ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
13 липня 2009 року < Час проголошення > № 2а-6123/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.
за участю:
секретаря
судового засідання Ярошевської Я.В.,
представника благодійного фонду «Дитяча лікарня майбутнього»- Камянчука О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу
за позовною заявою благодійного фонду «Дитяча лікарня майбутнього»
довідділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві
провизнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
ВСТАНОВИВ :
Благодійний фонд «Дитяча лікарня майбутнього»(далі –БФ «Дитяча лікарня майбутнього», позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві (далі –ВДВС, відповідач) про визнання неправомірною та скасування постанови від 27 травня 2009 року про відкриття виконавчого провадження №13018059.
В обґрунтування позовних вимог БФ «Дитяча лікарня майбутнього»послався на те, що у оскаржуваній постанові не вірно вказано, що позивач має сплатити штраф у сумі 35717грн. 55коп., тоді як, у вимозі управління Пенсійного фонду України у Подільському районі міста Києва від 01 квітня 2009 року, за яким було відкрито виконавче провадження, зазначається, що необхідно сплатити недоїмку зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 35717грн. 55коп.
Крім того, зазначив, що позивач не мав можливості скористатися передбаченим законом правом на добровільне виконання рішення, оскільки постанова від 27 травня 2009 року про відкриття виконавчого провадження №13018059, у якій встановлено строк для добровільного виконання до 03 червня 2009 року, надійшла на адресу БФ «Дитяча лікарня майбутнього»лише 04 червня 2009 року.
Отже, приймаючи оскаржувану постанову, державний виконавець допустив порушення вимог статей 5, 24 Закону України «Про виконавче провадження».
У судовому засіданні представник БФ «Дитяча лікарня майбутнього» позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 13 липня 2009 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи та поданими документами, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено принцип законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження відповідача у спірних правовідносинах регламентуються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року №606-ХІV (далі –Закон №606-ХІV), Законом України «Про державну виконавчу службу»від 24 березня 1998 року №202/98-ВР, Інструкцією про проведення виконавчий дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 199 року №74/5 тощо.
Як встановлено під час судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, вимогою про сплату боргу від 01 квітня 2009 року №Ю0224 управління Пенсійного фонду України у Подільському районі міста Києва вимагало у БФ «Дитяча лікарня майбутнього»сплати недоїмки зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 35717грн. 55коп. Дана вимога отримана позивачем 03 квітня 2009 року за вхідним номером 1-2-1-1.
27 травня 2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №13018059 з виконання вимоги управління Пенсійного фонду України у Подільському районі міста Києва від 01 квітня 2009 року №Ю0224. Вказаною постановою боржнику надано строк на добровільне виконання вимоги до 03 червня 2009 року.
Оскаржувана постанова одержана позивачем 04 червня 2009 року за вхідним №1-2-1-46, про що свідчить її фотокопія, а адміністративний позов подано до суду 12 червня 2009 року. Отже, десятиденний строк для оскарження постанови, передбачений частиною другою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 46 Закону №606-ХІV, не пропущено. Відповідач не оспорює дотримання строків позивачем звернення до суду з даним позовом.
Частиною першою статті 5 Закону №606-ХІV визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Пунктом першим частини другої статті 5 Закону №606-ХІV передбачено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Проте, постанова від 27 травня 2009 року про відкриття виконавчого провадження №13018059 не відповідає виконавчому документу, за яким вона винесена, оскільки вимогою управління Пенсійного фонду України у Подільському районі міста Києва від 01 квітня 2009 року №Ю0224 передбачено стягнення недоїмки зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 35717грн. 55коп., а не штрафу в сумі 35717грн. 55коп.
Згідно частини першої статті 24 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Частиною другою статті 24 Закону №606-ХІV встановлено, що державний виконавець у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів.
Згідно із частиною п’ятою статті 24 Закону №606-ХІV копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Проте, постанова від 27 травня 2009 року про відкриття виконавчого провадження №13018059, якою встановлено строк для добровільного виконання до 03 червня 2009 року, отримана БФ «Дитяча лікарня майбутнього»лише 04 червня 2009 року. Отже, позивач не мав можливості скористатися передбаченим статтею 24 Закону №606-ХІV правом на добровільне виконання вимоги.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Проте, доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази та пояснення представника позивача, надані під час розгляду справи, суд вважає заявлений адміністративний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Разом з тим, у судовому засіданні представник позивача просив не відшкодовувати витрати, пов’язані зі сплатою судового збору.
Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-71, 86, 94, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
Позов благодійного фонду «Дитяча лікарня майбутнього»задовольнити у повному обсязі.
Визнати неправомірною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 27 травня 2009 року про відкриття виконавчого провадження №13018059.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя О.В. Пісоцька