ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року м. ХарківСправа № 910/13129/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (вх.№7370 від 24.03.2025) у справі      по справі

за позовом  Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб  Луньо І.В. (місцезнаходження: 01601, місто Київ, вул. Володимирська,46; код ЄДРПОУ: 25959784)       

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" (міцезнаходження: 04074, місто Київ, вулиця Лугова, будинок 12; код ЄДРПОУ: 23759456)     

про та за зустрічним позовом до    про     стягнення 582 575,04 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-КОМПАНІ" (міцезнаходження: 04074, місто Київ, вулиця Лугова, будинок 12; код ЄДРПОУ: 23759456) Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб  Луньо І.В. (місцезнаходження: 01601, місто Київ, вул. Володимирська,46; код ЄДРПОУ: 25959784)  стягнення 498 192,80 грн. та вчинення певних дій        

 за участю представників:

позивача за первісним (відповідача за зустрічним) – не з`явився;  

відповідача за первісним (позивача за зустрічним) –  Архіпова О.В. (самопредставництво).  

ВСТАНОВИВ:

 В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа № 910/13129/24 за позовом АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб   Луньо І.В.  до ТОВ "Крона-Компані" про стягнення 582 575,04 грн. та за зустрічним позовом ТОВ "КРОНА-КОМПАНІ"  до АТ "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб   Луньо І.В. простягнення 498 192,80 грн. та вчинення певних дій.

Розгляд справи проводився в порядку (за правилами) загального позовного провадження. У зустрічній позовній заяві ТОВ "КРОНА-КОМПАНІ" зазначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу у сумі 40000,00 грн. Крім того, у відзиві на первісний позов ТОВ "КРОНА-КОМПАНІ" вказано, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу при розгляді справи у спрощеному провадженні буде становити 15000,00 грн, а у разі розгляду справи у загальному позовному провадженні, внаслідок прийняття зустрічного позову до розгляду, орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу буде визначено  у сумі 40000,00 грн.  До закінчення судових дебатів у справі, ТОВ "КРОНА-КОМПАНІ" було зазначено, що відповідно до ч.8 ст 129 ГПК України  докази на підтвердження фактичного розміру понесених судових витрат, зокрема витрат, пов`язаних з правничою допомогою, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі № 910/13129/24 первісний позов АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб  Луньо І.В. задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Крона-Компані" на користь АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб  Луньо І.В.   суму передоплати  орендної плати за лютий 2022 у розмірі 40 414,92 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 606,20 грн. В інші частині первісого позову – відмовлено. Зустрічний позов ТОВ "КРОНА-КОМПАНІ" задоволено частково. Зобов`язано АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб  Луньо І.В.  вчинити певні дії: виконати зобов`язання по Договору оренди №А73/Х-1 від 27.05.2019 – привести приміщення до стану, в якому було отримано – здійснити звільнення приміщення від свого майна – вивіски, внутрішніх перегородок, підвісної стелі, внутрішніх систем електропостачання та повернути з тимчасового користування приміщення секції А73 за Актом повернення. Стягнуто з АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб  Луньо І.В. на користь ТОВ "Крона-Компані" неустойку  у розмірі 386 026,66 грн. за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 7054,72 грн. В іншій частині зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-КОМПАНІ" - відмовлено.

24.03.2025 до Господарського суду Харківської області  від ТОВ "КРОНА-КОМПАНІ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (вх.№7370 від 24.03.2025), в якій  ТОВ "КРОНА-КОМПАНІ" просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №910/13129/24 яким стягнути з АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб   Луньо І.В.  судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26 583,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (вх.№7370 від 24.03.2025) прийнято до розгляду та призначено її до розгляду в судовому засіданні на    "07" квітня 2025 р.   о   12:40. Запропоновано "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб    Луньо І.В.  надати письмові пояснення щодо витрат ТОВ "КРОНА-КОМПАНІ" на професійну правничу допомогу.

