ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
УХВАЛА
15.12.11 Справа № 22/14б/2011.
Суддя Палей О.С., розглянувши матеріали за заявою
боржника - Фізичної особи-підприємця –ОСОБА_1, м. Луганськ,
про банкрутство
представники сторін:
колишній ліквідатор - Сахненко І.І.,
обставини справи: банкрутство відповідно до положень ст. ст. 7, 47, 48, 49 Закону України від 14.05.1992 №2343-ХІІ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”(в редакції Закону від 30.06.1999 №784-ХІV), розгляд справи у підготовчому засіданні,
в с т а н о в и в:
За заявою боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ, 18.03.2011 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство щодо боржника, ОСОБА_1, на підставі ст. ст. 7, 47-49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у зв’язку з неспроможністю останньої сплатити борг перед кредиторами у встановлений Законом строк у загальній сумі 2 695 691 грн. 04 коп., у тому числі:
- 1178545,04 грн. - борг за рішенням Артемівського районного суду м. Луганську від 08.12.2010;
- 1820,00 грн. - судові витрати за рішенням Артемівського районного суду м. Луганську від 08.12.2010;
- 1 500 000,00 грн. - борг за рішенням господарського суду Луганської області від 22.11.2010 №15/63;
- 15 236,00 грн. - судові витрати за рішенням господарського суду Луганської області від 22.11.2010 № 15/63.
Постановою від 15.04.2011 № 22/14б/2011 суд визнав боржника, фізичну особу –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, до 15.04.2012, призначив ліквідатором у справі арбітражного керуючого Сахненка Ігоря Ігоревича, ліцензія НОМЕР_3 від 06.07.2010, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, та скасував арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження по розпорядженню майном боржника.
Ухвалою від 08.06.2011 № 22/14б/2011 зупинено провадження у справі № 22/14б/2011 про банкрутство фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ до вирішення справи Донецьким апеляційним господарським судом.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2011 № 22/14б/2011 постанову господарського суду Луганської області від 15.04.2011 № 22/14б/2011 залишено без змін.
Ухвалою від 02.08.2011 № 22/14б/2011 суд поновив провадження у справі № 22/14б/2011 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 та призначив її до розгляду.
Проте, 31.08.2011 до суду надійшов лист за № б/н Донецького апеляційного господарського суду з проханням направити справу № 22/14б/2011 у зв’язку з надходженням касаційної скарги ПАТ “Ерсте Банк”, м. Київ від 28.07.2011 № 6.2.0.11.0/281 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2011 по справі № 22/14б/2011 за заявою боржника фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, тому суд ухвалою від 01.09.2011 зупинив провадження у справі № 22/14б/2011 про банкрутство фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ, до вирішення справи Вищим господарським судом України.
Крім того, як свідчать матеріали справи, на адресу господарського суду кредитором, Публічним акціонерним товариством "Ерсте Банк", м. Київ подано заяву від 13.05.2011 № 6.2.0.11.0/206 (надійшла до господарського суду 16.05.2011 вх. № 238) про визнання грошових вимог до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 у сумі 181 883,25 доларів США.
Для до з'ясування деяких обставин справи за цією заявою, суд призначив її до розгляду на 16.06.2011 на 11 год. 40 хв.
За ухвалою від 16.06.2011 судом було зупинено провадження за заявою кредитора, ПАТ “Ерсте Банк” до вирішення справи № 22/14б/2011 Донецьким апеляційним господарським судом.
Ухвалою від 02.08.2011 суд поновив провадження за зазначеною заявою та призначив її до розгляду на 15.09.2011 на 12 год. 20 хв.
За ухвалою від 01.09.2011 суд зупинив провадження за заявою кредитора до вирішення справи № 22/14б/2011 Вищим господарським судом України, м. Київ.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2011 у справі № 22/14б/2011 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2011 та постанову господарського суду Луганської області від 15.04.2011 у справі № 22/14б/2011 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Луганської області.
При цьому касаційною інстанцією було зазначено, що при винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, встановив факт неспроможності боржника у зв'язку з недостатністю майна задовольнити грошові вимоги кредиторів –ФОП ОСОБА_3 в розмірі 1 500 000 грн. за договором позики від 01.03.2010, ПАТ "Ерсте Банк" в розмірі 1178545,04 грн. за кредитним договором від 28.05.2008 № 014/0399/3/16314.
