Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/652/25

Провадження № 1-кп/542/84/25

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2025 року         селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілої – ОСОБА_4 ,

представника потерпілої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Фінанс» – ОСОБА_5 ,

захисника – ОСОБА_6 ,

обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170480000043 від 18 лютого 2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велике Болото, Новосанжарский район, Полтавська область, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, який має на утриманні малолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2025 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170480000043 від 18 лютого 2025 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України.

Ухвалою суду від 11 квітня 2025 року призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акта у відповідному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку про можливість призначення судового розгляду зазначеного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачений, його захисник не заперечували проти призначення провадження до судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_4 та представник потерпілої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ФІНАНС» - ОСОБА_5 проти призначення провадження до судового розгляду не заперечували.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступного.

Обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального Кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Обвинувачений та захисник отримали копію обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування своєчасно, що підтверджується розпискою (а.с. 26).

Кримінальне провадження за обвинувальним актом підсудне Новосанжарському районному суду Полтавської області.

Після роз`яснення права на розгляд справи колегіально судом у складі трьох суддів, обвинувачений не виявив бажання, щоб вона розглядалась колегією суддів.

Підстав для закриття провадження згідно з пунктами 4-8, 10 частини 1 або частиною 2 статті 284 КПК України не встановлено.

Суд вважає за необхідне здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні через відсутність підстав, передбачених частиною 2 статті 27 КПК України.

Відповідно до змісту статті 314-1 КПК України, зважаючи на те, що особа обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України, яке є особливо тяжким злочином, нижня межа санкції якого перевищує п`ять років, досудова доповідь відносно ОСОБА_7 не складається.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість призначити судовий розгляд, про час та місце судового засідання повідомити учасників кримінального провадження.

Також, у підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 .

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), спрямованому на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України.

Прокурором вказано, що обставини, які дають підстави обвинувачувати ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування доказами, показаннями потерпілих та свідків.

Прокурор посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, та на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: ризик переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Прокурор вказав, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років. Тому існують реальні підстави вважати, що ОСОБА_7 , знаходячись на волі, не перебуваючи під вартою, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк, зможе ухилитися від суду, змінити своє місце проживання, не повідомивши про це суд. Також, прокурор вважав, що існують реальні підстави вважати, що обвинувачений, знаходячись на волі, матиме можливість шляхом умовлянь або погроз вплинути на покази потерпілої і свідків.

Вказував, що зазначені ризики на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати. Наведене, на думку прокурора, свідчить в даному кримінальному провадженні про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, надав пояснення, аналогічні викладеним у ньому.

Потерпіла ОСОБА_4 та представник потерпілої особи ТОВ "Преміум Фінанс" підтримали клопотання прокурора.

Захисник проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Зокрема, захисник зазначав про те, що вказані прокурором ризики як не існували на момент затримання ОСОБА_7 , так і на момент судового розгляду. Доказів їх існування прокурор до суду не надав.

Акцентував увагу на тому, що ОСОБА_7 був затриманий не відразу після вчинення кримінального правопорушення та до затримання не ухилявся від досудового розслідування, не впливав на потерпілих.

Захисник вказав, що обвинувачений активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та щиро кається у його вчиненні.

З огляду на викладене, враховуючи, що у обвинуваченого на утриманні знаходяться малолітні діти, про яких необхідно піклуватись і яких необхідно забезпечувати, зважаючи на наявні у ОСОБА_7 проблеми зі здоров`ям, захисник просив обрати обвинуваченому будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Обвинувачений проти клопотання прокурора також заперечував. Зазначив, що він не має наміру переховуватись від суду та не має наміру тиснути і впливати на потерпілих. Вибачався перед потерпілими. Вказав, що має проблеми зі здоров`ям і потребує лікування. Просив змінити запобіжний захід на будь-який інший, не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані письмові докази, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 3 статті 176 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

За змістом положень пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України, тобто у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), спрямованому на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчиненому в умовах воєнного стану.

Ухвалою слідчого судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2025 року підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18 квітня 2025 року (включно).

Тобто обґрунтованість підозри в даному випадку була предметом перевірки слідчим суддею Новосанжарського районного суду Полтавської області в ухвалі від 24 лютого 2025 року.

Досліджуючи підстави застосування запобіжних заходів, передбачені статтею 177 КПК України, суд виходить з наступного.

Наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України підтверджується наступним. Існує ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду, який обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховуватися від суду.

Європейськими судом з прав людини у §76 рішення «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, зазначено, що при оцінці ризику переховуватись від правосуддя може братись до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Крім того, відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду», важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.

Таким чином, судом встановлена актуальність існування ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду.

Перевіряючи наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, що полягає у спробах обвинуваченого впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, суд зазначає, що перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_7 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу на показання потерпілої та свідків, які ще не допитані і яких необхідно буде допитати під час судового розгляду вказаного кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання зазначених ризиків. За практикою ЄСПЛ суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості при оцінці порушень цінності суспільства.

Враховуючи існування доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, враховуючи особу обвинуваченого – відсутність постійного місця роботи та регулярного джерела доходу, відсутність в матеріалах справи інформації про тяжкі хронічні захворювання, які б перешкоджали триманню під вартою, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Суд зауважує, що з вказаних підстав жодний інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не може забезпечити на теперішній час належну процесуальну поведінку обвинуваченого та дієвість кримінального провадження.

Так, особисте зобов`язання не можливо застосувати, у зв`язку з тим, що вказаний запобіжний захід є найменш суворим запобіжним заходом з-поміж інших, передбачених статтею 176 КПК України, та не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час здійснення досудового розслідування та подальшого судового розгляду.

Особиста порука не може бути застосована, оскільки на адресу суду не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_7 .

Заставу неможливо застосувати, оскільки вказаний запобіжний захід буде недостатнім та він не здатний забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України, покладених на неї обов`язків. Застосування застави створить ймовірну можливість для позапроцесуальних дій обвинуваченого.

Домашній арешт неможливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків, а його перебування на свободі надасть йому усі можливості переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, здійснювати тиск на свідків та потерпілу.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, вік та стан здоров`я, сімейний і майновий стан, те, що матеріали провадження не містять будь-яких відомостей про неможливість утримувати обвинуваченого під вартою за станом здоров`я та учасниками провадження таких доказів на даному епаті не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_7  запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку, визначеного частиною 1 статті 197 КПК України, та вважає за необхідне визначити строк дії ухвали суду до 13 червня 2025 року.

Відповідно до частин 3, 4 статті 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, в тому числі щодо злочину, вчиненого із погрозою застосування насильства.

Враховуючи наявність обставин, визначених частиною 4 статті 183 КПК України, встановлені суддею ризики та обставини, що визначені у статтях 177, 178 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Із вищевказаних підстав клопотання захисника обвинуваченого та обвинуваченого про заміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 314-316, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170480000043 від 18 лютого 2025 року, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України, призначити у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Новосанжарського районного суду Полтавської області (пл. Перемоги 11, селище Нові Санжари, Полтавський район) на 11 год 00 хв 25 квітня 2025 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу - задовольнити.

Обрати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити строк дії даної ухвали з 15 квітня 2025 року по 13 червня 2025 року включно.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілих, захисника, доставити обвинуваченого.

Копію ухвали після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику, потерпілим та уповноваженій службовій особі ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений 16 квітня 2025 року о 11 годині 00 хвилин.

Суддя         ОСОБА_8