Справа № 308/4897/25

1-кс/308/2005/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42023072210000328 - слідчого Шостого слідчого (з дислокацією у місті Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стройне Свалявського району Закарпатської області, громадянина України, українця, військовослужбовця військової служби призваного за мобілізацією, перебував на посаді старшого стрільця 3 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 2 гірсько-штурмової роти 1 гірсько-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Шостого слідчого (з дислокацією у місті Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023072210000328 від 20.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

Подане клопотання мотивує тим, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді старшого стрільця 3 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 2 гірсько-штурмової роти 1 гірсько-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, 28.01.2023 не з`явився вчасно на службу без поважних причин до пункту постійної дислокації підрозділу, а саме військового містечка № НОМЕР_2 що за адресою: АДРЕСА_2 , та був відсутній без поважних причин на військовій службі по 28.02.2025, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи свою діяльність з проходженням військової служби.

Вказує, що 28.02.2025 підозрюваний ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися до для продовження проходження військової служби, у зв`язку із чим останнього було скеровано до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого скерування на військову службу до військової частини НОМЕР_3 , або будь якої іншої військової частини, однак згоди на продовження проходження військової служби військовослужбовцем ОСОБА_4 у Збройних Силах України, не було надано так як ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_3 не з`явився.

Також з ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов лист, відповідно до якого, вбачається, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , який був скерований до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою сприяння останньому у поновленні на військовій службі 04.03.2024 під час слідування до військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 батальйон резерву) поблизу АДРЕСА_3 без повідомлення (дозволу) посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 покинув автобус та убув в невідомому напрямку. Першочерговими заходами встановити місце знаходження ОСОБА_4 не вдалося, на зв`язок останній станом на сьогодні не виходить.

Крім цього, з метою встановлення місця перебування ОСОБА_4 на його мобільний номер телефону НОМЕР_6 неодноразово було здійснено телефонні дзвінки, під час яких ОСОБА_4 відмовлявся повідомити своє місце розташування, та вказував що перебуває у своїх родичів у Рівненській області, про причини своєї не явки до військові частини НОМЕР_3 чи НОМЕР_4 , не надав чіткої відповіді, а у подальшому перестав відповідати на телефонні дзвінки та вимкнув телефон.

Також ОСОБА_4 у мобільному застосунку «Viber» та «Telegram» на абонентські номери НОМЕР_6 , 17.03.2025 було скеровано три повістки про прибуття до слідчого на 18.03.2025, 19.03.2025 та 20.03.2025, однак на жодну із вказаних повісток останній не прибув.

Разом із цим, аналогічні повістки про виклик ОСОБА_4 до слідчого на 18.03.2025, 19.03.2025 та 20.03.2025 було скеровано його адвокату ОСОБА_7 у мобільному застосунку «WhatsАpp» на мобільний номер телефону НОМЕР_7 .

Водночас, ОСОБА_4 представниками військової служби правопорядку був доставлений до слідчого 06.06.2024, тоді останньому було надано скерування для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, та вручено дві повістки про виклик на 17.06.2024 та 19.06.2024, на які ОСОБА_4 не прийшов та довідки щодо його проходження не надавав.

25.01.2025 у зв`язку із внесенням відомостей до ІСІПНП «Блокпост» ОСОБА_4 , під час перевірки документів, був виявлений працівниками ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області як особа, яка самовільно залишила військову частину, про що було повідомлено слідчого, яким надано доручення для вручення ОСОБА_4 повістки про виклик на 17.01.2025, 20.01.2025 та 22.01.2025, які працівниками поліції було вручено ОСОБА_4 , однак останній на вказані повістки також не з`явився.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, приймаючи до уваги, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Зокрема, звернув увагу слідчого судді на те, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, всі обставини у даному кримінальному провадженні не встановлені, а наведені ризики є дійсними і триваючими, а від так більш м`який запобіжний захід, як тримання під вартою не може запобігти їм.

Захисник підозрюваного вказав на недоведеність прокурором всіх ризиків та просив застосувати до свого підзахисного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав захисника та вказав, що готовий продовжити військову службу.

Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення захисника та підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В провадженні Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023072210000328 від 20.09.2023 року.

Слідчим суддею встановлено, що 28.02.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Зі змісту доданих до клопотання матеріалів слідує, що ОСОБА_4 переховувався від органів досудового розслідування та 25.03.2025 року у зв`язку з тим, що місцезнаходження підозрюваного не відоме, постановою слідчого оголошено його розшук.

В подальшому, ОСОБА_4 було затримано та доставлено співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 до слідчого, у зв`язку з чим постановою слідчого від 05.04.2025 відновлено досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке є тяжким злочином, покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у його вчиненні, дані про його особу та інші характеризуючи дані останнього.

Також при обранні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наступне.

Згідно Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

24.02.2022 військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї, незаконно вторглись на територію України через державний кордон України та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

У зв`язку із відкритою військовою агресією російської федерації проти України, на території України було запроваджено воєнний час, який триває по теперішній час.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що злочини проти встановленого порядку несення військової служби у період воєнного стану на території України посягають не тільки на безпеку держави, а й на національну безпеку загалом, яка відповідно до Закону «Про основи національної безпеки України» визначається як рівень захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якого забезпечується сталий розвиток суспільства.

Зазначені обставини в своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчим суддею враховано тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та ймовірне покарання, яке очікує особу в разі доведення винуватості, проте, вважає, що такі ризики слід оцінювати у сукупності з даними про особу підозрюваного, які б давали підстави для обрання підозрюваному саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Також слідчий суддя критично ставиться до пояснень підозрюваного по те, що він має бажання продовжити службу, оскільки він уже звертався із клопотанням до слідчого про намір повернутися до для продовження проходження військової служби, у зв`язку із чим останнього було скеровано до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого скерування на військову службу до військової частини НОМЕР_3 , або будь якої іншої військової частини.

Проте, під час слідування до військової частини НОМЕР_4 поблизу АДРЕСА_3 без повідомлення (дозволу) посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 покинув автобус та вибув у невідомому напрямку.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про основоположні права та свободи та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Тому, слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке загрожує у випадку визнання його винним, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 .

Дослідивши матеріали, додані слідчим та прокурором до клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час його розгляду доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, приймає до уваги імперативні приписи ч. 8 ст. 176 КПК України, та приходить до висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, приймаючи до уваги конкретні обставини вчинення злочину у поєднанні з даними про його особу, слідчий суддя не визначає розмір застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Строк тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 10 год. 30 хв. 05 квітня 2025 року по 08 травня 2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1