Тобто, судами попередніх інстанцій в порушення приписів ст.43 ГПК України було лише констатовано про наявність у боржника грошових зобов'язань перед банками, втім, не встановлено характер цієї заборгованості.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що до заяви фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство, не додані докази здійснення попередньої публікації оголошення, в порядку ст. 51 та ч. 4 ст. 105 ЦК України та ст.ст. 22, 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", в заяві відсутні посилання на перелік майна боржника, обставини здійснення його оцінки, а також не додано проміжного ліквідаційного балансу, затвердженого власником (ліквідаційною комісією) до моменту порушення провадження у справі.
Судам при розгляді справи необхідно врахувати вказівки суду касаційної інстанції, повно та всебічно оцінити всі обставини справи, з'ясувати які заходи вживались кредиторами для стягнення заборгованості з боржника. У разі виявлення ознак фіктивного банкрутства чи інших фатів порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, надіслати про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.
Як встановлено ч. 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Відповідно до розподілу справ автоматизованою системою документообігу, справу № 22/14б/2011 передано на розгляд судді Палей О.С.
З урахуванням викладеного, справу було судом призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 15.12.2011 на 10 год. 20 хв.
В ході розгляду справи судом встановлено, що боржник - Фізична особа-підприємець –ОСОБА_1 має статус суб’єкта підприємницької діяльності (громадянина-підприємця), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця серії НОМЕР_4. Боржник є суб'єктом спрощеної системи оподаткування на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку серії З НОМЕР_5, виданим ДПІ у Артемівському районі м. Луганська 15.12.2009.
Боржник зазначив у заяві про наявність безспірних грошових зобов'язань перед кредиторами у розмірі 2 695 691 грн. 04 коп.
28 травня 2008 року між боржником та ПАТ «Ерсте Банк»(на час укладення ВАТ «Ерсте Банк») укладений кредитний договір з фізичною особою № 014/0399/3/16314 (далі - кредитний договір), відповідно до якого боржник отримав кредит в сумі 135 000,00 Дол. США, строк надання кредиту: 27 травня 2015 року. В забезпечення виконання кредитного договору, боржником, в заставу (іпотеку) переданий адміністративний корпус, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (договір іпотеки від 28.05.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу 28.05.2008 року за № 814). У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору ПАТ «Ерсте банк»звернулось до суду з відповідним цивільним позовом про дострокове виконання умов кредитного договору. Рішенням Артемівського районного суду м. Луганську від 08.12.2010 року у справі № 2-6276/10 (суддя Головіна Т.М) за позовом ПАТ «Ерсте банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_4 стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 014/0399/3/16314 від 28.05.2008 року у сумі 147 281,31 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2010 року становить 1 178 545,04 грн., а також судові витрати в сумі 1 820,00 грн. Рішення суду не оскаржено та набуло чинності.
01 березня 2010 року між боржником та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладений договір позики б/н, відповідно до якого боржник отримав від позикодавця позику в сумі 1 500 000,00 грн. на строк до 01.09.2010 року. У зв'язку з невиконанням договору позики, ф.о. - підприємцем ОСОБА_3 поданий позов до суду. Рішенням господарського суду Луганської області від 22.11.2010 року у справі № 15/63 за позовом фізичної особі - підприємця ОСОБА_3 до ф.о. - підприємця ОСОБА_1 позов задоволений, стягнуто з відповідача на користь позивача борг в сумі 1 500 000,00 грн., та судові витрати в сумі 15 236,00 грн. На виконання рішення суду господарським судом Луганської області виданий наказ від 06 грудня 2010 року №№ 15/63. На підставі вказаного наказу суду, Жовтневим ВДВС Луганського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2011 року ВП № 23660193).
З урахуванням викладеного, загальний розмірі зобов'язань боржника становить: 2 695 691 грн. 04 коп., в тому числі:
ѕ 1 178 545,04 грн. - борг за рішення Артемівського районного суду м. Луганську від 08.12.2010 року;
ѕ 1 820,00 грн. - судові витрати за рішення Артемівського районного суду м. Луганську від 08.12.2010 року;
ѕ 1 500 000,00 грн. - борг за рішенням господарського суду Луганської області від 22.11.2010 року № 15/63;
ѕ 15 236,00 грн. - судові витрати за рішенням господарського суду Луганської області від 22.11.2010 року № 15/63.
