ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2011 року Справа № 22/5005/10418/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Соловйовій О.І.
за участю представників:
позивача: не явився
відповідача: ОСОБА_1- предст., дов. від 07.09.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства „Навчально-дослідне господарство „Самарський” Дніпропетровського державного аграрного університету (с. Олександрівка Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2011р. у справі №22/5005/10418/2011
за позовом: державного підприємства „Навчально-дослідне господарство „Самарський” Дніпропетровського державного аграрного університету (с. Олександрівка Дніпропетровської області)
до: товариства з обмеженою відповідальністю „Зернові джерела” (с. Лошкарівка Дніпропетровської області)
про: розірвання договору про спільний обробок земельної ділянки і стягнення 505050,60 грн. компенсації
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2011 року (підписане 18.10.2011 року) по справі №22/5005/10418/2011 (суддя Пуппо Л.Д.) частково задоволений позов державного підприємства „Навчально-дослідне господарство „Самарський” Дніпропетровського державного аграрного університету (с. Олександрівка Дніпропетровської області) до товариства з обмеженою відповідальністю „Зернові джерела” (с. Лошкарівка Дніпропетровської області) про розірвання договору №1-2010 від 18.01.2010 року про спільний обробок земельної ділянки і стягнення 505050,60 грн. компенсації. Зазначеним рішенням договір був розірваний, а в решті позову було відмовлено.
Частково не погоджуючись з рішенням суду, позивач – державне підприємство „Навчально-дослідне господарство „Самарський” Дніпропетровського державного аграрного університету (с. Олександрівка Дніпропетровської області) –подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2011 року по справі №22/5005/10418/2011 в частині відмови стягнення 505050,60 грн. компенсації і винести нове рішення, яким стягнути зазначену суму, а в іншій частині рішення суду залишити без зміни. Позивач зазначає, що за договором він отримує компенсацію незалежно від результатів господарської діяльності (п. 8.3 Договору). На претензії позивача відповідач не реагував. Останній неналежним чином виконував свої зобов’язання за договором. Позивач не погоджується із твердженням суду, що грошові кошти можуть бути сплачені тільки після передачі земельних ділянок, оскільки такий висновок суду не відповідає умовам договору.
У судові засідання, які відбулися 17.11.2011 року і 13.12.2011 року представник позивача не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень №№05239953, 05873415). Беручи до уваги, що неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню спору по суті, останній про причини неявки не повідомив, справа переглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Відповідач –товариство з обмеженою відповідальністю „Зернові джерела” (с. Лошкарівка Дніпропетровської області) –у відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні пояснив, що рішення суду є законним і обґрунтованим. За укладеним договором на позивача покладався обов’язок ведення спільних справ, податкового та бухгалтерського обліку. Отже, учасник-2 мав право лише приймати управлінські рішення разом з учасником-1. Це вказує на те, що саме позивач ухилявся від виконання прийнятих на себе зобов’язань, в тому числі і зобов’язань щодо передачі землі. На думку відповідача, суд правильно відмовив у позовних вимогах щодо стягнення компенсації, оскільки фактично землі в спільну діяльність передані не були і не використовувалися спільно, а використовувалися самостійно позивачем. За таких обставин, вважає відповідач, у нього відсутні зобов’язання сплачувати грошові кошти за договором. Відповідач також стверджує, що позивач не здійснив реєстрацію договору в порядку, передбаченому чинним законодавством, тому право користування земельними ділянками у відповідача в силу ст.125 Земельного кодексу не виникло.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 18.01.2010 року між сторонами по справі був укладений договір №1-2010 про спільний обробіток земельної ділянки, за умовами якого сторони зобов'язувалися шляхом об'єднання своїх зусиль спільно діяти в сфері сільськогосподарського виробництва з метою одержання продукції рослинництва.
Відповідно до р. 6 Договору, вклад позивача у спільну діяльність становив 6310029, 60 грн. та складався з права користування земельною ділянкою на території Вишнівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області у складі 883,5031 га ріллі та 84,9487 га пасовищ, а також з права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Олександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області загальною площею: 683,5914 га pіллі та 741,3248 га пасовищ. Вклад відповідача складався з грошових коштів у сумі 9465044,40 грн., який мав бути внесений відповідачем шляхом безготівкового переказу грошових коптив на рахунок, спеціально відкритий для ведення спільної діяльності.
За пунктом 8.3 Договору незалежно від результатів господарської діяльності відповідач щорічно надає позивачу компенсацію за використання землі в спільній діяльності у poзмірі 215 грн. за 1 га ріллі та 70 грн. за 1 га пасовищ, яка виплачується рівними частками (32897,40 грн.) не пізніше 20 числа кожного місяця.
Пунктом 5.3 договору сторони встановили, що у відносинах з третіми особами керівництво спільними роботами за цим договором, здійснення необхідних юридичних дій, а також ведення спільних справ, податкового та бухгалтерського обліку за договором доручається Учаснику-1 (позивачу). Згідно матеріалів справи учасник-1 (позивач) передав та від імені учасників договору прийняв у спільну діяльність 598,5031 га ріллі та 84,9487 га пасовищ на території Вишнівської сільради, а інші землі, які необхідно передати у спільну діяльність протягом 10 днів з дати реєстрації договору у податковому органі, не передав та відповідно від учасників договору не прийняв, завдяки чому вони залишилися не прийнятими та не обробленими. Ці обставини правильно встановлені судом і підтверджуються відповідними матеріалами справи.
Пунктом 5.6 встановлено, що Учасник-2 (відповідач) має право здійснювати контроль за діяльністю Учасника-1 з виконання умов договору шляхом перевірки бухгалтерських та інших документів. Тобто позивач, веде від імені самого себе та відповідача спільні справи, а відповідач приймає лише управлінські рішення разом з Учасником-1 (позивачем).
Розглядаючи позовні вимоги, місцевий господарський суд правомірно задовольнив вимоги в частині розірвання договору, оскільки в силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, у тому числі розірвання договору. Сторони фактично не виконували свої обов’язки щодо розділом 1 Договору та не діяли спільно для досягнення мети договору.
Щодо стягнення компенсації, то суд також обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог в цій частині позову, оскільки за п.8.3 компенсація виплачується саме за використання землі у спільній діяльності, а позивач не довів, що передавав відповідачу земельні ділянки у розмірах, встановлених договором, а останній використовував їх у спільній діяльності.
За таких обставин судове рішення повинно бути залишено без зміни, а доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування прийнятого судового рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу державного підприємства „Навчально-дослідне господарство „Самарський” Дніпропетровського державного аграрного університету (с. Олександрівка Дніпропетровської області) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2011 року у справі №22/5005/10418/2011 залишити без зміни.
Головуючий О.С. Євстигнеєв
Судді: Л.О. Лотоцька
Р.М.Бахмат
(постанова виготовлена у повному обсязі 19.12.2011 року)