ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
місто Київ
18 квітня 2011 року Справа № 2а-2919/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.
розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у порядку скороченого провадження справу
за позовною заявою Київського міського центру зайнятості
доОСОБА_1
простягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Київський міський центр зайнятості (далі – Центр зайнятості, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі –ОСОБА_1, відповідач), в якій просив стягнути з відповідача незаконно отримані кошти у розмірі 1414грн. 56коп.
Ухвалою суду від 16 березня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі №2а-2919/11/2670 за вказаним позовом Центру зайнятості.
Цією ж ухвалою, відповідачу роз’яснено, що у десятиденний термін з дня отримання даної ухвали суду останній має право подати необхідні документи, передбачені частиною третьою статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до канцелярії суду за відповідною адресою. Відповідач попереджений про наслідки невиконання ним вимог частини третьої статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалу суду від 16 березня 2011 року вручено відповідачу 30 березня 2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
У зазначений в ухвалі суду строк відповідачем не надано документів (заяву про визнання позову/заперечення та докази), передбачених частиною третьою статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 протягом періоду з 01 жовтня 2009 року по 16 жовтня 2009 року зареєстрований як такий, що шукає роботу, у Дарницькому районному центрі зайнятості, який є структурним підрозділом Київського міського центру зайнятості.
07 вересня 2009 року відповідачем подавалась заява з проханням надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».
З пам’яткою про права та обов’язки відповідач ознайомився та у своїй заяві зазначив, що не зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Наказом Дарницького районного центру зайнятості від 07 вересня 2009 року №13064/168 відповідачу надано статус безробітного та з 05 вересня 2009 року призначено допомогу по безробіттю.
Відповідно до підпунктів «а», «б»пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01 березня 1991 року №803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство», та інші.
Згідно з частинами другою та третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ (далі –Закон України №1533-ІІІ) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 39 Закону України №1533-ІІІ передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту п’ятого частини другої статті 12 Закону №1533-ІІІ, пункту шістнадцятого частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-IV визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним.
Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджений спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, набрав законної сили 23 березня 2009 року (далі –Порядок №60/62).
Відповідно до пункту шостого Порядку №60/62, у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з пунктом сьомим Порядку №60/62 рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
У пункті 9 Порядку №60/62 передбачено, що рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.
Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України №1533-ІІІ, від 07 вересня 2010 року №622 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Дистрибюторська компанія «Фарматек»з 01 жовтня 2009 року по 16 жовтня 2009 року. Зазначена інформація відповідачем не була повідомлена та приховувалася під час перебування на обліку у центрі зайнятості.
Наказом Дарницького районного центру зайнятості від 19 квітня 2009 року №24098/77 відповідача знято з обліку у зв’язку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування.
Зі змісту довідки Дарницького районного центру зайнятості від 21 лютого 2011 року №21/387 за період з 01 жовтня 2009 року по 16 жовтня 2009 року ОСОБА_1 виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 1414грн. 56коп.
Так, законодавством України, зокрема Законом України №1533-ІІІ, на особу, яка знаходиться на обліку у відповідному центрі зайнятості, покладено обов’язок своєчасно повідомляти останнього про фактичну зміну її статусу на зайняту особу, що усуває необґрунтоване нарахування та виплату коштів з Держаного бюджету України. Невиконання особами вказаних обов’язків передбачає відповідні відповідальність та санкції.
16 жовтня 2009 року за №25/2026 Дарницьким районним центром зайнятості відповідачу направлено повідомлення про повернення незаконно отриманих коштів у розмірі 1414грн. 56коп., яке останнім отримано, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.
Судом встановлено, що на час розгляду справи сума коштів у розмірі 1414грн. 56коп. відповідачем не перерахована.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні Центру зайнятості обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 167, 183І Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (02091 АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033 м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, р/р 37179301900001 у Головному управлінні Державного казначейства м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03491091) 1414грн. 56коп. (одну тисячу чотириста чотирнадцять гривень 56коп.).
Постанова, відповідно до пункту восьмого частини шостої статті 183І Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька