Справа № 2-89/2007 p.

РІШЕННЯ

Іменем     України

11 червня 2007 року                                                                                    м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д. при секретарі судового засідання Озарук О.І. з участю представника позивача ОСОБА_4 відповідача ОСОБА_3. розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  місті  Хуст  позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3про усунення перешкод в користуванні  земельною  ділянкою  визнання  недійсним  державного  акту на право  приватної власності на землю

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернулвся в суд з позовом до відповідачів про усуненя перешкод в користуванні земельною ділянкою та визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю виданого відповідачці. В позовній заяві позивач посилається на те що, йому на підставі рішення Хустської міської ради від 04.09.1992 р. виділено земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 На вказану земельну ділянку ним виготовлено державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 30.09.1995 року, та виготовлено проектно-будівельну документацію для проведення будівництва. Після чого він на вказану земельну ділянку вивіз гравій та щебень щоб проводити будівництво фундаменту. Однак, відповідачі на даний час твердять, що дана земельна ділянка належить "їм і провели на ній будівництво гсподарської споруди. Просить суд задовольнити його позовні вимоги та зобовязати відповідачів усунути перешкоди в користуванні його земельною ділянкою, зобовязавши їх розібрати самовільно збудовану гсподарську споруду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги доповнивши їх в порядку ст. 27 ЦПК України вимогою про скасування державного акту на право приватної власності на землю, виданого відповчідачці ОСОБА_2. В своїх посяненнях представник позивача свтердила, що посилання відповідача на те, що дана спірна земельна ділянка належить їм є безпідставними, так як у їхніх правовстановлюючих документах - рішенні сесіїї, в державному акті взагалі не вказано який номер земельної ділянки їм виділявся. Ніхто і ніколи не вилучав від позивача належної йому земельної ділянки і не скасовува його державного акту. Тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обємі.

Відповідач ОСОБА_3позов не визнав, суду пояснив, що напідставі рішення Хустської міської ради еід 21.03.2002 року його дочка - ОСОБА_2. отримала земельну ділянку площею 0,064 га під будівництво по АДРЕСА_1, після чого виготовила державний акт на право приватної власності на землю. Ніяких самовільних дій по захопленню вказаної земельної ділянки та проведення будівництва господарської споруди вони не робили. Вважає, що за помилки які допустила Хутська міська рада, видаючи два державні акти на одну і туж саму земельну ділянку повинна нести сама міська рада. На даний час його дочка ОСОБА_2. працює за кордоном і він здійснює догляд за її дворогсподарством. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідачка ОСОБА_2. в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи суд надсилав повідомлення на її адресу, з пояснень відповідача ОСОБА_3в судовому засіданні встановлено, що відповідачка знаходиться на сезонних роботах за межами держави і в судове засідання з'явитися не може.

Враховуючи наведене суд вважає за можливе відповідно до ст. 169 ч. 4 ЦПК України, виходячи з наявних у справі даних про права і взаємовідносини сторін, та беручи до уваги те що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі відповідачки ОСОБА_2., справу слухати у її відсутності.

2

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень і представник позивача під час розгляду справи навела суду докази в обґрунтування правомірності позовних вимог пред'явлених позивачем.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1відповідно до ст. 23 ЗК України (1992р.) набув права власності на земельну ділянку розміром 0,07 га, розташовану в АДРЕСА_1 про що йому видано державний акт на право приватної власності на землю від 30.09.1995 року серії НОМЕР_1 реєстровий номер НОМЕР_2

В судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили проте, що вказану земельну ділянку від позивача вилучали або припиняли його право власності на цю земельну ділянку у встановленому законом порядку.

Однак, не дивлячись на нявність права власності позивача на земельну ділянку та виданий і зареєстрований державний акт, Хустська міська рада в порушення вимог ст 140 ЗК України, не припиняючи права власності на землю з боку ОСОБА_1прийняла рішення від 21.03.2003 р. про передачу у приватну власність вище вказаної земельної ділянки громадянці ОСОБА_2.

Відповідачці ОСОБА_2 на підставі рішення Хустської міської ради від від 21.03.2002 року надано у приватнцуу власність земельну ділянку для будівницітва житлового будинку площею 0,064 га поАДРЕСА_1 та видано державний акт на право приватної власності на землю серіїНОМЕР_1 від 27.05.2002 року, на земельну ділянку площею 0,064 га, що розташована по АДРЕСА_1

В сдовому засіданні під час огляду технічних матеріалів по виготовленню держваного актуОСОБА_2 встановлено, що рішення ради на підставі якого їй відведено земельну ділянку під будівництво, не містить номеру земельної ділянки по АДРЕСА_1.У схемі розміщення ділнки на місцевості з визначенням її контурів також немає ніяких даних про те, в якій частині вулиці росташована ця земельна ділянка.

Не зважаючи на такі обставини, Хутська міська рада 27.05.2002 року реєструє та видає другий державний акт про право приватної власності на землю серіїНОМЕР_1, на одну й туж саму земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2.

Враховуючи наведене, суд констатує що ОСОБА_1обгрунтовано та правомірно вимагає захисту свого права власності на землю, з підстав передбачених та гарантованих ст. ст 152,153 ЗК України. А тому, з врахуванням цих обставин суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. ст. 10,60,209 ЦПК України, ст. ст.125, 152,153 ЗК України, суд -

РІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_3та ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні громадянином ОСОБА_1 земельною ділянкою поАДРЕСА_1 звільнивши її від використання та самовільно збудованої капітальної господарської споруди розміром 4x21,4 м., що знаходиться за вище вказаною адресою.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серіїНОМЕР_1 від 27.05.2,002 року, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,064 га, що розташована по АДРЕСА_1

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а також може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області.