РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" листопада 2011 р. Справа № 9/143/2011/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Гудак А.В.
суддів Сініцина Л.М.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача < Довідник > на рішення господарського суду Вінницької області від 12.10.11 р.
у справі № 9/143/2011/5003 (суддя Балтак О.О. )
позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_2
відповідач Вінницька міська рада
Вінницька регіональна філія ДП " Центр ДЗК при Держкомземі України"
про визнання поновленим на новий термін договору оренди земельної ділянки та визнання права оренди на земельну ділянку
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_4 ,адвоката ,договір в справі
відповідача - ОСОБА_5- довіреність в справі
відповідача 2-не з"явився
Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2011 року у справі № 9/143/2011/5003 (суддя Балтак О.О.) відмовлено у задоволенні позову фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 ( м.Вінниця) до Вінницької міської ради , Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про визнання поновленим на новий термін договору оренди земельної ділянки від 29.05.07 року та визнання права оренди на земельну ділянку.
Відмовляючи у задоволенні позову з огляду на положення ст.13 Конституції України, ст.124 Земельного кодексу України, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 16,31,33 Закону України «Про оренду землі» ,суд першої інстанції дійшов висновку, що : ФОП ОСОБА_2 з порушенням строків, що встановлені п.9.1. договору оренди земельної ділянки від 29.05.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем, зверталася до Вінницької міської ради з заявою щодо продовження договору оренди земельної ділянки на інший термін, ніж той, який передбачений договором; рішенням Вінницької міської ради від 29.02.2008 р. №1810 відмовлено позивачу в продовженні терміну дії договору оренди земельної ділянки від 29.05.07року та передбачено демонтувати тимчасову споруду в місячний термін з моменту прийняття рішення та повернути земельну ділянку в первинний стан; самовільно здійснивши реконструкцію павільйонів та приєднавши до них МАФ, площею 6,4 кв.м. та 6,5кв.м. та встановивши на орендованій земельній ділянці додатково МАФ, позивач не належним чином виконувала свої обов'язки по договору та не набула переважного права оренди на земельну ділянку та на поновлення даного договору оренди земельної ділянки.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування порушення місцевим господарським судом норм процесуального права : ст.4, ст.36 ГПК України, апелянт стверджує, що: суд визнав встановленою обставину відмови відповідачем позивачу в продовженні терміну дії Договору оренди від 29.05.2007 року лише за наявності ксерокопії рішення відповідача № 1810 від 21.01.2008 року та без дослідження його оригіналу та проігнорувавши усне клопотання позивача про витребування вказаного доказу; означене рішення відповідача не відповідає законодавству України та не могло прийматися до уваги судом першої інстанції. В обґрунтування порушення норм матеріального права апелянт вказує на те, що суд не звернув уваги, що договір оренди від 29.02.2008 року попередньо неодноразово продовжувався та з боку позивача виконувався у повній відповідності до його умов, та не застосував положень ч. 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції, яка діяла у період з 30.10.2010 року по 30.11.2011року) та 764 Цивільного кодексу України за приписами яких, якщо орендар (наймач) продовжує користуватися земельною ділянкою (майном) після закінчення строку дії договору то за відсутності письмових заперечень орендодавця договір підлягає поновленню на той самий строк та тих самих умовах. Звертає увагу, що Вінницька міська рада не здійснила у передбачений законом термін відповідного волевиявлення та не реагувала на пропозицію, зроблену Позивачем в рамках закону (хоча могла і повинна була це зробити), чим порушила права Позивача, які підлягають захисту. Просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2011 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити.
Відзивом на апеляційну скаргу представник Вінницької міської ради вважає апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 безпідставною та необґрунтованою. Вказує на необґрунтованість доводів скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, так як подані відповідачем в обґрунтування заперечень на позов докази, зокрема, рішення № 1810 від 29.02.2008 року, завірені належним чином. Натомість, позивач не звертався до відповідача по питанню ознайомлення та отримання даного рішення та не вказав обставин, які б перешкоджали йому надати відповідні докази в обґрунтування позову. Вважає голослівними доводи апеляційної скарги щодо невідповідності рішення № 1810 від 29.02.2008 року вимогам законодавства. Вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що позивач не зверталася із відповідною заявою до відповідача про продовження існуючого договору оренди у порядку та у спосіб, який передбачений у пункті 9.1 договору оренди. Вказує на помилковість доводів скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права та стверджує, що апелянтом не враховані вимоги чинного законодавства щодо оренди земельних ділянок із земель комунальної власності, зокрема ст..13 Конституції України, ст.124 Земельного кодексу України, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,ст.16 Закону України «Про оренду землі», за якими необхідною умовою укладення договору оренди землі із земель комунальної власності є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки в оренду, що прийняте органом місцевого самоврядування. Так як відповідне рішення Вінницькою міською радою не приймалося, то відсутні підстави для поновлення даного договору оренди. Також у апеляційній скарзі не спростовані висновки суду про порушення позивачем обмежень щодо використання орендованої земельної ділянки. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У судовому засіданні представник апелянта - адвокат ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, які у ній викладені та просив рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 .Додатково пояснив,що його довірителька письмово з заявою про поновлення терміну дії договору оренди від 29.05.2007 року не зверталась, так як вважала, що він продовжується автоматично
Представник Вінницької міської ради проти апеляційної скарги заперечував з мотивів, які викладені у відзиві та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції , а апеляційну скаргу без задоволення.
Вінницька регіональна філія ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" не скористалася правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечила явку свого представника у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги була повідомлена заздалегідь та належним чином, про що свідчить повідомлення відділення поштового зв»язку про вручення поштового відправлення ( т.2, а.с.48).
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України".
У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29.05.07 року між позивачем (Орендарем) та відповідачем (Орендодавцем) на підставі п.1 рішення Вінницької міської ради №937 від 30.03.07 року укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами пунктів 1,3 якого відповідач надав, а позивач ( Орендар) набув право на оренду земельної ділянки, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0127 га. для комерційного використання (обслуговування торгово-посадочного комплексу з існуючими 2-ма павільйонами) (т.1, а.с.8-10).
Означений договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 14 вересня 2007 року, про що свідчить відповідний запис на останній сторінці договору.
Також, 14.09.2007 року позивачем та відповідачем складено акт прийому-передачі означеної земельної ділянки.
Пунктом 9 вказаного договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту державної реєстрації та діє до 30.02.2008 року.
Пунтом 9.1. договору передбачено, що по закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі орендар повинен повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору оренди на новий термін за два місяці до його закінчення.
Між тим, матеріали справи не містять беззаперечних доказів про письмове повідомлення позивачем відповідача про бажання щодо продовження дії договору оренди на новий термін, яке б було скероване відповідачу за два місяці до його закінчення.
Як вбачається із пункту 7 додатку 2 до рішенням Вінницької міської ради від 29.02.2008 року №1810 «Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок в оренду та зміна функціонального призначення» ОСОБА_2, яка зареєстрована як суб»єкт підприємницької діяльності, відмовлено в продовженні терміну дії договору оренди земельної ділянки ,що розташована на АДРЕСА_1 "та передбачено демонтувати тимчасову споруду в місячний термін з моменту прийняття рішення та повернути земельну ділянку в первинному стані ( т.1, а.с.110-111).
Частина 2 ст.39 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Наявна у справі копія витягу з даного рішення завірена печаткою секретаріату – відділу діловодства і контролю Вінницької міської ради та підписом головного спеціаліста цього відділу.
За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про невідповідність означеного доказу ст.39 Господарського процесуального кодексу України та розцінює його як належний доказ у даній справі.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
В силу ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За частиною 1 статті 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.
Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
З огляду на наведені норми закону, апеляційний суд вважає, що порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін законом на час закінчення договору оренди 30.02.2008 року не встановлено, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню за волевиявленням сторін, яке має бути оформлене відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а саме рішенням відповідної ради.
Відповідно до пункту 34 договору оренди земельної ділянки від 29.05.2007 року серед іншого передбачено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази, які вказують на прийняття Вінницькою міською радою в пленарному (сесійному) режимі рішення про поновлення вказаного договору оренди, укладеного з позивачем, а тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що вказаний договір припинив свою дію після 30. 02.2008 року.
У пункті 2.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Водночас зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір або ж продовжити дію договору за відсутності зазначеного рішення є неможливим (крім випадку, передбаченого статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України), оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію.
Колегія суддів рівненського апеляційного господарського суду враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень у справах, пов'язаних з поновленням договору оренди земельної ділянки (постанови ВСУ від 16.12.2008 у справі №5/019-08, від 01.12.2009 у справі №32/261-40/74 та від 23.03.2010 у справі №2-31/1199-2009).
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволені позову у зв»язку із відсутністю згоди Вінницької міської ради на поновлення договору оренди земельної ділянки від 29.05.2007 року та вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про неврахування та порушення судом першої інстанції норм ст. 19 Конституції, ст. 33 Закону України «Про оренду землі», ст. 205, 764 Цивільного кодексу України, ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 та скасування чи зміни рішення господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2011 року у справі № 9/143/2011/5003.
Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2011 року у справі № 9/143/2011/5003 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без задоволення .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
< Текст >
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Сініцина Л.М.
01-12/17109/11 17109/11