Єдиний унікальний номер 722/884/25

Номер провадження 1-кс/722/195/25

УХВАЛА

15 квітня 2025 року                                                                                м.Сокиряни

Слідчий суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , скаржниці ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сокиряни скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВП №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВ ГУНП в Чернівецькій області,

ВСТАНОВИВ:

14.04.2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність слідчих ВП №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВ ГУНП в Чернівецькій області.

Вказувала, що 10.04.2025 року в місті Сокиряни Дністровського району Чернівецької області, невідомими особами в зеленій формі, було викрадено її чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який того дня вийшов з дому приблизно о 8.30 год., після чого приблизно о 9.00 з ним було втрачено зв`язок. Після звернення до поліції на номер 102 було з`ясовано, що її чоловік утримується в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Того ж вечора з невідомого номера телефону їй зателефонував її чоловік і повідомив, що його було викрадено і примусово доставлено невідомими особами до ІНФОРМАЦІЯ_3 після чого в терміновому порядку перевезено до ІНФОРМАЦІЯ_4 що знаходиться по АДРЕСА_1 ; відібрали у нього речі і засоби зв`язку; утримують проти його волі; примушують до цивільно-правових відносин; примушують проходити медичну комісію; чинять моральний тиск. Вона має відео взаємодії з чоловіком невідомих осіб в зеленій формі, яке є доказом його переслідування та дій, що призвели до його викрадення невідомими особами в зеленій формі.

11.04.2025 року вона звернулася у ВП №1 (м. Сокиряни) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області з письмовою скаргою про викрадення та порушення прав людини. Дану скаргу було прийнято і зареєстровано, про що свідчить талон-повідомлення єдиного обліку № 3904 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію.

На даний час їй відомо, що її чоловік ОСОБА_5 до 12.04.2025 року знаходився в м. Чернівці, звідки його вивезли в невідомому напрямку і їй не відомо де він на даний час знаходиться, зв`язку з ним немає.

Враховуючи викладене «вимагала» визнати бездіяльність посадових осіб ВП №1 (м. Сокиряни) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання її заяви про вчинення відносно її чоловіка ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, незаконною. Зобов`язати службових осіб ВП №1 (м. Сокиряни) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 11.04.2025 року про вчинення відносно ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 КК України, що полягає у незаконному позбавленні волі або викраденні людини та розпочати досудове розслідування.

Повідомила, що вона являється волонтером, учасником «Проекту Постанови про відновлення конституційного ладу в Україні» №10091 від 26.09.2023 року та зазначила, що приєднує суд до цього проекту на боці відновлення або повалення конституційного ладу.

В судовому засіданні скаржниця подану скаргу підтримала та зазначила, що вона є живою людиною на ім`я ОСОБА_7 , паспортні дані назвати вона не в змозі, адже він є лише «папірцем» та не ототожнює її з нею.

Вона не погоджується з тим, що її чоловіка було затримано працівниками ТЦК та СП, адже останні йому не представились, а просто примусово посадили до автомобіля і відвезли в невідомому напрямку, тобто викрали.

На її переконання її чоловік ОСОБА_4 є живою людиною, в правовому статусі «людина з повними правами суб`єкта міжнародного публічного права» та не може бути примушений до проходження медичної комісії, мобілізації до лав ЗСУ та, відповідно, проходити військову службу.

Під час судових дебатів закликала суд приєднатися до проекту на боці відновлення або повалення Конституційного ладу.

Згідно ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились.

Заслухавши доводи скаржниці, дослідивши документи, додані до скарги, відеозапис, наданий скаржницею та відомості, витребувані судом, слідчим суддею встановлено:

11.04.2025 року ОСОБА_3 звернулася до начальника ВП №1 (м. Сокиряни) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області із скаргою про викрадення та порушення прав людини, а саме її чоловіка ОСОБА_4 , який 10.04.2025 року вийшов з дому вранці до матері і не повернувся. Останній зв`язок з ним був близько 9 год. ранку. Ввечері приблизно о 21 год. ОСОБА_4 зателефонував їй з невідомого номеру та повідомив, що знаходиться в АДРЕСА_1 в приміщенні ТЦК та СП, його було викрадено у м. Сокиряни і проти його волі доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згодом перенаправлено в м. Чернівці де його утримують проти його волі. Його телефон у нього відібрали, на його вимоги припинити утримання в неволі ігнорують.

11.04.2025 року вказану заяву ОСОБА_3 було прийнято старшим інспектором черговим ВП №1 (м. Сокиряни) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 та зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) за №3904.

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Вищезазначена бездіяльність виникає у зв`язку з невиконанням слідчим, дізнавачем, прокурором передбаченого ч.1 ст.214 КПК України обов`язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.

Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 року за №298.

Згідно пункту 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України.

Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.1 ст.214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.2 ст.214 КПК України).

Проте, така спрощена процедура не означає, що для внесення відомостей до ЄРДР не потрібно перевіряти наявність зазначених вище критеріїв, в поданій заяві чи повідомленні.

Також, слід звернути увагу на те, що правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Таким чином, якщо зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку, чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин (постанова від 16.05.2019 року у справі № 761/20985/18).

Слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР (постанова від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18).

Окрім цього, на відміну від наведеного – положення ч.4 ст.214 КПК України, окрім вищезазначених суб`єктів (слідчого та прокурора) поширюються також і на інших суб`єктів, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, наприклад оперативного чергового органів Національної поліції.

Так, згідно Розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.02.2019 року №100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2019 року за № 223/33194, прийняття та реєстрація заяв (повідомлень) - отримання заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події та присвоєння їм порядкового номера уповноваженими службовими особами органів (підрозділів) поліції.

Джерелом інформації про кримінальні правопорушення та інші події, зокрема, є заяви (повідомлення) осіб, які надходять до органу (підрозділу) поліції, особи, уповноваженої на здійснення досудового розслідування, або службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв (повідомлень).

Прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.

Заяви (повідомлення) можуть бути усні або письмові:

усні заяви (повідомлення) від осіб уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський, до повноважень якого це належить, вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію;

під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою (повідомленням) уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її (його) приймає і реєструє.

Особу, яка заявляє або повідомляє про кримінальне правопорушення, уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський попереджає про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України.

Уповноважена службова особа на лицьовому боці письмових заяв (повідомлень), протоколів прийняття заяв про кримінальне правопорушення та іншу подію, рапортів поліцейських проставляє штамп реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, форму якого наведено в до цього Порядку.

Якщо заява (повідомлення) надійшла до органу (підрозділу) поліції під час особистого звернення заявника одночасно з її (його) реєстрацією в ІКС ІПНП або журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - журнал ЄО), уповноважена службова особа оформлює та видає заявникові талон-повідомлення ЄО про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію.

Заява (повідомлення), що надходить телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», реєструється в ІКС ІПНП з автоматичним присвоєнням порядкових номерів ЄО.

Слідчим суддею зазначалося, що 11.04.2025 року заяву ОСОБА_3 було прийнято старшим інспектором черговим ВП №1 (м. Сокиряни) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 та зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) за №3904.

Проте, як вбачається із наданих т.в.о. начальника ВП №1 (м. Сокиряни) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області та начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 витягів, ОСОБА_4 перебував у розшуку з 15.12.2024 року на підставі ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме неприбуття за мобілізаційним розпорядженням.

Як встановлено з самої скарги ОСОБА_4 10.04.2025 року був затриманий працівниками ТЦК (як зазначила скаржниця невідомі особи в зеленій формі) та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а згодом до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вказане також підтверджується дослідженим відеозаписом, який надала скаржниця.

Таким чином, детально вивчивши та надавши оцінку скарзі ОСОБА_3 щодо нібито вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.146 КК України слідчий суддя вважає, що вона не містить жодних відомостей, які б вказували на вчинення будь-якого злочину.

Відомості, викладені скаржницею в заяві, є лише суб`єктивним викладом обставин та припущеннями скаржниці, суб`єктивним уявленням щодо неправомірності дій, які ґрунтуються на власному аналізі та баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.

У постанові Великої Палати № 818/1526/18 від 30.01.2019 року зазначено, що саме у межах процедури оскарження рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в заяві ОСОБА_3 від 11.04.2025 року будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про ймовірність вчинення щодо її чоловіка кримінальних правопорушень, а викладених у заяві обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.

Крім того, посилання скаржниці на норму ст.214 КПК України, яка, на її думку, встановлює не право, а обов`язок слідчого або прокурора внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування оцінюється слідчим суддею критично, оскільки дана норма свідчить лише про те, що правова оцінка заяви про кримінальне правопорушення не може бути надто детальною (щодо кожної з ознак складу кримінального правопорушення) з урахуванням початкового етапу дослідження події імовірного кримінального правопорушення та обмеженістю правових можливостей щодо не тільки пізнання тих чи інших обставин, але й можливості детального обґрунтування наявності повного складу кримінального правопорушення, що характерно для підсумкових рішень у кримінальному провадженні (винесення вироку чи закриття кримінального провадження).

На підставі викладеного, керуючись ст. 214, 303-310, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

       В задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВП №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВ ГУНП в Чернівецькій області – відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:

Повний текст ухвали складено 16.04.2025 року.