07.04.2025 до Господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб   Луньо І.В. надійшло клопотання (вх.№8493 від 07.04.2025), в якому останній заперечуючи проти розподілу судових витрат на правничу допомогу, зазначає таке. По-перше, АТ "МР Банк" зазначає, що ТОВ "Крона Компані" при направленні 25.12.2024 через підсистему "Електронний суд" відзиву на позовну заяву, попередній розрахунок судових витрат подано не було. По-друге, АТ "МР Банк"  стверджує, що Договором про налання правничої допомоги від 11.07.2024 не передбачено представницво інтересі клієнта саме по справі №910/13129/24, а ордер на надання правничої допомоги ТОВ "Крона Компані" серії АІ №1675649 оформлений адвокатом Пірус Л.О. на підставі Договору про надання правничої допомоги б/н від 11.07.2024 та реквізити якого не співпадають із доданим до матеріалів справи догвоором та також не передбачає представництва інтересів клієнта саме по справі №910/13129/24. На підставі зазначеного, АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб     Луньо І.В. просить суд не враховувати заявлені ТОВ "Крона Компані" витрати на правову допомогу, зважаючи на їх недоведеність.

В судовому засіданні 07.04.2025 була присутня представник ТОВ "Крона Компані", яка  заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (вх.№7370 від 24.03.2025) підтримала, просила суд її задовольнити.

Представник АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб       Луньо І.В. в судове засідання не з`явився, про причини такої неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду заяви по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду заяви відповідно до ст. 244 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву ТОВ "Крона Компані" щодо стягнення витрат на правничу (правову) допомогу у справі № 910/13129/24 за відсутності представника АТ "Міжнародний резервний банк".

Дослідивши матеріали справи, надані позивачемзазустрічним позовом докази на підтвердження понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Крона Компані" витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Положеннями ст.59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно дост.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3ст.2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з ч. ч. 1, 3ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 2ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Згідно з ч. 8ст. 129 ГПК Українирозмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, при здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядкустатті 86 Господарського процесуального кодексу Українинадатиналежну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (Закон № 5076-VI).

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 також зазначено, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" (далі клієнт), уклало з адвокатом Пірус Л.О. (далі адвокат) договір про надання правничої (правової) допомоги № 11-07/24 від 11.07.2024 (далі - договір), за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання забезпечувати захист прав, свобод і законних інтересів клієнта у будь-якому статусі.

Відповідно до п.1.2 для представництва адвокатом інтересів клієнта останньому клієнтом може надаватись довіреність.

Згідно п.2.1 Договору гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів професійної правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором та або додатковими угодами до нього.

Згідно з п. 3.2 договору: гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені з сторонами та зазначені в додатку 1 до цього договору. Сторони також можуть узгодити фіксований розмір гонорару за окремим видом правової допомоги, а також «ганорар успіху», про що обов`язково має бути зазначено в додатковій угоді.

Пунктом 3.6. договору зазначено, що факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Відповідно до додатку №1 до договору, який має назву "Тарифи на послуги", а саме п.2 передбачено, що представництво клієнта в підготовчому провадженні та під час розгляду справи по суті в судах першої та апеляційної інстанцій складає 2 500 грн. за одне судове засідання.

Пунктом 5 додатку №1  передбачено, що розрахунко вартості однієї години надання послуг дорівнює 20% від розміру однаєї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на дату підписання акту приймання - передачі наданих послуг, зокрема, складнь заяв по суті спору.

Додаток №1 підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Додатковою угодою №3 до Договору від 05.11.2024. а саме п.1 встановлено, що на підставі наданого в усній формі завдання адвокат здійснюватиме представництво інтересів клієнта в місцевих господарських судах України при розгляді справи №910/13129/24 за позовом АТ "МР БАНК" до ТОВ "Крона Компані" про стягнення 582 575,04 грн. згідно договору оренди "А73/Х-1 від 27.05.2019.

Крім того, пунктом 2 ДУ №3 передбачено, що сторони дійшли згоди про застосування д оправовідносин з виконання адвокатом завдання, вказаного в пункті 1 ДУ, положень пункту 3.2. Договору пр онадання правничої допомоги та вирішили встановити фіксований розмір гонорару адвоката за виконання цього завдання, який складає 40 000,00 грн. та не залежить від досягнення чи нелосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт за наслідками виконання завдання.

