донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.12.2011 р. справа №10/359/09
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:
суддів:Зубченко І.В.,
Мартюхіної Н.О., Татенка В.М.
За участю представників:
від позивача:не з’явився
від відповідача:ОСОБА_1 за довіреністю №3 від 14.10.2010р., ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 11.01.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства «Градострой», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від26.10.2011р. (повний текст підписано 31.10.2011р.)
у справі№10/359/09-17/5009/5134/11 (суддя Корсун В.Л.)
за позовомПриватного підприємства «Градострой», м. Запоріжжя
доПриватного підприємства «Рюрик», м. Запоріжжя
простягнення 71627,37грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.03.2011р. у справі №10/359/09, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.201р., позовні вимоги Приватного підприємства “Градострой” задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства “Рюрик” заборгованість в сумі 44062,11грн., втрати від інфляції в розмірі 27565,26грн. В іншій частині позову провадження у справі припинено. В зустрічному позові ПП “Рюрик” до ПП “Градострой” про визнання актів здачі-приймання недійсними відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2011р. у справі №10/359/09 касаційну скаргу ПП “Рюрик” задоволено частково. Рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2011р. у справі №10/359/09 в частині задоволення позову ПП “Градострой” про стягнення з ПП “Рюрик” заборгованості в сумі 44062,11грн., інфляційних витрат в сумі 27565,26грн. та судових витрат скасовано. Справу №10/359/09 в цій частині передано на новий розгляд до господарському суду Запорізької області. В іншій частині рішення та постанову залишено без змін.
За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Запорізької області від 26.10.2011р. (повний текст підписано 31.10.2011р.) у справі №10/359/09-17/5009/5134/11 в задоволенні позовних вимог відмовлено, посилаючись на недоведеність фактичного виконання робіт на загальну суму 278657,07грн.
Позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2011р. у справі №10/359/09-17/5009/5134/11 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 44062,11грн., інфляційних витрат в сумі 27565,26грн.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з’ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2011р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Мартюхіна Н.О., Татенко В.М.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2011р. порушено апеляційне провадження у справі №10/359/09-17/5009/5134/11.
Представник скаржника у судове засідання 14.12.2011р. не з’явився, заявивши клопотання про відкладення розгляду справи за апеляційною скаргою ПП “Градострой” у зв’язку з находженням директора на лікарняному та відсутності у підприємства іншого представника.
Представники відповідача у судовому засіданні 14.12.2011р. пояснили, що вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення господарського суду залишити без змін з підстав, наведених у запереченнях на апеляційну скаргу.
Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника скаржника за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2006р. між ПП “Рюрик” (замовник) і ПП “Градострой” (підрядник) укладено підрядник контракт №7 з додатковими угодами №1 від 22.01.2007р. та №2 від 28.09.2007р., за умовами якого замовник доручив, а підрядник зобов’язався виконати власними зусиллями за рахунок коштів замовника влаштування покрівельних сендвіч-панелей виробництва BALEX 235,49м2, влаштування стінових сендвіч-панелей виробництва BALEX 344,5995м2 в культурно-оздоровчому комплексі в районі порту ім. Леніна на суму 235947,45грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 39324,58грн.
Вартість матеріалів за даним контрактом складає 216804,35грн., у т.ч. ПДВ 20% -36134,05грн. Вартість виконаних робіт за даним контрактом складає 61852,69грн., у т.ч. ПДВ 20% - 10 308,78грн. (п.п. 2.1., 2.2. контракту в редакції додаткової угоди №2 від 28.09.2007р.).
Пунктом 4.2. контракту в редакції додаткової угоди №2 від 28.09.2007р., строк виконання робіт за контрактом складає 17 календарних днів з моменту надходження матеріалів на склад замовника.
Даний контракт вступає в дію з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 9.1. контракту).
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Згідно п.п.1, 7 ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що за своєю правовою природою укладений між сторонами контракт є договором будівельного підряду.
Згідно з ч.1 ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов п.1.2. контракту, між сторонами укладено локальний кошторис 3-1-1, який складено за поточними цінами станом на 18.062007р.
