Категорія №8.2.6
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2011 року Справа № 2а-9090/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Агевича К.В.
при секретарі – Чуванову А.С.,
за участю:
представника позивача: Кабанець С.В.,
представника відповідача: Платонова Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Хліб України” до державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь –рішеннь від 07.02.2011 № 0000072342/0, №0000062342/0,-
ВСТАНОВИВ:
10 жовтня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб України» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.11 № 0000062342/0.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 об'єднано в одне провадження №2а-9090/11/1270 позовні вимоги за позовними заявами Товариства з обмеженою відповідальністю “Хліб України” до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь –рішеннь від 07.02.2011 № 0000072342/0 та №0000062342/0, а саме у справу №2а-9090/11/1270 справу №2а-9091/11/1270.
21.11.2011 позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 07.02.2011 №0000062342/0 Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 07.02.2011 № 0000072342/0 Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік на суму 121393 грн.
Позивач вважає, що оспорювані повідомлення-рішення винесені з порушенням-вимог чинного законодавства, без врахування фактичних обставин та наявних документів, і мають бути скасовані з наступних підстав.
Вказані податкові повідомлення-рішення було винесено на підставі акта від 24.01.11 № 26/23/31247351, яким зокрема встановлено нібито порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 3 квартал 2009 року.
Актом перевірки встановлено, що всі спірні господарські операції відображені у бухгалтерскому обліку ТОВ «Хліб України» з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках.
Стосовно посилання в акті перевірки на відсутність товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості, актів приймання продукції, подорожніх листів, слід зазначити, що їх відсутність не впливає на формування валових витрат за спірними господарськими операціями.
З висновками, викладеними у акті № 26/23/31247351 від 24.01.11 позивач не згоден, а податкові повідомлення-рішення від 07.02.2011 № 0000072342/0, №0000062342/0 вважає неправомірними та такими, що мють бути скасованими.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення щодо суті позовних вимог та просив задовольнити позов у повному обсязі.
У судовому засіданні представники відповідача позов не визнали, надали суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що ДПІ в м. Свердловську була проведена перевірка ТОВ «Хліб України», якою встановлено порушення пп.5.2.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на 489652 грн. (4 кв 2009р) та завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податковм на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 529558 грн. (4 кв 2009р-121393 грн., 3 кв 2010р – 408165 грн.).
Не належать до складу валових витрат будь які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання передбачена правилами ведення податкового обліку.
Здійснення будь-якої господарської операції фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік. Тобто первинні документи які відображають ведення господарських операцій є основою податкового обліку.
У зв’язку з вище викладеним представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні позову за необгрунтованістю.
У судовому засіданні встанолено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб України» зареєстровано у якості юридичної особи суб’єкта господарської діяльності виконавчим комітетом Свердловської міської ради 03.07.01, ін.код 31247351 про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 628119 від (т.1 а.с. 21).
Державною податковою інспекцією в м. Свердловську Луганської області відповідно до плану - графіку перевірок проведено перевірку TOB «Хліб України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 по 30.09.10. За результатами перевірки складено акт від 24.01.11 № 26/23/31247351 (т.1 а.с. 81-125).
За результатами перевірки прийнято податкові - повідомлення рішення:
- від 07.02.11 №0000062342/0 за платежем по податку на прибуток у сумі 612065 грн (основний платіж 489652 грн штрафна санкція 122413 грн); (т.1 а.с. 131)
- від 07.02.11 №0000072342/0 за платежем податок на прибуток на суму 661947,50 грн., у тому числі за сумою завищення основним платежем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 529558,0 грн., за штрафними санкціями 132389,50,0 грн. (т.1 а.с. 130)
TOB "Хліб України", не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржило їх до ДПА в Луганській області.
В результаті розгляду первинної скарги TOB «Хліб Україна» на обласному рівні частково скасовано повідомлення-рішення від 07.02.11 №0000072342/0 в частині застосованої штрафної фінансової санкції на суму 132389,50 грн.
Рішення ДПА в Луганській області про результати розгляду первинної скарги на 1 рівні від 14.04.11 №7239/25-08 (т.1 а.с. 10-12).
