Категорія №8.3.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 грудня 2011 року Справа № 2а-10820/11/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Лагутін А.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську до приватного підприємства «ПФ «Техноторг» про припинення юридичної особи, -
ВСТАНОВИВ:
16 листопада 2011 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція в м. Луганську (далі – Позивач) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить припинити юридичну особу – приватного підприємства «ПФ «Техноторг» (далі - Відповідач), у зв’язку з тим, що Єдиний державний реєстр містить запис 13 за № 13821430011018228 від 22.09.2011 року про відсутність приватного підприємства «ПФ «Техноторг» за своїм місцезнаходженням. Відповідно до п.2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003 №IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, є підставою для припинення юридичної особи. На підставі викладеного позивач просив припинити юридичну особу відповідача – приватного підприємства «ПФ «Техноторг» (код ЄДРПОУ 36485490), юридичною адресою якого є: 91055, Луганська область, м. Луганськ, вул. Поштова, буд. 2.
Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні, але поштові відправлення були повернуті на адресу Луганського окружного адміністративного суду з позначкою «за зазначеною адресою не проживає», що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (аркуш справи 18).
Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду, У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що приватне підприємство «ПФ «Техноторг», код ЄДРПОУ 36485490, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 08.05.2009 року, номер запису про державну реєстрацію № 13821020000016245 за адресою: 91055, Луганська область, м. Луганськ, вул. Поштова, буд. 2 (аркуші справи 7-11). Відповідача з 12.05.2009 року за № 235 взято на податковий облік в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську.
Єдиний державний реєстр містить запис 13 за № 13821430011018228 від 22.09.2011 року про відсутність приватного підприємства «ПФ «Техноторг» за своїм місцезнаходженням (аркуші справи 7-11).
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 16.1.11. ст.16 встановлено, що платники податків зобов’язані, зокрема, повідомляти контролюючи органи про зміну місцезнаходження юридичної особи.
Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:
- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
У відповідності із частиною 2 статті 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (що діяв до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI ) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:
- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
-провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
-невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;
-неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
-наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов’язкових платежів.
Згідно з п. 1 ст. 33 та п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755 – IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати державної її реєстрації, протягом одного місяця зобов’язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу не була надана юридичною особою в установлений цією частиною строк, та у разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою виділення зв’язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Згідно зі ст. 33 п. 1 та ст. 38 п. 2 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 8.6 розділу 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року № 552) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації платника податків, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», оскільки відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.
Приймаючи до уваги, що Єдиний державний реєстр містить запис 13 за № 13821430011018228 від 22.09.2011 року про відсутність приватного підприємства «ПФ «Технопром» за своїм місцезнаходженням: 91055, Луганська область, м. Луганеськ, вул. Поштова, буд. 2, суд вважає за можливе припинити юридичну особу відповідача.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську до приватного підприємства «ПФ «Технопром» про припинення юридичної особи задовольнити повністю.
Припинити юридичну особу – приватного підприємства «ПФ «Технопром» (код ЄДРПОУ 36485490), місцезнаходження: 91055, Луганська область, м. Луганськ, вул. Поштова, буд. 2; включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – 08.05.2009 року за № 13821020000016245.
Копію постанови направити Виконавчому комітету Луганської міської ради (91000, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14), після набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяА.А. Лагутін