ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
УХВАЛА
місто Київ
25 березня 2011 року о 15год. 16хв. Справа№ 2а-732/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді Пісоцької О.В.,
за участю секретаря
судового засідання Швеця О.Ю.,
розглянувши в приміщенні суду у місті Києві у попередньому судовому засіданні справу
за позовною заявоюзаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів
доКиївської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –ОСОБА_2, -
провизнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
17 січня 2011 року заступник прокурора міста Києва (далі - прокурор) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів (далі –Держкомітет, позивач) з позовною заявою до Київської міської ради (далі –відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення останнього «Про передачу громадянину ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1»від 28 серпня 2008 року №192/192 (далі –спірне рішення, Рішення №192/192).
Ухвалою суду від 20 січня 2011 року позовна заява прокурора залишалась без руху у зв’язку з недотриманням останнім вимог частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом ненадання доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом
01 березня 2011 року на розгляд суду (через відділ документообігу) надійшла заява прокуратури міста Києва про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, до якої додано фотокопію Програми перевірки стану додержання законодавства у сфері земельних відносин, затвердженої 08 липня 2010 року керівником міжвідомчої робочої групи, заступником Глави Адміністрації Президента України Васильєвим Г.А. (далі –Програма, Програма перевірки).
Вказана заява обґрунтована тим, що про оскаржуване рішення прокураті міста Києва стало відомо під час перевірки в липні-грудні 2010 року, проведеної на виконання Програми.
Ухвалою суду від 02 березня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-732/11/2670, до участі залучено ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (далі –третя особа), призначено проведення попереднього судового засідання та розгляд заяви заступника прокурора міста Києва про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом на 25 березня 2011 року.
25 березня 2011 року в попереднє судове засідання прибули представники прокуратури, позивача, відповідача та третьої особи.
В судовому засіданні прокурор та представник Держкомітету просили задовольнити заяву та поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення вказаної заяви прокурора та просили позов залишити без розгляду, посилаючись на відсутність будь-якого акту, яким було б підтверджено проведення перевірки за Програмою.
Крім того, представник Київської міської ради зауважив, що спірне рішення направлялось особам у встановленому законодавством порядку, а тому з його змістом були ознайомлені як Держкомітет, так і прокуратура.
Також 19 липня 2010 року стосовно спірного рішення заступником прокурора внесено відповідний протест, який відповідачем не виконано. Протест, на думку відповідача, і є відповідним актом реагування за вказаною Програмою. Разом з тим, прокуратура до суду у визначений Законом України «Про прокуратуру»15-денний строк не звернулась.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників сторін та третьої особи, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтується вимога щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також –заперечення щодо задоволення останньої, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України або іншим законом.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції змін, внесених відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів»від 07 липня 2010 року №2453-ІV (далі –Закон №2453), чинній з 30 липня 2010 року), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Частина друга статті 99 цього Кодексу, але в редакції до набрання законної сили Законом України №2453 в частині внесення відповідних змін до Кодексу адміністративного судочинства України, передбачала річний строк звернення з позовом до адміністративного суду, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено судом під час розгляду питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, заступник прокурора міста Києва не погоджується з діями відповідача стосовно прийняття Рішення №192/192, яке є актом індивідуальної дії.
Відповідно до Рішення Київської міської ради від 04 лютого 1999 року №138/239 «Про порядок набуття чинності та оприлюднення нормативно-правових актів»рішення Київської міської ради та розпорядження виконавчого органу Київради-Київської міської державної адміністрації ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з дня їх прийняття, якщо самими рішеннями та розпорядженнями не встановлено пізніший термін введення їх у дію. При необхідності вони оприлюднюються в газеті «Хрещатик».
З інформації про розсилку рішень Київської міської ради, наданої у попередньому судовому засіданні представником відповідача, вбачається, що Рішення №192/192 отримане прокуратурою міста Києва 26 грудня 2008 року, що підтверджується підписом відповідальної особи та печаткою прокуратури міста Києва.
Отримання спірного рішення 26 грудня 2008 року прокуратурою не заперечувалось, однак протягом року, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор з позовом в інтересах держави не звертався.
Отже, твердження прокурора про те, що саме після проведення перевірки останній дізнався про наявність спірного рішення, судом не можуть бути враховані.
Крім того, не знайшли підтвердження посилання прокуратури на додаткове проведення перевірки на підстави вище зазначеної Програми, оскільки доказів про наявність акту, який би свідчив про вчинення (протягом липня-грудня 2010 року) певних дій перевіряючим органом та фіксування останнім порушень чинного законодавства, допущених відповідачем, до суду не надано. Так, умовне проведення перевірки (протягом липня-грудня 2010 року) не може бути обставиною, яка визначає поважність причини пропуску прокурором строку звернення до адміністративного суду з даним позовом в інтересах держави.
Не залишається поза увагою суду і те, що вимоги Програми не передбачають реагування на встановлені порушення вимог чинного земельного законодавства шляхом звернення прокуратури з відповідними позовами.
Водночас, нагляд прокуратурою за дотриманням вимог законодавства України здійснюється на постійній основі і передбачає право доступу та отримання всієї необхідної інформації від відповідних органів та юридичних осіб.
Судом також встановлено, що дізнавшись у грудні 2008 року про спірне рішення, і отримавши Програму перевірки у липні 2010 року, заступник прокурора звернувся до відповідача з протестом від 19 липня 2010 року №07/4-368-вих, в якому вимагав у десятиденний строк скасувати Рішення №192/192 та про наслідки повідомити прокурора. Протест відповідачем не виконано, проте, у строк, визначений Законом України «Про прокуратуру», прокурор до суду з відповідним позовом не звернувся.
Разом з тим, цей позов заступником прокурора міста Києва подано в інтересах держави в особі Держкомітету лише 17 січня 2011 року, що є безпідставним порушенням строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Представник позивача - Держкомітету –про наявність додаткових обставин суд не повідомила. Зазначила, що спірне рішення усуває можливість реалізовувати позивачем свої повноваження. Обставин, які перешкодили Держкомітету вчасно подати до адміністративного суду позов до відповідача, не повідомила.
З обставин, наведених прокурором та пзивачем, правові підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом відсутні.
Враховуючи встановлене, вимоги статей 5, 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява заступника прокурора в інтересах держави в особі Держкомітету до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування Рішення №192/192 підлягає залишенню без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 100, частиною сьомою та восьмою статті 107, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
УХВАЛИВ:
Заступнику прокурора міста Києва відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів.
Залишити без розгляду позовну заяву заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –ОСОБА_2, - про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька