкою, орендою та подальшою експлуатацією крану МКГ-25 БР у визначеній сумі –9500,00 грн. в місяць не пізніше 10-го числа кожного послідуючого місяця незалежно від наявності підтверджуючих ці витрати документів, передбаченій в додатковій угоді яка підписана сторонами 26.10.2004 та є невід’ємною частиною Договору від 20.04.2004. При цьому сторони передбачили, що оплата здійснюється за період із серпня 2004 року до закінчення будівельно-монтажних робіт по договору.
Враховуючи викладене, а також те, що будівельно-монтажні роботи, що передбачені пунктом 3.1.1 Договору від 20.04.2004 в редакції додаткової угоди від 25.10.2004, не закінчені на момент подачі позову, суд визнав, що витрати, пов’язані із доставкою, орендою та подальшою експлуатацією крану в сумі 95000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
ЖБК “Ритм-2” у зустрічній позовній заяві в справі № 20-4/185 просив стягнути з СП “Національна фінансова компанія” збитки, що заподіяні неналежним виконанням договору в сумі 155888,40 грн., яка складається з оплати за оренду крану в сумі 8500,00 грн. протягом 10 місяців за договором із суб’єктом підприємницької діяльності Малько П.Н.; неустойки в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України відповідно до пункту 6.3 Договору в сумі 13839,40 грн., а також вартості підвищення вартості незавершеного будівництва на 24,23 % - 67549,00 грн.
Позивач за зустрічним позовом в справі № 20-4/185 обґрунтовував свої вимоги тим, що СП “Національна фінансова компанія” в односторонньому порядку відмовилось від виконання договору, чим завдало ЖБК “Ритм-2” збитки. Виникнення збитків він обґрунтовував викликаною цією відмовою необхідністю пошуку нової будівельної організації та отримання нових дозвільних документів, оренди крана, забезпечення схоронності об’єкту будівництва та будівельних матеріалів.
Пунктом 6.3 договору, на яку посилався ЖБК “Ритм-2” у розрахунку до зустрічної позовної заяви, передбачено, що при порушенні з вини Виконавця строків будівництва, передбачених цим договором, він сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення.
Договір від 20.04.2004 будь-яких строків виконання будівельно-монтажних робіт не передбачає. Крім того, пунктом 3.1.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 передбачено забезпечення Виконавцем проведення робіт згідно із графіком виконання робіт, який, як випливає із тексту Договору та Додаткової угоди № 1, повинен бути оформлений у вигляді Додатку до договору. Однак сторонами не надано суду в справі № 20-4/185 будь-яких доказів складення відповідного Додатку.
Підстав для стягнення з СП “Національна фінансова компанія” неустойки, передбаченої пунктом 6.3 Договору суд в справі № 20-4/185, при викладених обставинах, не знайшов.
Позивачем за зустрічним позовом в справі № 20-4/185 не надано доказів в підтвердження того, на яку саме суму невиконане СП “Національна фінансова компанія” зобов’язання, та необґрунтовано суму основного боргу –10371,30 грн. яку позивач за зустрічним позовом просить стягнути із врахуванням збитків від інфляції.
Також відсутні були підстави для стягнення до моменту початку будівельних робіт 01.01.2006 суми перевищення вартості незавершеного будівництва в розмірі 67549,00 грн., оскільки матеріалами справи № 20-4/185 підтверджувалось, що у травні 2005 року ЖБК “Ритм-2” були укладені договори на виконання будівельних робіт на об’єкті, зазначеному у Договорі від 20.04.2004 з іншими господарюючими суб’єктами.
З урахуванням викладеного, суд відмовив в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення з СП “Національна фінансова компанія” збитків в сумі 155888,40 грн.
Спір виник в зв`язку з тим, що позивач вважає Договір № 23 від 20.04.2004 та Додатків №№ 1, 2 до нього, укладених між позивачем та відповідачем, недійсними, так як Договір № 23 від 20.04.2004 не містить суттєвих умов, передбачених Господарським та Цивільним кодексами України, а також у зв’язку з тим, що відповідачем не виконані умови пункту 3.1.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 в частині складення графіку виконання робіт.
Правовідносини сторін регулюються статтями 180, 181, 223, 318 Господарського кодексу України, статтями 3, 13, 256-261, 267, 638, 875 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтями 180, 181 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Статтею 318 Господарського кодексу України встановлено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.
Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Спірний договір № 23 від 20.04.2004 та Додатки до нього від 25.10.2004 та 26.10.2004 вищеперелічених умов щодо строку виконання зобов’язань не містять.
Все вищевикладене дає суду підстави вважати договір № 23 від 20.04.2004 неукладеним, так як в ньому відсутній строк його виконання.
Позивач не звертався у справі № 20-4/185 з зустрічними позовними вимогами до відповідача про визнання Договору від 20.04.2007 та Додатків до нього від 25.10.2004 та 26.10.2004 недійсними.
Судом в справі № 20-4/185 надана оцінка договору в частині відсутності строку виконання підрядних робіт.
При оцінці доказів, визнання договору неукладеним, не перешкоджає стороні звертатись з позовними вимогами про стягнення безпідставно набутого за рахунок іншої особи майна без достатніх правових підстав, так як зобов'язання сторін виникають не тільки з угод.
Крім того, статтею 223 Господарського кодексу України встановлено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Згідно зі статтями 256-261 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Договір від 20.04.2004, Додаткові угоди до нього від 25.10.2004 та 26.10.2004, а з позовною заявою позивач звернувся 07.12.2007 (згідно штампу установи пошти на конверті).
Таким чином, позивач звернувся з позовними вимогами з пропуском трирічного строку позовної давності, доказів поважної причини його пропуску не надав, матеріали справи доказів поважної причини пропуску строку позовної давності не містять, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог відповідно до частини сьомої статті 267 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи, мотиви, обґрунтування позивача спростовуються наданими доказами і рішенням суду по справі № 20-4/185, яке набрало законної сили 24.07.2007. Посилання на пункт 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 після укладення спірного Договору, безпідставне, так як при вирішенні спору про недійсність угод застосовуються ті нормативні акти, які діяли на дату укладення угоди.
Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
При вищезазначених обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Витрати позивача на оплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на позивача, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 180, 181, 223, 318 Господарського кодексу України, статтями 3, 13, 256-261, 267, 638, 875 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 35, 44, 49, 69, 75, 77, 82-85, 90 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
Вирішив:
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено і підписано,
в порядку ст. 84 ГПК України
07.04.2008