ДПІ в м Свердловську після розгляду скарги на первинному рівні винесено податкові повідомлення - рішення:
- від 14.04.11 №0000062342/1 за платежем по податку на прибуток у сумі 612065 грн (основний платіж 489652 грн штрафна санкція 122413 грн); (т.1 а.с. 6)
- від 14.04.11 №0000072342/1 за платежем податок на прибуток за сумою завищення основним платежем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 529558,0 грн., (т.1 а.с. 144).
Підприємство, не погодившись з рішенням ДПА в Луганській області, звернулось зі скаргою до ДПА України.
Рішенням ДПА України від 23.06.2011 року № 11622/6/25-0115 скарга TOB «Хліб України» була залишена без задоволення. (т.1 а.с. 15-16)
TOB «Хліб України» укладено з TOB «Укр-Вікойл» договір № б/н від 23.04.09 «Про надання фінансової допомоги» (т.1 а.с. 208). Відповідно до умов даного договору TOB «Хліб України» надає поворотну фінансову допомогу TOB «Укр-Вікойл» у сумі 3000000 грн. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню грошовими коштами на поточний рахунок TOB «Хліб України» до 31.06.09. На підставі додаткової угоди від 28.10.09 №3 (т.1 а.с. 207) сторони прийшли до згоди внести зміни в розділи 3 договору «Про надання фінансової допомоги» від 23.04.09 відносно виконання зобов'язань, передбачених п.1.1 цього договору, а саме TOB «Укр-Вікойл» передає у власність TOB «Хліб України» дизельне пальне, згідно накладних.
Відповідно до платіжного доручення № 85 від 27.04.2009 TOB «Хліб України» згідно договору від 23.04.2009 перерахувало TOB «Укр-Вікойл» 3000000 грн. (три мільйона грн.) (т.1 а.с. 225).
На підтвердження виконання умов додаткової угоди від 28.10.09 №3 до договору від 23.04.09 № б/н «Про надання фінансової допомоги» TOB «Хліб України» надано до суду документи за вересень - листопад 2009р. щодо отримання дизпалива від TOB «Укр-Вікойл» (код ЄДРПОУ 33009466 м. Краснодон) на загальну суму 2496000 грн. (ПДВ 416000 грн.) в т.ч.:
- видаткова накладна від 10.09.09 №459, дизпаливо, 80000 л, ціна 5,25 грн, разом з ПДВ 504000грн., ПДВ 84000 грн. (т.1 а.с.184), податкова накладна від 10.09.2009 № 459 (т.1 а.с.183),
- видаткова накладна від 28.10.09 №477, дизпаливо, 198095л, ціна 5,25 грн, , разом з ПДВ 1248000грн., ПДВ 208000грн.; (т.1 а.с. 205) податкова накладна від 28.10.2009 № 477 (т.1 а.с.203),
- видаткова накладна від 10.11.09 №484, 198095л, ціна 5,25 грн, , разом з ПДВ 1248000грн., ПДВ 208000грн.; (т.1 а.с. 206) податкова накладна від 10.11.09 №484 (т.1 а.с. 204),
Відповідно до договору зберігання від 28.10.09 №б/н (т.1. а.с. 201) TOB «Хліб України» передано на зберіхання у кількості 198095 л дизпаливо ФОП ОСОБА_3 Алаверди Ахмед-Огли (код НОМЕР_1). Акт приймання - передачі від 28.10.09 (т.1 а.с. 202);
В ході планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_3 (за період з 01.10.08 по 30.09.09) фахівцями ДПІ було проведено інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей в т.ч. паливно - мастильних матеріалів. За результатами інвентаризації встановлено, що станом на 07.12.09 залишки диз.палива, яке є власністю ОСОБА_3, складають - 3925 л (т.1 а.с. 237).
Відповідно до договору зберігання від 10.11.09 №б/н (т.1. а.с. 201) TOB «Хліб України» передано на схов у кількості 50000 л дизпаливо ПП «Експрес - 90» (код за ЄДРПОУ 20151089). Акт приймання - передачі від 10.11.09 (т.1 а.с. 200);
Довідкою від 20.01.2011 № 25/23/20151089 (т.1 а.с. 233-236) про результати зустрічної звірки виробничий кооператив «Експресс-90» (код за ЄДРПОУ 20151089) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Хліб України» за листопад 2009 року не встановлено наявність основних фондів ВК «Експресс -90» для здійснення фінансово – господарської діяльності, також вказано що не надано документів, що підтверджують перевезення ТМЦ ТОВ «Хліб України » до ВК «Експресс -90».