Додаткову угоду №3 від 05.11.2024 підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

26.12.2024. на підставі Договору №11-07/24 від 11.07.2024 адвокатом Пірус Л.О. виставлено рахунок №3 від 26.12.2024 на суму 40 000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №98747497 від 27.12.2024  ТОВ "Крона Компані" сплатило на користь отримувача Пірус Л.О. 20 000, 00грн., призначення платежу: сплата за представництво інтересів клієнта під час розгляду справи №910/13129/24 зг.рах.№03 від 26.122024 за дог.11-07/24 від 11.07.2024.

Разом з цим, 17.03.2025 між ТОВ "Крона Компані" та адвокатом Пірус Л.О. укладено додаткову угоду №6, відповідно до п.1 якої сторони дійшли згоди з врахуванням складності справи зменшити розмір гонорару  за представництво інтересі клієнта в місцевих господарських судах України при розгляді справи №910/13129/24, що порушена за позовом АТ "МР БАНК" до суми 30 000,00 грн., у зв`язку з чим п.2 ДУ №3 від 05.11.2024 викладено у новій редакції.

Додаткову угоду №6 від 17.03.2025 підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Після винесення рішення у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" та адвокат Пірус Л.О. склали акт №3 приймання - передачі наданих послуг робіт за договором, виконаних адвокатом, в якому засвідчили надання адвокатом таких послуг на користь клієнта:

представництво інтересів клієнта в місцевих господарських судах України при розгляді справи №910/13129/24 за позовом АТ "МР БАНК" то ТОВ "Крона Кломпані" ра загальну суму 30 000, 00 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявний звіт про надану правничу допомогу, відповідно до якого остаточний розмір гонорару згідно визначеного сторонами способу визначення гонорару за правничу допомогу клієнту в місцевих господарських судах при розгляді справи №910/13129/24 є фіксованим та становить 30 000.00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №98749378 від 18.03.2025  ТОВ "Крона Компані" сплатило на користь отримувача Пірус Л.О. 10 000, 00грн., призначення платежу: сплата за представництво інтересів клієнта під час розгляду справи №910/13129/24 зг.рах.№03 від 26.122024 за дог.11-07/24 від 11.07.2024.

З посиланням на зазначені обставини та документи Товариство з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" просить стягнути з АТ "МР БАНК" на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26583,00 грн., що за підрахунком Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані", є пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо твердження АТ "МР Банк" стосовно того, що ТОВ "Крона Компані" всупереч положенням ст.124 ГПК України у відзиві на позовну заяву не зазначило попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат суд не приймає, з огляду на те, що як у відзиві на первісну позовну заяву так і у зустрічній позовній заяві ТОВ "Крона Клмпані" було зазначено, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу у разі прийняття до спільного розгляду зустрічного позову становить 40 000,00 грн., а у разі розгляду справи при спрощенному провадженні становить 15 000,00 грн.

Отже, Доводи АТ "МР БАНК" цій частині не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Щодо заперечень АТ "МР Банк" стосовно того, що договором №11-07/24 від 11.07.2024 не передбачено представництва інтересів клієнта саме по справі №910/13129/24, а ордер на надання правничої допомоги ТОВ "Крона Компані" серії АІ №1675649, оформлений адвокатом Пірус Л.О. на підставі Договору про надання правничої допомоги №б/н від 11.07.2024 реквізити якого не співпадають із доданим до матеріалів справи Договором про надання правничої допомоги №11-07/24 від 11.07.2024, суд зазначає таке.

Як зазначено представником ТОВ "Крона Компані" усно під час судового засідання 07.04.25 у документах має місце помилка в зазначенні літерного позначення номеру договору - в оредрі помилково зазначено договір б/н, проте вказана дата договору - 11.07.24.

Посилання ж АТ "МР БАНК" на порушення, які допущені адвокатом Пірус Л.О. в номері договору при оформленні ордеру, не можуть бути підставою для відмови у стягненні на користь ТОВ "Крона Компані" понесених витрат на правничу допомогу, а свідчать лише про наявність недоліків в оформленні адвокатом документів. При цьому такі недоліки є формальними та не свідчать про наявність підстав для відмови у покладенні цих судових витрат на відповідача.

Аналогічна за своєю суттю позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 747/839/18.

Ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Типову форму ордера, а також єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань та бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів затверджує Рада адвокатів України.

Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, що затверджено рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019, в редакції, що діяла на час видачі ордеру №1675649 серія АІ від 11.07.2024, встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів (п.1).

В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1) (п.3 Положення).

Ордер має містити згідно п.12.3 Положення посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.

В якості Додатку №1 до Положення затверджено типову форму ордеру. В типовій формі міститься графа: на підставі договору про надання правової допомоги/ доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (надруковано) та наявні пусті графи для вказання номеру та дати договору.

Тобто, обов`язковим реквізитом ордеру є : номер (у випадку наявності) та дата договору.

В даному випадку з ордеру  серії АІ №1675649 на надання правничої допомоги можна встановити, що адвокат Пірус Л.О. надає правничу допомогу  ТОВ "Крона Компані"  на підставі договору від 11.07.2024, що відповідає наявиним у справі документам, на підтвердження надання правничої допомоги.

Оскільки з ордеру  серії АІ №1675649 на надання правничої допомоги можна встановити, що адвокат Пірус Л.О. надає правничу допомогу  ТОВ "Крона Компані"  на підставі договору від 11.07.2024, що відповідає наявиним у справі документам, на підтвердження надання правничої допомоги, посилання АТ "МР БАНК", що в ордері наведено № договору - б/н, яка не відповідає номеру договору №11-07/24 від 11.07.2024, суд вважає спростованим.

Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду. Такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§ 57 рішення у справі «Ashingdane v. the United Kingdom» від 28.05.85, § 96 рішення у справі «Krombach v. France» від 13.02.2001).

Також суд у Страсбурзі неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Walchli v. France» від 26.07.2007).  Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» від 28.10.98).

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Тобто, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зважаючи на це, перевіривши та оцінивши доводи сторін, не допускаючи ні надмірного формалізму, ні надмірної гнучкості, суд дійшов висновку, що наданий  ордер є належним та достатнім доказом, що підтверджує наявність у адвоката повноважень на представництво інтересів ТОВ "Крона Компані"  у цій справі.

Отже, суд констатує, що АТ "МР БАНК" в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не надав суду доказів неспіврозмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та не заявляв клопотань про їх зменшення.

Разом з тим, судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові 06.11.2022 по справі 922/1964/21 та об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформували правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, який судом враховується при розподілі судових витрат в межах даної справи.

Зокрема, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

В даному випадку, суд констатує, що розмір гонорару адвоката за договором про надання правничої (правової) допомоги № 11-07/2024 від 11.07.2024 та відповідно до звіту про надану правничу допомогу від 17.03.2025 має фіксований характер, та становить 30 000 грн.

При цьому, в заяві про ухвалення додаткового  рішення щодо розподілу судових витрат, ТОВ "Крона Компані" просить суд стягнути з АТ "МР БАНК" судові витрати у розмірі 26 583 грн.

З цього приводу суд зазначає та враховує, що згідно зі ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Водночас, суд самостійно здійснив розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягнення з АТ "МР БАНК" з огляду на часткове задоволення первісного та зустрічного позовів згідно з рішенням у даній справі, та дійшов висновку що вірною буде сума до стягнення у розмірі 23 552,53 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що розмір гонорару, а водночас і розмір заявлених ТОВ "Крона Компані"  до стягнення з АТ "МР БАНК" витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям, визначеним статтею 126 ГПК України, і при цьому АТ "МР БАНК" не надано жодного доказу неспіврозмірності таких витрат та з цих підстав не заявлялося клопотання про їх зменшення, суд за наслідками розгляду заяви ТОВ "Крона Компані" приходить до висновку про її часткове задоволення, винесення додаткового рішення та стягнення з АТ "МР БАНК" на користь ТОВ "Крона Компані" 23 552,53 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 123, 129, ч. 6 ст. 233, ст. 240, 244, абз. 2 ч. 1 ст. 256, суд

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення у справі № 910/13129/24.

Стягнути з Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб  Луньо І.В. (місцезнаходження: 01601, місто Київ, вул. Володимирська,46; код ЄДРПОУ: 25959784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" (міцезнаходження: 04074, місто Київ, вулиця Лугова, будинок 12; код ЄДРПОУ: 23759456)   витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 552,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2025

Суддя   В.В. Рильова

Справа №910/13129/24