Боржник у заяві зазначив про неспроможність виконати свої зобов'язання перед вказаними кредиторами, через недостатність майна для задоволення всіх вимог кредиторів. На підтвердження зазначеного боржником надані:
ѕ довідка МКП БТІ від 30.12.2010 № 190159, з якої вбачається, що боржнику на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 17.12.2007 року, реєстраційний НОМЕР_6 належить на праві власності: адміністративний корпус, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 586,3 кв.м.; іншого нерухомого майна, крім зазначеного, за ОСОБА_1 не зареєстровано;
ѕ довідка ВРЕР м. Луганська, підпорядкованого УДАІ УМВС України в Луганській області від 30.12.2010 року № 11/14 –8293, у якій зазначено про відсутність транспортних засобів у боржника;
ѕ довідка Управління Держкомзему у м. Луганську ГУ Держкомзему у Луганській області від 10.01.2011 року № 4-3-10/38, що підтверджує відсутність земельних ділянок у боржника.
Боржником також зазначено про відсутність поточних рахунків в установах банків.
Вказана адміністративна будівля знаходиться в іпотеці в ПАТ «Ерсте Банк»(договір іпотеки від 28.05.2008 року за № 814). Вартість вказаної будівлі за згодою банка складає 1 207 000,00 грн.
В обґрунтування заяви боржник зазначив, що його зобов'язання виникли саме від здійснення підприємницької (господарської) діяльності. І на даний час боржник не в змозі задовольнити вимоги своїх кредиторів в наслідок недостатності в нього майна.
Боржник в судове засідання не прибув, незважаючи на той факт, що про час та місце розгляду справи був судом належним чином повідомлений за ухвалою від 30.11.2011, причини нез’явлення не повідомив, витребувані судом документи не надав.
На підставі ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними документами.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 47-49 Закону.
Відповідно до ст. 53 ЦК України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Ст. 47 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом" (далі Закон) має назву: "Загальні положення про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності – громадянина".
Відповідно до частин 1, 2 ст. 47 Закону правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
Ст. 48 Закону передбачено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення. За клопотанням громадянина-підприємця господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання громадянина-підприємця третіми особами. За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь громадянина-підприємця господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення питання щодо спадщини у встановленому законом порядку. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Згідно статті 1 Закону банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, а ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Отже, порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця за його заявою нерозривно пов'язано з доказуванням таким підприємцем обставин неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані ним вимоги кредиторів, які пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника, що має наслідком визнання його банкрутом та введення ліквідаційної процедури, внаслідок чого підприємницька діяльність такого боржника припиняється.
Відповідно до ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" передбачено, зокрема, що інформація про прийняття фізичною особою рішення щодо припинення підприємницької діяльності підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Одним із способів припинення господарської діяльності суб'єкта підприємництва є його ліквідація через процедуру банкрутства (статті 104 Цивільного кодексу України)
Згідно з ч. 9 ст. 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою –підприємцем за її рішенням фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа, не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, подає державному реєстратору довідки Державної податкової інспекції, Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості та інші документи.
Відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Отже, однією з передумов порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку статей 47 –49 Закону, є здійснення громадянином-підприємцем попередньої публікації оголошення в засобах масової інформації в порядку, визначеному статтями 22, 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", встановлення за наслідком такого оголошення грошових вимог кредиторів, проведення інвентаризації майна та його оцінки, складення проміжного ліквідаційного балансу боржника, який би підтверджував висновки про неплатоспроможність підприємця-фізичної особи, затвердження такого ліквідаційного балансу підприємцем, або створеною ним ліквідаційною комісією.
Порушення справи про банкрутство без дотримання зазначеної процедури свідчить про безпідставне порушення справи про банкрутство самого себе за заявою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.
За ухвалою від 30.11.2011 судом було зобов’язано боржника – до дня розгляду справи надати суду: докази здійснення попередньої публікації оголошення, в порядку ст. 51 та ч. 4 ст. 105 ЦК України та ст.ст. 22, 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців"; письмовий перелік майна боржника, письмове пояснення щодо обставин здійснення його оцінки, із документальним підтвердженням; проміжний ліквідаційний баланс, затверджений власником (ліквідаційною комісією) до моменту порушення провадження у справі.
Боржником не надані витребувані судом документи.
В матеріалах справи також відсутні докази здійснення попередньої публікації оголошення, в порядку ст. 51 та ч. 4 ст. 105 ЦК України та ст.ст. 22, 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".
Із заяви боржника та довідки МКП БТІ від 30.12.2010 № 190159, вбачається, що боржнику на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 17.12.2007 року, реєстраційний НОМЕР_6 належить на праві власності: адміністративний корпус, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 586,3 кв.м.
Боржник зазначив, що вказана адміністративна будівля знаходиться в іпотеці в ПАТ «Ерсте Банк»(договір іпотеки від 28.05.2008 року за № 814). Вартість будівлі за згодою банка складає 1 207 000,00 грн.
Проте, тільки після оцінки майна, у встановленому законодавством порядку, у тому числі, з урахуванням вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", вартості наявного майна боржника у повному обсязі, можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а також можливе звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку ст. ст. 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за спрощеною процедурою.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові від 20.10.2009 № 01/1876.
Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №15 "Про судову практику в справах про банкрутство", якщо виявлено безпідставність вимог кредитора (боржника), за заявою якого порушено справу про банкрутство, судам слід припиняти провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство (за відсутністю інших підстав для такого припинення) та п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
Відповідно до ст.12 Закону про банкрутство, припинення провадження у справі має наслідком скасування мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Припинення провадження у справі про банкрутство з визначених в даній ухвалі підстав не перешкоджає повторному зверненню боржника з заявою про порушення справи про банкрутство за наявності встановлених Законом підстав та ознак неплатоспроможності.
Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, що діяла на час сплати судових витрат, суд повертає повністю з Державного бюджету України боржнику – Фізичній особі-підприємцю –ОСОБА_1, державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., сплачене за квитанцією від 03.02.2011 № ПН412 та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., сплачені за квитанцією від 03.02.2011 № ПН422, на його розрахунковий рахунок, оскільки їх сплата боржниками, що звертаються до суду із заявами про порушення провадження у справі про банкрутство, не передбачена Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року № 7-93 та Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" від 21 грудня 2005 р. № 1258, які діяли на той час.
Суд також вважає за необхідне, вилучити з матеріалів справи і видати боржнику оригінали квитанцій: від 03.02.2011 № ПН412, що свідчить про сплату державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та від 03.02.2011 № ПН422, що свідчить про сплату витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 47, 80, 86 ГПК України, суд
ухвалив:
1. Провадження у справі припинити.
2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів.
3. Зняти арешт на майно громадянина - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, накладений судом за ухвалою від 18.03.2011.
4. Повернути повністю з Державного бюджету України Фізичній особі-підприємцю –ОСОБА_1, державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., сплачене за квитанцією від 03.02.2011 № ПН412 та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., сплачені за квитанцією від 03.02.2011 № ПН422, на її розрахунковий рахунок. Підставою для повернення є зазначена ухвала скріплена гербовою печаткою суду.
5. Вилучити з матеріалів справи і видати Фізичній особі-підприємцю –ОСОБА_1 оригінали квитанцій: від 03.02.2011 № ПН412, що свідчить про сплату державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та від 03.02.2011 № ПН422, що свідчить про сплату витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
6. Дану ухвалу надіслати:
ѕ боржнику рекомендованим листом разом із оригіналами квитанцій: від 03.02.2011 № ПН412 та від 03.02.2011 № ПН422 (кв. Комарова, буд. 2 "а", кв. 10, м. Луганськ, 91050);
ѕ Відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Луганській області;
ѕ ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська;
ѕ Державному реєстратору виконавчого комітету Луганської міської ради;
ѕ Жовтневому ВДВС Луганського міського управління юстиції Луганської області;
ѕ ПАТ “Ерсте Банк” (вул. К. Маркса, 63, м. Луганськ, 91055).
Суддя О.С Палей