ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014 м.Київ, вул. К.Каменєва, 8, корп. 1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
місто Київ
01 червня 2011 року Справа № 2а-44/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.,
за участю секретаря
судового засідання Швеця О.Ю.,
розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва
дотовариства з обмеженою відповідальністю «Массма»
простягнення в доход держави коштів, одержаних за письмовою угодою, вчиненою з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва (далі –ДПІ, позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Массма»(далі –ТОВ «Массма», відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК «Автоматика»(далі –ТОВ «ВТК «Автоматика», відповідач-2), в якій просила:
- стягнути з ТОВ «ВТК «Автоматика»на користь ТОВ «Массма»вартість наданих послуг за договором №14/03/08-ПУ від 14 березня 2008 року (згідно з додатковою угодою №13 від 04 липня 2008 року та актом виконаних робіт №19 від 24 липня 2008 року на суму 96000грн., і - додатковою угодою №14 від 04 липня 2008 року та актом виконаних робіт №20 від 24 липня 2008 року на суму 29000грн.;
- стягнути з ТОВ «Массма»на користь держави вартість отриманих послуг за договором №14/03/08-ПУ від 14 березня 2008 року на суму 125000грн.
Ухвалами суду від 24 липня 2009 року та від 10 вересня 2009 року відповідно відкрито провадження у справі №2а-7576/09/2670 за вказаним позовом ДПІ та закінчено підготовче провадження, і призначено справу до розгляду.
Ухвалою суду від 25 березня 2010 року провадження у справі закрито.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року зазначену вище ухвалу суду першої інстанції скасовано та направлено справу до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 січня 2011 року справу №2а-44/11/2670 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги просив задовольнити, обґрунтовуючи їх тим, що укладений між відповідачами договір не спричинив реального настання правових наслідків, а його мета завідомо суперечила інтересам держави і суспільства. Наголошував на тому, що вказаний договір спричинив небезпеку протиправного відшкодування податку на додану вартість, а тому просив суд застосувати наслідки нікчемного правочину до спірних правовідносин і стягнути вартість наданих за договором послуг.
Відповідач-1 у письмовому запереченні та усно в судовому засіданні повідомив, що проти позову заперечує. Свою позицію обґрунтовував тим, що працівниками ДПІ не надано належної оцінки ряду документів, які свідчать про виконання умов сторонами вказаного договору. Звертав увагу суду на те, що чинне законодавство не містить норми, яка б закріплювала, що угода, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є нікчемною, а тому не потребує визнання її недійсною.
Вказував на відсутність у ДПІ повноважень звертатися до суду про застосування адміністративно-господарських санкцій без відповідного рішення суду, яким визнається недійсним спірний правочин.
Станом на 26 квітня 2011 року ТОВ «ВТК «Автоматика»припинено (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Ухвалою суду від 01 червня 2011 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «ВТК «Автоматика»у зв’язку з припиненням юридичною особи.
Згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 01 червня 2011 року о 11год. 20хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд встановив.
14 березня 2008 року між ТОВ «Массма»в особі директора Джафарова Мурада Джумшудовича та ТОВ «ВТК «Автоматика»в особі Лихоранова Валентина Петровича укладено договір про надання посередницьких послуг №14/03/08-ПУ (далі –договір №14/03/08-ПУ), згідно з пунктом 8.5. якого всі додаткові угоди до нього є невід’ємною частиною.
Згідно з додатковою угодою №13 до договору №14/03/08-ПУ від 04 липня 2008 року ТОВ «ВТК «Автоматика»зобов’язується виконати ряд дій з метою знаходження покупця для ТОВ «Массма». Вартість угоди –96000грн. (у тому числі ПДВ –16000грн.). Відповідно до акту виконаних робіт №19 від 24 липня 2008 року відповідач-2 виконав покладені на нього обов’язки, в результаті чого було підписано договір між ТОВ «Массма»та ПП «Ява».
Згідно з Додатковою угодою №14 до Договору №14/03/08-ПУ від 04 липня 2008 року ТОВ «ВТК «Автоматика»зобов’язується виконати ряд дій з метою знаходження покупця для ТОВ «Массма». Вартість угоди –29000грн. (у тому числі ПДВ –4833грн. 33коп.).
Зі змісту акту виконаних робіт №20 від 25 липня 2008 року вбачається, що відповідач-2 виконав покладені на нього обов’язки, в результаті чого було підписано договір між ТОВ «Массма»та ТОВ «Інтер Альянс».
З 13 травня 2009 року по 02 червня 2009 року ДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Массма»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року.
За результатами перевірки складено акт від 05 червня 2009 року №2782/2305/22921700 (далі –акт перевірки). У вказаному акті зафіксовано, що між ТОВ «Массма»та ТОВ «ВТК «Автоматика»укладено договір на здійснення посередницьких послуг №14/03/08-ПУ від 14 березня 2008 року, який не спричинив реального настання правових наслідків. Також в акті перевірки зазначено, що засновник і директор ТОВ «ВТК «Автоматика»- ОСОБА_4 до заснування та діяльності вказаного суб’єкта господарювання ніякого відношення немає, що зафіксовано в поясненнях останнього від 06 травня 2009 року. Також зазначено, що Договір №14/03/08-ПУ укладений з метою ухилення від оподаткування, а тому суперечить інтересам держави і суспільства.
У зв’язку з відсутністю директора ТОВ «Массма»- Джафарова Мурада Джумшуда огли, посадовими особами ДПІ складено акт від 05 червня 2009 року №120/2305/22921700 про неможливість вручення для ознайомлення та підписання акту перевірки.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Частина третя даної статті визначає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсний (оспорюваний правочин).
Згідно зі статтею 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, передбачений статтею 228 вказаного Кодексу, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Приписи статті 207 Господарського кодексу України визначають, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
У ході системного аналізу наведених вище норм права вбачається, що висновок про нікчемність правочину, вчиненого у формі договору №14/03/08-ПУ потребує встановлення його невідповідності загальним умовам чинності правочину та меті (спрямування дій), яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Водночас, виходячи з встановлених судом обставин справи, позивачем не доведено протиправного умислу ТОВ «Массма»та ТОВ «ВТК «Автоматика»під час укладення договору №14/03/08-ПУ, оскільки мета є суб’єктивною ознакою, притаманною фізичним особам, юридичні особи діють через органи управління і як наслідок через фізичних осіб, які входять до складу таких органів управління, а тому для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи.
Разом з тим, позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження факту ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідачів, який би було встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
За вказаних обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає необґрунтованими твердження позивача стосовно умислу ТОВ «Массма»і ТОВ «ВТК «Автоматика»щодо укладення договору №14/03/08-ПУ з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а висновки про нікчемність такого правочину безпідставними.
Відповідно до статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Зазначені санкції не можуть застосовуватися лише за факт несплати податків (зборів, інших обов’язкових платежів) однією зі сторін договору.
Для застосування санкцій, передбачених частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт припинення ТОВ «ВТК «Автоматика»унеможливлює виконання процедури застосування наслідків, передбачених статтею 208 Господарського кодексу України, а саме, є неможливим повернення на користь добросовісної сторони - ТОВ «Массма»- належного їй на відшкодування виконаного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Так, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази та пояснення представників позивача і відповідача-1, судом позовні вимоги ДПІ до ТОВ «Массма»про застосування наслідків нікчемного правочину визнаються необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
Державній податковій інспекції у Дарницькому районі міста Києва у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя(підпис)О.В. Пісоцька
З оригіналом згідно.
Суддя О.В. Пісоцька