Справа № 127/5207/25

Провадження № 2/127/864/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

16.04.2025 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту, -

встановив:

        ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту. Позов мотивовано тим, що 15.02.2022 року між ТОВ «Вендор-Фінанс» та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №ВН03-00923, відповідно до умов якого останній було надано кредитні кошти в сумі 8000,00 грн зі сплатою відсотків у розмірі 5,098% за кожні 7 днів, строком до 02.08.2022 року. Товариство свої зобов`язання щодо видачі кредитних коштів виконало належним чином, що підтверджується видатковим касовим ордером від 15.02.2022 року. 05 вересня 2022 року між ТОВ «Вендор-Фінанс» та ТОВ «Кредит Готівкою» було укладено договір факторингу №1-09Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Вендор-Фінанс» відступило належне йому право вимоги до боржників, зазначених у реєстрах прав вимоги, в тому числі і за договором про надання фінансового кредиту №ВН03-00923 від 15.02.2022року. В свою чергу ТОВ «Кредит Готівкою» на підставі договору відступлення права вимоги №12122023 від 12 грудня 2023 року відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Гефест», зокрема і за договором про надання фінансового кредиту №ВН03-00923 від 15.02.2022 року, укладеним з відповідачем. Згідно з договором №13122023/1 про відступлення права вимоги від 13 грудня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» відступило право вимоги за кредитними договорами ОСОБА_1 , в тому числі і за договором про надання фінансового кредиту №ВН03-00923 від 15.02.2022 року, укладеним з відповідачкою. Позивач вказує, що відповідач не виконав умови кредитного договору у зв`язку з чим станом на 01.12.2024 року виникла заборгованість в розмірі 63480,46 грн, з яких: 7636,03грн – тіло кредиту, 55844,43 грн – відсотки за користування кредитними коштами. Вказана сума заборгованості не погашена ні на рахунок попередніх кредиторів, ні на рахунок позивача. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідачки вказаної заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №ВН03-00923 від 15.02.2022 року в розмірі 63480,46 грн.

       Ухвалою суду від 03.03.2025року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.

Тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Між сторонами існують правовідносини, які ґрунтуються на вимогах ст. 526, 530, 536, 553-554, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст.1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом установлено, що 15.02.2022 року між ТОВ «Вендор-Фінанс» та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №ВН03-00923, відповідно до якого відповідачу було надано кредитні кошти в сумі 8000,00 грн зі сплатою відсотків у розмірі 5,098% від суми наданого кредиту за кожні 7 днів, кошти надаються строком до 02.08.2022року.

Згідно п.п. 2.2 договору, позичальник отримує готівкові кошти через каси кредитора, або шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок, який вказує позичальник при оформленні договору. Датою видачі кредиту є дата перерахування коштів з поточного рахунку кредитора на рахунок або через платіжні системи позичальнику або фактичного отримання ним готівкових коштів в касі відділення кредитора.

Факт отримання позичальником кредитних коштів у розмірі 8000,00 грн підтверджується видатковим касовим ордером від 15.02.2022 року.

Відповідно до п.1.7, 1.8 договору, кредитні кошти та нараховані проценти за користування ними, повертаються позичальнику у касу або на рахунок кредитора (в т.ч. через термінальну мережу), відповідно до «Графіку внесків за Договором», що є додатком №1 до цього договору, єдиним платежем, який включає в себе розмір отриманих кредитних коштів та нарахованих процентів. Сторони погодили, що при розрахунку графіку внесків за цим договором та розміру єдиного платежу використовується ануітетний спосіб погашення кредиту, що передбачає погашення рівними платежами.

Проценти за користування кредитними коштами нараховуються кредитором на фактичний залишок заборгованості кредитних коштів відповідно до ставки, про яку вказано в п. 1.6 цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення. При розрахунку процентів використовується фактична кількість днів користування кредитом, а кількість днів у році приймається як 360 днів. В разі якщо день сплати кредиту та процентів за договором (єдиного платежу), про який вказано в Графіку внесків за договором, припадає на вихідний чи святковий день, позичальник зобов`язується здійснити такий платіж раніше або у перший наступний робочий день(п.2.6 договору).

В разі несвоєчасної сплати позичальником «єдиного платежу» більше ніж 6 днів від дати, визначеної в Графіку внесків за договором позичальник сплачує кредитору неустойку (штраф) у розмірі 50 грн за кожен факт порушення (п. 4.2 договору).

Кредитні кошти надаються строком на 24 періодів по 7 днів, а саме з 15.02.2022 року по 02.08.2022 року. Днем кінцевого повернення кредиту є 02.08.2022 року (п.1.5 договору).

Відповідно до п. 2.7 договору, у разі неповернення кредиту (повністю або частково) після закінчення строку користування кредитом, кредитор має право продовжити нараховувати процентів за користування коштами у розмірі встановленому п. 1.6 договору, аж до моменту повного фактичного погашення кредиту. У разі якщо прострочення кінцевого строку повернення кредиту триває більше 30 календарних днів кредитор залишає за собою право у будь-який час без необхідності додатково повідомити позичальника, припинити нарахування процентів за простроченим кредитом.

05 вересня 2022 року між ТОВ «Кредити готівкою» та ТОВ «Вендор-Фінанс» було укладено договір факторингу № 1-09Ф, за яким ТОВ «Кредити готівкою» зобов`язувалося передало в розпорядження ТОВ «Вендор-Фінанс» грошові кошти (здійснити фінансування) за відповідну плату, а ТОВ «Вендор-Фінанс» зобов`язалося відступити ТОВ «Кредити готівкою» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 2.1.3 договору, перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимоги в паперовому вигляді є невід`ємною частиною договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Витяг з Реєстру прав вимоги від 09 вересня 2022 року містить інформацію щодо боржника, укладеного з нею договору про надання фінансового кредиту ВН03-00923 від 15.02.2022 року, право вимоги по якому відступається.

12 грудня 2023 року між ТОВ «Кредит Готівкою» та ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» укладено договір про відступлення прав вимоги №12122023, відповідно до якого ТОВ «Кредит Готівкою» передає, а ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» набуває належне цементові право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і зазначений договір про надання фінансового кредиту №ВН03-00923 від 15.02.2022 року, укладеним з ОСОБА_2 .

Відповідно до абз. 2 п. 1.5 цього договору, відступлення права вимоги за цим договором вважатиметься здійсненим з моменту повного виконання цесіонарієм зобов`язання по оплаті прав, що відступаються.

Право вимоги за кредитними договорами, визначеними в п. 1.1, оцінюються сторонами у розмірі 135 714,67 грн без ПДВ ( п. 1.3 договору).

13 грудня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» та ОСОБА_1 уклали договір відступлення права вимоги №13122023/1 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» передає, а ОСОБА_1 набуває належне цедентові право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і зазначений договір про надання фінансового кредиту №ВН03-00923 від 15.02.2022 року, укладеним з ОСОБА_2 .

Відповідно до абз. 2 п. 1.5 цього договору, відступлення права вимоги за цим договором вважатиметься здійсненим з моменту повного виконання цесіонарієм зобов`язання по оплаті прав, що відступаються.

Право вимоги за кредитними договорами визначеними в п. 1.1, оцінюються сторонами у розмірі 60 962,00 грн без ПДВ ( п.1.3. договору відступлення права вимоги №13122023/1 від 13 грудня 2023 року).

Здійснення оплати за цим договором підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» 9326-8589-0344-5519 від 13 грудня 2023 року.

ОСОБА_1 , вважаючи, що він на підставі укладеного 13 грудня 2023 року договору про відступлення права вимоги має право вимагати від відповідача борг за договором про надання фінансового кредиту №ВН03-00923 від 15.02.2022року, звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості.

За розрахунками позивача, заборгованість відповідача за договором про надання фінансового кредиту №ВН03-00923 від 15.02.2022 року станом на 01.12.2024 року становить 63480,46 грн, з яких: 7636,03грн – тіло кредити; 55844,43 грн – відсотки за користування кредитними коштами.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦКУкраїни).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору і відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом, наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (в редакції, чинній на момент укладення договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги) вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Із наведеного слідує, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ.

Вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18), підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду не вбачала згідно постанови від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 вважала за необхідне відступити від означеного загального висновку, сформульованого у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18), лише конкретизувавши цей висновок так, що відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.

Отже, якщо попередній кредитор (банк) не перебуває у процедурі ліквідації, фізична особа не може бути стороною договору про переуступку права вимоги за кредитним договором.

Докази на підтвердження того, що попередній кредитор ТОВ «ФК «Гефест» був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації, позивачем надані не були та в матеріалах справи відсутні.

Оскільки ОСОБА_1 уклав договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги як фізична особа, не маючи статусу суб`єкта підприємницької діяльності, ліцензій та дозволів на здійснення банківської діяльності, у тому числі за валютними операціями, правові підстави для задоволення даного позову відсутні.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2022 року у справі №214/932/16 за аналогічних правовідносин.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).

Ураховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем та наявність права звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №ВН03-00923 від 15.02.2022року, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача на користь ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 259, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 16.04.2025року.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 .

Суддя: