Справа № 331/1897/25

Провадження № 3/331/800/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , яка не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №427731, складеного 24.03.2025, 23.03.2025 з 20 год. 00 хв. до 24.03.2025 06 год.00 хв. громадянка ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою мешкання: АДРЕСА_2 , ухилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків у відношенні доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає: АДРЕСА_2 , а саме: неповнолітня ОСОБА_2 в вищевказаний період часу знаходилась на вулиці у нічний час без догляду дорослих, чим наражала себе на небезпеку і порушила наказ № 23 від 29.02.2024 Запорізької обласної військової ради. Громадянка ОСОБА_1 в цей час дозвілля дитини не контролювала, за здоров`ям, духовним, фізичним розвитком не піклувалась, чим порушила п.1 ч.2 ст. 150 СК України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату і час розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку смс-повідомлення на номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, а також її власноручним підписом у графі протоколу про адміністративне правопорушення про ознайомлення з датою, часом та місцем розгляду справи. У той же час, у протоколі про адміністративне правопорушення вона власноручно зазначила клопотання про розгляд справи за її відсутності та просила обмежитись попередженням.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей у вигляді попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов`язки батьків щодо виховання дітей розкриваються у нормах спеціального законодавства, що регулює відносини у сім`ї та охорону дитинства.

Так, у ч. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі.

Під час розгляду справи суддею було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, повністю підтверджується долученими до матеріалів справи доказами: інформаційною довідкою старшого інспектора СЮП ВП ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 24.03.2025, рапортами старшого інспектора-чергового ЧЧ ВМ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 24.03.2025, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, малолітньої ОСОБА_2 та свідків, які повністю узгоджуються з обставинами, вказаними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 427731 від 24.03.2025.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП кваліфіковані правильно як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , суддею у даній справі не встановлено.

Підстави для закриття справи, передбачені ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, відсутні.

Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Тому з урахуванням всіх цих обставин у сукупності, суддя приходить до висновку, що на ОСОБА_1 має бути накладене стягнення у виді попередження. При цьому, на переконання судді, саме такий вид стягнення буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України та для запобігання вчиненню нею нових правопорушень.

Крім цього, суддею враховано, що відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із ч. 8 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

У зв`язку з цим суддя приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір, Стягувач: Державна судова адміністрація України.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Суддя Юлія КАРЕТНИК