В матеріалах справи міститься довідка Краснодонської ОДПІ зустрічної перевірки від 06.01.11 №5/23/33009466 (т.1 а.с. 231-232), в якій зазначено, що підприємством TOB «Укр-Вікойл» не надано документів, підтверджуючих транспортування дизпалива (товарно - транспортні накладні), платіжні доручення, залишки на рахунках, сальдо розрахунків між підприємствами. Крім цього, в довідці зазначено, що Постачальником дизпалива на адресу TOB „Укр-Вікойл" був ПП „ЛТФ „Лугпромбитсервіс" ( ЄДРПОУ 36189855, ІПН 361898512367, номер свідоцтва 100150280, м.Луганськ, вул.Громовой, 15/2). Між TOB „Укр-Вікойл" та ПП „ЛТФ „Лугпромбитсервіс" укладено угоду від 26.05.09 б/н щодо надання поворотної фінансової допомоги в національній валюті України у сумі 3000000грн. Після проведення зарахування зустрічних вимог на загальну суму у розмірі 504000,00 грн. у ПП «ЛТФ «Лугпромбитсервіс» залишилась заборгованість за договором від 26.05.09 б/н про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 2496000,0 грн. Повернення фінансової допомоги здійснено шляхом передачі на адресу TOB „Укр-Вікойл" дизпалива на загальну суму 2496000грн. На запит ВПМ ДПІ в м. Свердловську директором TOB „Укр-Вікойл" надано копії документів на дизпаливо, отримане від ПП «ЛТФ «Лугпромбитсервіс» (видаткові накладні, податкові накладні). Копії первинної транспортної документації, що підтверджує перевезення приватним підприємством «ЛТФ «Лугпромбитсервіс» дизпалива автомобільним транспортом на адресу TOB „Укр-Вікойл" у даному випадку - товарно-транспортні накладні, подорожні листи не надавались. Станом на 30.09.10 дебіторська та кредиторська заборгованості по розрахунках з TOB «Укр - Вікойл» відсутні.
В судовому засіданні представником позивача надано договори оренди ємності для схову дизпалива від 09.01.2009 між ТОВ «Должанський елеватор» та ТОВ «Хліб України» щодо надання в оренду строком до 31.12.2010 ємності для схову дизпалива на 25 м. куб., та аналогічний договір, але строком дії до 31.12.2009 (т.1 а.с. 226-227).
На підтвердження використання отриманого від TOB „Укр-Вікойл" дизпалива позивачем надано документи щодо його списання у 2010 році 65231 л (т.1 а.с. 185-198).
На вимогу головуючого по справі надати акти приймання-передачі, сертифікати якості, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, щодо транспортування дизпалива та іншу наявну первинну документацію представник позивача пояснив, що вся наявна первинна документація надана до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на органи державної податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
З урахуванням викладеного, зазначена справа відноситься до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень - орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями.
З 01.01.2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 02.12.2010.
Проте, у зв’язку з тим, що правовідносини щодо визначення податкового зобов’язання між сторонами у справі виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в редакції яка була чинною на момент виникнення даних правовідносин.
Поняття та склад валових витрат визначені статтею 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР (далі – Закон №334) відповідно до пункту 5.1 якої валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат наведений у пункті 5.2 даної статті.
Витрати, які не включаються до складу валових витрат, визначені пунктом 5.3 вищенаведеної статті. Відповідно до підпункту 5.3.9 даного пункту не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 5.11 вищезазначеної статті передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Виходячи із змісту пункту 11.2. статі 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якою встановлені умови визначення дати формування валових витрат, такими розрахунковими документами є або документи, що підтверджують сплату товару або документи, що підтверджують отримання товару.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі –Закон №996).
Відповідно до статті 1 Закону №996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Здійснення будь-якої господарської операції фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік. В свою чергу, згідно ч.2 ст.3 Закону України від 16.07.99 №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто, первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку. Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.95 р. № 488/346 (зі змінами та доповненнями) і введено в дію з 1 січня 1996 .року. Відповідно до п. 2 зазначеного наказу, ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, встановлено, що комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу є транспортна документація, а єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахував за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна яка відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.
Пунктом 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні чітко визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 №281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.08 №805/15496, затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.
Пунктом 7.5.6 інструкції встановлено, що відпуск нафти і нафтопродуктів оформлюється товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів, бланки якої на підприємстві є документами суворої звітності.
Якщо паливо і паливно-мастильні матеріали надійшли на підприємство без товаросупровідних документів або при оприбуткуванні виявлено невідповідність якості та кількості запасів даним супровідних документів, то складається акт про приймання матеріалів (форма М-7, затверджена наказом Мінстату України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» від 21.06.96 р. № 193 за участю матеріально відповідальної особи та представника відправника (постачальника) або представника незацікавленої організації. Якщо такі запаси надійшли залізницею, складається комерційний акт, форму якого затверджено наказом Мінтрансу України «Правила складання актів (стаття 129 Статуту)» від 28.05.2002 р. № 334 (зареєстровано в Мін'юсті України 08.07.2002 р. за № 567/6855, зі змінами та доповненнями). Після приймання цінностей акти з доданими документами (товарно-транспортними накладними) передаються: один - до бухгалтерії підприємства для обліку переміщення (руху) матеріальних цінностей, другий - до відділу постачання або юридичного відділу для направлення листа-претензії постачальнику.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України” визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
При визначенні правомірності віднесення сум до валових витрат суд виходить з того, що такі суми повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими платіжними документами, обов’язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
В судовому засіданні податковим органом доведено відсутність дизпалива TOB «Хліб України» відповідно до договору зберігання від 28.10.09 №б/н (т.1. а.с. 201) переданого на схов у кількості 198095 л ФОП ОСОБА_3, а також відсутність основних фондів ВК «Експресс -90» унеможливлює зберігання останнім дизпалива TOB «Хліб України» відповідно до договору зберігання від 10.11.09 №б/н (т.1. а.с. 199) переданого на схов у кількості 50000 л. До того ж в судовому засіданні встановлено те, що у позивача відсутня первинна транспортна документація, що підтверджує перевезення вантажів автомобільним транспортом, що в даному випадку свідчить про безтоварність вказаних господарських операцій. На це також вказує відсутність у позивача документів щодо отримання переданого на схов ФОП ОСОБА_3 та ВК «Експресс -90» дизпалива для його використання, хоча ним були надані документи щодо списання зазначеного дизпалива.
Таким чином, в судовому засіданні податковим органом доведено порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями) TOB «Хліб України», в результаті чого останнім завищено валові витрати на 2 080 000грн. - суму витрат на придбання дизпалива, що не підтверджені відповідними первинними документами.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст.60 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі, в такому випадку податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу. Відповідно до матеріалів справи податкове повідомлення – рішення від 07.02.11 №0000072342/0 за платежем податок на прибуток на суму 661947,50 грн., у тому числі за сумою завищення основним платежем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 529558,0 грн., за штрафними санкціями 132389,50,0 грн. (т.1 а.с. 129), щодо якого частково зменшено нараховану суму грошового зобов’язання відповідно до рішення ДПА України в Луганській області про результати розгляду первинної скарги на 1 рівні від 14.04.11 №7239/25-08 (т.1 а.с. 10-12), є відкликаним з дня отримання 15.04.2011 TOB «Хліб України» податкового – повідомлення рішення від 14.04.11 №0000072342/1 за платежем податок на прибуток за сумою завищення основним платежем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 529558,0 грн., (т.1 а.с. 144). Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 07.02.11 №0000072342/0 на день звернення позивача до суду вже втратило юридичну силу на підставі рішення податкового органу і додаткового скасування не потребує.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неможливість задоволення уточнених позовних вимог.
Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ
< Текст >
< Текст >
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб України» до державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень –рішень від 07.02.2011 № 0000072342/0, №0000062342/0 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову повному обсязі складено та підписано 05 грудня 2011 року.
< Текст >
Суддя К.В. Агевич