Позивачем на підтвердження проведених ним робіт за контрактом №7 від 05.12.06р. направлено на адресу ПП “Рюрик” разом із супровідним листом №11 від 25.10.2007р. довідку про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року (типова форма № КБ-3), акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року (типова форма № КБ-2в) та підсумкову відомість ресурсів (витрати-за фактом) за жовтень 2007 року. Зазначені документи були отримані уповноваженим представником відповідача - 29.10.2007р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за №3641702 та опис вкладення у цінний лист, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. При цьому, датою підписання вищевказаного акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт з боку позивача є - 30.06.2008р.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, всього по акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року (типова форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року (типова форма № КБ-3) до сплати належить сума в розмірі 232580,40грн. Вказана сума складається з загальної вартості будівельно-монтажних робіт - 191 836грн. (з якої 156 628грн. це вартість матеріалів, виробів та конструкцій), 1962грн. - адміністративні витрати, 19грн. - комунальний податок та 38 63,40грн. - податок на додану вартість.
Статтею 882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Листом №77 від 02.11.2007р. ПП “Рюрик” відмовилось від підписання акту форми №КБ-2в, оскільки роботи, визначені в даному акті, виконано позивачем не в повному обсязі та неякісно.
Частиною 1 ст.877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Пунктом 1.2. контракту передбачено, що номенклатура та об’єм робіт за даним контрактом визначено узгодженим між сторонами кошторисом та може бути уточнено в процесі виконання робіт за ініціативою замовника та підрядника.
Отже, оскільки за актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року загальна вартість робіт становить 232580,40грн., а ціна предмету контракту складає 278657,04грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем за вищевказаним актом роботи виконані з не перевищенням вартості та обсягів проектно-кошторисної документації.
Даний факт також підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 30.10.2010р., який складений експертом Регіонального судово-експертного бюро в ході розгляду справи №10/359/09, за змістом якого вартість фактично виконаних робіт ПП “Градострой” за підрядним контрактом №7 від 05.12.2006р. складає 231906грн.
Частиною 4 ст.879 ЦК України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкту (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно з п.3.2. контракту в редакції додаткової угоди №2 від 28.09.2007р., до початку виконання робіт замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 100% від вартості матеріалів, а саме: 33443,14грн., ПДВ 20% у т.ч. 5573,85грн. Строк поставки матеріалів, визначених в листі необхідності матеріалів, складає 18 календарних днів з моменту надходження коштів на р/рахунок підрядника.
Аванс в розмірі 30% від вартості робіт, а саме 9266,74грн., ПДВ у т.ч. 1 544,45грн. протягом 5-ти днів з моменту отримання матеріалів на склад замовника (п.3.3. контракту в редакції додаткової угоди №2 від 28.09.2007р.).
До додаткової угоди №2 від 28.09.2007р. між сторонами погоджено лист від 26.09.2007р. “Потребность материалов по объекту: культурно-оздоровительный комплекс в районе порта им. Ленина”. Згідно вказаного листа, загальна вартість матеріалів складає 33 443,14грн.
Згідно з п.3.3. контракту, замовник щомісячно здійснює проміжні платежі на підставі актів ф. КБ-2 та актів здачі-приймання виконаних робіт протягом 5-ти днів з моменту їх підписання.
Відповідно до п.3.4. контракту, кінцевий розрахунок здійснюється замовником протягом 5-ти днів після закінчення робіт за контрактом та підписання сторонами відповідного акту ф. КБ-2 та здачі-приймання.
З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2007р. ПП “Рюрик” перераховано попередню оплату в сумі 33443,14грн. за будівельні матеріали згідно додаткової угоди №2 від 28.09.2007р. до контракту №07 від 05.12.2006р., про що свідчить копія банківської виписки.
Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, 24.01.2007р. та 26.03.2007р. відповідачем перераховано грошові кошти за будівельно-монтажні роботи в загальній сумі 23850,78грн., що підтверджується копіями банківських виписок, які містяться в матеріалах справи.
Оскільки, згідно з банківською випискою від 24.01.2007р. грошові кошти в розмірі 8075грн. були перераховані відповідачем в якості попередньої оплати за будівельно-монтажні роботи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження позивача про перерахування вказаної суми коштів в якості передоплати за будівельні матеріали є необґрунтованими.
Крім того, позивач стверджує, що 11.12.2006р. відповідачем було перераховано кошти в розмірі 175286,50грн. в якості передплати за матеріали по контракту №7 від 05.12.2006р.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки, платіжні доручення), згідно з якими вказані кошти було перераховано відповідачем на розрахунковий рахунок ПП “Градострой”.
Разом з тим, в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2011р., який підписаний головними бухгалтерами та керівниками сторін, згідно якого сума коштів в розмірі 175286,50грн. була перерахована відповідачем за платіжним дорученням від 11.12.2006р. Також, вказаний акт свідчить, що загальна сума перерахованих ПП “Рюрик” коштів за спірним контрактом складає 232580,42грн.
Отже, відповідачем повністю оплачено виконані ПП “Градострой” за підрядним контрактом №7 від 05.12.2006р. підрядні роботи за актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року в сумі 232580,42грн.
Заявляючи до стягнення 44062,11 грн. за виконані підрядні роботи позивач стверджує, що заявлена сума складається: 44062,11грн. = 61852,69 грн. (вартість робіт за спірним контрактом) - 2014,80грн. (сума розбіжностей за висновком будівельно-технічної експертизи) - 15 775,78 грн. (сума передоплати за виконані роботи). Крім того, ПП “Градострой” зазначає, що зобов’язання за спірним контрактом виконані на суму 278657,07грн., а не на суму 232580,42грн.
Однак, заявлена до стягнення сума є необґрунтованою оскільки в доказ виконання робіт позивачем надано документи (акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року (типова форма № КБ-2в) та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року (типова форма № КБ-3), згідно із змістом яких роботи фактично виконано на загальну суму 232580,42грн., а не на суму 278657,07грн.
Крім того, відповідачем здійснена передплата за роботи за спірним контрактом в загальній сумі 23850,78грн., а не 15775,78грн., як стверджує позивач. Отже, сума в розмірі 44062,11грн. не підтверджена доданими до матеріалів справи документами.
Відповідно до п.2.3. контракту, сума вартості даного контракту може бути змінена сторонами за наявності наступних підстав: збільшення (зменшення) обсягів виконання робіт згідно актів Форми КБ-2.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження фактичного виконання робіт на загальну суму 278 657,07грн.
Частиною 2 ст. 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно і нормами ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, враховуючи, що позивачем в ході розгляду справи №10/359/09-17/5009/5134/11 не доведено факту виконання робіт за контрактом №7 від 05.12.2006р. на загальну суму 278657,07грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені вимоги в частині стягнення з ПП “Рюрик” залишку неоплачених підрядних робіт в сумі 44062,11грн. є недоведеними та не підтвердженими доданими до матеріалів справи документами, а отже, не підлягають задоволенню судом.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають залишенню без задоволення.
Враховуючи висновки суду про недоведеність з боку позивача факту порушення відповідачем своїх обов`язків щодо сплати товару, тобто за відсутністю доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, які тягнуть за собою можливість застосування певного виду відповідальності, вимоги позивача про стягнення з відповідача 27565,26 грн. інфляційних витрат за період з грудня 2007 року по лютий 2011 року підлягають залишенню без задоволення.
Доводи апеляційної скарги позивача не є переконливими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція вважає, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення з’ясував всі обставини справи в їх сукупності, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2011р. (повний текст підписано 31.10.2011р.) у справі №10/359/09-17/5009/5134/11 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Градострой», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2011р. (повний текст підписано 31.10.2011р.) у справі №10/359/09-17/5009/5134/11 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2011р. (повний текст підписано 31.10.2011р.) у справі №10/359/09-17/5009/5134/11 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Судді: Н.О. Мартюхіна
В.М. Татенко
Надруковано 7 примірників: 2–позивачу; 2 –відповідачу; 1 –до справи; 1 –АГС, 1 –ГС