ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014 м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
місто Київ
12 травня 2011 року Справа №2а-16740/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.,
за участю секретаря
судового засідання Швеця О.Ю.,
розглянувши в приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявоюМіністерства економіки України
дотовариства з обмеженою відповідальністю «Буровое оборудование»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної податкової адміністрації України,
проподовження дії спеціальної санкції,
ВСТАНОВИВ:
Міністерство економіки України (далі –позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Буровое оборудование»(далі –відповідач, ТОВ «Буровое оборудование»), у якій просить подовжити дію спеціальної санкції –тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності відповідача, - застосованої до відповідача за наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2009 року №811.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не були усунуті порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а також - наявністю позитивного висновку Державної податкової адміністрації України (лист №14148/5/22-6016 від 19 листопада 2009 року) щодо доцільності подовження дії спеціальної санкції –тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, складеного за повідомленнями Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку «ПівденкомБанк»(далі –філія ВАТ КБ «ПівденкомБанк») від 09 лютого 2009 року №145 та від 06 березня 2009року.
У судовому засіданні представник позивача додаткового зазначив, що усунення відповідачем порушень (погашення заборгованості за контрактом), відповідно до вимог чинного законодавства, автоматично скасовує застосовану санкцію.
Відповідач, повідомлений про судовий розгляд даної справи, прибуття повноважних представників у судові засідання не забезпечив, про причини суд не повідомив.
Ухвалою суду від 15 лютого 2011 року до участі у справі №2а-16740/10/2670 залучено Державну податкову адміністрацію України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Представник Державної податкової адміністрації України (далі – ДПА України, третя особа) під час проведення підготовчого провадження повідомила про необхідність задоволення даного позову, оскільки відповідачем не погашена заборгованість, яка виникла у зв’язку з невиконанням останнім вимог контракту №006, укладеного 16 липня 2008 року між приватним підприємством «Райн»(далі –ПП «Райн») та ТОВ «Буровое оборудование», та порушенням Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Згідно з частиною третьою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України 12 травня 2011 року о 11год. 14хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи судом встановлено наступне.
16 липня 2008 року між ПП «Райн»(Україна) та ТОВ «Буровое оборудование»(Росія) укладено контракт на поставку товару останнім. За цим контрактом ПП «Райн»на користь ТОВ «Буровое оборудование»здійснено попередню оплату у розмірі 1953900 російських рублів.
09 лютого 2009 року філією ВАТ КБ «ПівденкомБанк»листом №145 повідомлено Державну податкову інспекцію у Червоногвардійському районі міста Дніпропетровська про виникнення за відповідачем заборгованості –неотримання продукції за імпортними операціями з ПП «Рейн»в законодавчо-встановлені терміни 180 днів за період з 01 січня 2009 року по 31 січня 2009 року.
06 березня 2009 року філією ВАТ КБ «ПівденкомБанк»листом №248 повідомлено Державну податкову інспекцію у Червоногвардійському районі міста Дніпропетровська про виникнення за відповідачем заборгованості –неотримання продукції в законодавчо встановлені терміни 180 днів за період з 01 лютого 2009 року по 28 лютого 2009 року.
Про наявність заборгованості повідомлено у встановленому законом порядку ДПА України.
26 червня 2009 року ДПА України звернулася до позивача із пропозицією про застосування до відповідача спеціальних санкцій у зв’язку з наявністю простроченої заборгованості по здійснених зовнішньоекономічних операціях (подання №7555/5/25-6016).
04 серпня 2009 року позивачем видано наказ «Про застосування спеціальної санкції –тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України до іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності»№811, за яким до відповідача, за порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від 16 квітня 1991 року №959-XII (далі –Закон №959-XII) та пов’язаних із ним законів України, відповідно до подання ДПА України №7555/5/25-6016 від 26 червня 2009 року, застосовано спеціальну санкцію –тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.
17 серпня 2009 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б29/172-09 ПП «Райн»ліквідовано, а 10 вересня 2009 року –останнє знято з податкового обліку.
На час звернення Міністерства економіки України з даним позовом до суду відповідач вимоги контракту не виконав (не поставив товар) і не повернув отримані кошти - 1953900 російських рублів.
19 жовтня 2009 року позивач звернувся до ДПА України з листом №4202-29/1273, в якому повідомив, зокрема, що «…надані Державною податковою адміністрацією матеріали будуть використані Міністерством економіки України, як підстава для подання відповідних позовних заяв до судових органів з метою подовження дії спеціальної санкції –тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.».
19 листопада 2009 року ДПА України направила до Міністерства економіки України лист за №14148/5/22-6016, в якому повідомлено про доцільність подовження спеціальної санкції стосовно, зокрема, відповідача.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються обставини спірних правовідносин, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 37 Закону №959-XII передбачено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності може бути застосовано, зокрема, тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки (спеціальна санкція).
Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно з абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1993 року №509-XII ДПА України виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов’язану, зокрема, із здійсненням контролю за валютними операціями.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1993 року №15-93, валютні операції –це операції, пов’язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з пред’явленням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності.
Відповідно до пункту 6.1. розділу 6 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 (далі –Інструкція №136), банки зобов’язані вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні та лізингові операції, рахунки, за якими останні проводять через ці банки.
Відповідно до пункту 7.7. розділу 7 даної Інструкції №136, якщо клієнт не подав до банку документи, потрібні для з’ясування стану розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями цього клієнта, то банк повідомляє про це податковий орган.
Як встановлено вище, на виконання даної Інструкції філією ВАТ КБ «ПівденкомБанк»направлялися листи від 09 лютого 2009 року №145 та від 06 березня 2009 року №248. На підставі подання ДПА України від 26 червня 2009 року №7555/5/25-6016 позивачем наказом від 04 серпня 2009 року №811 застосовано до відповідача спеціальну санкцію.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»23 вересня 1994 року №185/94-ВР (з відповідними змінами на час виникнення спірних правовідносин, далі –Закон №185) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Вище зазначено, що ПП «Райн»31 липня 2008 року і 05 серпня 2008 року здійснено на користь відповідача попередню оплату у розмірі 1953900 російських рублів.
У законодавчо встановлений 180-денний строк відповідач не здійснив поставку товару за контрактом на митну територію України і не повернув ПП «Райн» сплачені кошти у розмірі 1953900 російських рублів. Отже, відповідачем було порушено статтю 2 Закону №185.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 3.4 пункту 4 Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого Наказом Мінекономіки та ДПА України від 09 листопада 2006 року №340/672, зареєстрованого 17 січня 2007 року в Міністерстві юстиції України за №30/13297, на підставі отриманих матеріалів (у разі, якщо допущенні порушення законодавства України не усунуто й виникає доцільність подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності) Мінекономіки готує відповідну позовну заяву до суду.
Так, подання ДПА України пропозиції щодо подовження дії спеціальної санкції –тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності відповідача (лист від 19 жовтня 2009 року №4202-29/1273) - обґрунтоване, оскільки є наслідком несплати відповідачем заборгованості.
Згідно з частиною 7 статті 37 Закону №959-XII подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.
Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики, на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду (частини 8 статті 37 цього ж Закону).
Відповідно до частини 9 статті 37 Закону №959-XII, у разі прийняття рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.
Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.
Зважаючи на те, що позивачем дотримано встановлену чинним законодавством України процедуру щодо порядку застосування спеціальних санкцій, що підтверджується наявними у справі матеріалами, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для подовження терміну спеціальної санкції.
Також суд враховує наявність порушення відповідачем приписів статті 2 Закону №185.
Законом №959-XII встановлено випадки, за наявності яких юридична особа може виступати у якості відповідача в адміністративній справі.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач належним чином обґрунтував необхідність задоволення зазначеного позову.
Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні у матеріалах справи докази та пояснення представників позивача та третьої особи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва,
ПОСТАНОВИВ:
Позов Міністерства економіки України задовольнити.
Подовжити дію спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, - застосованої до товариства з обмеженою відповідальністю «Буровое оборудование»наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2009 року №811, на термін до усунення товариством з обмеженою відповідальністю «Буровое оборудование»порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР до погашення заборгованості у сумі 1953900 (один мільйон дев’ятсот п’ятдесят три тисячі дев’ятсот) російських рублів за зовнішньоекономічним контрактом №006, укладеним 16 липня 2008 року між приватним підприємством «Райн»та товариством з обмеженою відповідальністю «Буровое оборудование».
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька