Справа №2-224-2007

РІШЕННЯ

ім'ям    України

09 серпня 2007 року              Леніський районний суд міста Луганська у складі:

головуючого - судді Авалян Н.М.

при секретарі - Холодовій О.В.

прокурорів - Ногіної О.М., Мазепіної М.В., Грека М.В.

адвоката - ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лугаську об*єднані в одне провадження цивільні справи 

за позовом прокурора Ленінського району м.Луганська   в інтересах    недієздатного громадянина ОСОБА_2до ОСОБА_3та ОСОБА_4про визнання угод недійсними;

за позовом ОСОБА_4до ОСОБА_2, ОСОБА_3,   ОСОБА_5про визнання права власності на частку квартири, встановлення порядку користування квартирою та відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району м.Луганська 30.05.2005р. звернувся до суду з позовом в інтересах недієздатного громадянина ОСОБА_2., в якому просить скасувати укладені недієздатною особою цивільно-правові угоди - довіреність на оформлення спадщини та відчуження квартири та договір купівлі-продажу квартири.

В обгрунтування позову вказав, що 23.12.2004 р. ОСОБА_2. на ім"я ОСОБА_3. видав нотаріально посвідчену нотаріусом ОСОБА_5. довіреність на розпорядження всім своїм майном. 07.02.2005р ОСОБА_3., який діяв на підставі зазначеної довіреності, продав належну ОСОБА_2. на праві власності квартиру АДРЕСА_1. Позивач вважає, що оскільки ОСОБА_2. з 1980 року страждає тяжким душевним захворюванням, він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

В зв*язку з розглядом справи відповідачка ОСОБА_4. 25.06.2007р. звернулась до суду з самостійним позовом щодо предмету спору, в якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1; визначити порядок користування вказаною квартирою, надавши їй в користування кімнату площею 19,3 кв.м та відшкодувати шкоду, завдану їй незаконними діями відповідачів ОСОБА_3. та ОСОБА_5. в розмірі 107 377 грн., яка складається оплаченої нею вартість квартири за договором - 98 500 грн. та витрат для нотаріального офомлення договору: державне мито - 6 863,50 грн.;   пенсійний фонд -

 

980,50 грн., посулги нотаріуса - 981 грн., послуги ЛМКП „Бюро технічної інвентаризації" - 52,22 грн.

В обгрунтування позову позивачка вказала, що спірна квартира, власником якої раніше був ОСОБА_2. на момент укладання нею договору купівлі-продажу квартири 07.02.2005р. була в антисанітарійному, не придатному для проживання стані, тому після купівлі квартири вона провела в квартирі будівельно-ремонтні роботи, вартість яких приблизно 70 000 гривень. Були виконані наступні роботи: заміна електричної проводки; заміна системи водопостачання та теплозабезпечення; заміна віконних рам; заміна сантехніки /ванни, унітазу/; облицовка ванної кімнати та туалету плиткою; облицовка плиткою робочої стіни кухні; заміна дверей в туалеті; реставрація всіх інших дверей в квартирі; ремонт балкону; наклеювання шпалер по всій квартирі; стяжка та настил лінолеуму в кухні та коридорі; проведення штукатурно-малярних робіт під шпалери; заміна газової плити; заміна кухонної раковини; заміна всіх електричних розеток та виключателів; додаткове встановлення електричних розеток. Вказані роботи вона проводила в той час, коли була законним власником квартири. В зв*язку з проведення вказаних робіт вартість квартири значно збільшилась, відокремити проведені в квартирі поліпшення неможливо. В зв*язку з тим, що до неї пред*явлений позов про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, наслідком чого може бути повернення квартири у власність ОСОБА_2., позивачка вважає, що вони повинні бути співвласниками квартири.

В судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги та остаточно просила : 1/стягнути з ОСОБА_2. 30 109 грн. у відшкодування вартості проведених нею в квартирі ремонтних робіт; 2/ стягнути з ОСОБА_3. та ОСОБА_5. 107 377 грн. у відшкодування завданої їх незаконними діями шкоди, яка складається з: оплати вартості квартири за договором - 98 500 грн., оплати послуг нотаріуса за посвідчення договору - 8 877,22 грн.; 3/відшкодувати судові витрати, які складаються з: оплати державного мита - 51 грн., оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи - 30 грн., оплати вартості експертизи - 525,84 грн., оплати послуг банка - 4,21 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримав позов та просив його задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені в позові. Позов відповідачки ОСОБА_4. не визнав та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Залучений до участі в справі як співпозивач опікун недієздатного ОСОБА_2. - ОСОБА_6. підтримав позов прокурора та просив його задовольнити, не визнавши позов відповідачки ОСОБА_4.

Відповідач ОСОБА_3. позов не визнав та пояснив, що про психічне захворювання ОСОБА_2. йому не було відомо. ОСОБА_2. звернувся до нього з проханням допомогти продати його квартиру та купити іншу, дешевшу квартиру. Для цього була оформлена довіреність. Він спілкувався з ОСОБА_2., однак візуально визначити, що він не розуміє своїх дій, було не можливо. На підставі довіреності він оформив всі необхідні документи для продажу квартири, яку продав ОСОБА_4. Частину отриманих за договором грошей він передав ОСОБА_2. на його прохання, а частина грошей залишилась у нього. Ним також була підібрана квартира для ОСОБА_2., однак оформити договір за довіреністю він не зміг, оскільки ОСОБА_2. був визнаний недієздатним, а проти нього була порушена кримінальна справа. Уточнені позовні вимоги ОСОБА_4. визнав.

Відповідачка ОСОБА_4. в Судовому засіданні підтримала свої уточнені позовні вимоги та пояснила, що вона є добросовісним набувачем квартири, оформила договір купівлі-продажу у встановленому законом порядку, оплатила обумовлену ціну за договором та послуги нотаріуса. Вважає, що натаріус, якому вона довіряла, зобов*язаний був ретельно перевірити дієздатність власника квартири. Вона сама спілкувалась з ОСОБА_3., коли оглядала квартиру, але його поведінка не була підозрілою. В зв*язку з психічною хворою ОСОБА_2., про яку вона не знала та не могла знати,

 

порушенні також і її права, оскільки вона розуміє, що у випадку, якщо ОСОБА_2. не розумів значення своїх дій та не міг ними керувати, за законом договір купівлі-продажу квартири може бути визнаний судом недійсним. Але вона ніяких протиправних дій щодо квартири та її власника не вчиняла.

Представник відповідачки ОСОБА_4. - адвокат ОСОБА_1. - надала аналогічні пояснення. Вважає, що права ОСОБА_4. в ситуації, яка склалась не з її вини, підлягають захисту.

Залучений до участі в справі як третя особа на стороні відповідача без самостійних позовних вимог на предмет спору приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5. позов прокурора не визнав, пояснивши, що при оформленні та посвідчення ним спірних довіреності та договору купівлі-продажу, він не порушив законодавства. При оформленні довіреності він спілкувався з ОСОБА_3., поведінка якого була звичайною. Про наявність в нього психічного захворювання ОСОБА_2. не говорив. В спілкуванні він пересвідчився, для чого видається довіреність, на що ОСОБА_2. підтвердив, що бажає продати квартиру. Ніяких сумнівів щодо його психічного здоров*я поведінка ОСОБА_2. не викликала. Тому ніяких правових підстав для відмови в посвідченні угод у нього не було.

Залучений до участі в справі як третя особа на стороні позивача без самостійних позовних вимог ОСОБА_7., на користь якого за виконавчим листом з ОСОБА_2. стягнуто 3 051 грн. у відшкодування завданої залиттям квартири шкоди, просив розглянути справу у його відсутності.

Залучений до участі в справі як третя особа на стороні відповідача без самостійних позовних вимог на предмет спору представник ЛФ ЗАТ СК „ВЄСКО" в судовому засіданні пояснила, що між страховою компанією та приватним нотаріусом ОСОБА_5. укладений договір страхування страхових ризиків нотаріальної діяльності, відповідно до якого страхова компанія відт/содовує збитки, завдані клієнтам та партнерам страхувальника внаслідок його незаконних дії або недбалості. Заперечень проти заявлених позовних вимог представник третьої особи не надала, просила розглядати справу у її відсутності.

Залучений до участі в справі як третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4. - ОСОБА_8. в судовому засіданні пояснив, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4. Спірна квартира була придбана в період їх шлюбу, але оформлена за його згодою тільки на дружину, яка самостійно вибирала квартиру та оформляла всі необхідні для цього документи. Самостійних вимог на предмет заявлених спорів він не заявляє.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом на підставі пояснень сторін та наданих ними письмових доказів встановлені наступні факти.

Судом встановлено, що з 20.01.1999р. квартира АДРЕСА_1 належала в ріних частках на праві власності в порядку приватизації ОСОБА_2. та його матері ОСОБА_9., в якій вони сумісно проживали.

 

В 2001 році померла ОСОБА_9. Після її смерті в квартирі залишився проживати ОСОБА_2., 1960р. народження, який з 1980т року страждає на психічну хворобу. В зв*язку з чим неодноразово проходив курси лікування у Луганській обласній клінічній психоневрологічній лікарні; рішенням Ленінського районного суду м.Луганська від 25.05.2005р. визнаний недієздатним, в зв*язку з чим рішенням Ленінського районного суду М.Луганська від 21.02.2006р. над ним встановлена опіка, а опікуном призначений ОСОБА_6. на момент розгляду справи ОСОБА_2. є недієздатною особою і проходить курс лікування.

Судом встановлено, що 24.12.2004р. ОСОБА_2. на ім"я ОСОБА_3. видав нотаріально посвідчену приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5. в реєстрі за №3490 довіреність на розпорядження всім своїм майном, відповідно до якого ОСОБА_2. доручив ОСОБА_3. керувати та розпоряджатися всім своїм майном; укладати усі дозволені законом правочини по керуванню та розпорядженню майном.

На підставі вказаної довіреності ОСОБА_3. 25.01.2005р. оформив право власності ОСОБА_2. на 1/2 частку квартири в порядку спадкування після смерті матері та 02.02.2005р. підготовував документи для відчуження квартири.

07.02.2005р. ОСОБА_3., який діяв від імені ОСОБА_2., продав спірну квартиру ОСОБА_4. за 98 050 грн. Договір посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5. в реєстрі за №327.

Судом також встановлено, що право власності на квартиру за ОСОБА_4. не було зареєстроване в ЛМКП „Бюро технічної інвентаризації", оскільки з 17.02.2005р. в зв*язку з рослідуванням кримінальної справи по факту незаконного заволодіння спірною квартирою була накладена заборона на оформлення документів по квартирі.

За результатами рослідування кримінальної справи ОСОБА_3. пред*влене обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченому ст.190 ч.4 КК України за фактом незаконного заволодіння ним спірною квартирою шляхом шахрайства та зловживання довірою. Кримінальна справа знаходиться в провадженні Ленінського районного суду М.Луганська; на момент вирішення спору рішення по кримінальній справі не прийняте.

В ході досудового слідства по вказаній кримінальній справі на підставі постанови слідчого 21.12.2005р. була проведена судова психіатрична експертиза, відповідно до висновку якої ОСОБА_2. страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноідної шизофренії у сполученні з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголя з синдромом залежності, що позбавляє його можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними; станом на 23.12.2004р. не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

В зв*язку з встановленими слідством фактами прокурором відповідно до ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру" в інтересах ОСОБА_2. був пред*явлений позов, що є предметом розгляду.

Суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню, оскільки висновки проведеною в ході досудового слідства судової психіатричної експертизи підтверджені висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 06.06.2007р., проведеної на підставі ухвали суду в зв*язку з розглядом цивільної справи.

Висновки експертів обгрунтовані з наукової точки зору, грунтуються на підставі доказів, зібраних в ході судового розгляду цивільної справи; ніким з учасників процесу не оспорені, тому суд вважає встановленим факт того, що станом на 23.12.2004р., тобто на момент видання довіреності ОСОБА_2. за своїм психічним станом не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними"

За своїм юридичним змістом довіреність та купівля-продаж є правочинами, правила щодо дійсності або їх недійсності встановлені Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія  однієї  сторони,   яка  може   бути   представлена  однією   або   кількома  особами.

 

Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ч.3 ЦК України, якщо одна із сторін правочину або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та мораяьної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин, недієздатною позов про визнання правочину недійсним може пред'явити її опікун.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає, зокрема, на підставі договору, закону,

Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

За таких обставин, не зважаючи на те, що довіреність і договір купівлі-продажу за змістом та формою відповідають вимогам закону, вони є недійсними з моменту їх вчинення, оскільки сторона у вказаних правочинах - ОСОБА_2., надаючи ОСОБА_3. повноваження від свого імені розпорядитись належним йому майном, не розумів значення своїх дій та не міг їми керувати.

Тому позов прокурора в интересах ОСОБА_2. підлягає задоволенню, а права ОСОБА_2. підлягають захисту шляхом визнання оспорюваних правочинів недійсними.

Позовні вимоги ОСОБА_4. в частині відшкодування їй шкоди підлягають частковом задоволенню з наступних підстав.

Доказів того, що шкода ОСОБА_4. завдана спільними діями відповідачів ОСОБА_3. та ОСОБА_5. суду не представлена, тому кожний з вказаних відповідачів повинен нести відповідальність за шкоду, яка завдана безпосередньо його діями.

Відповідно до ст, 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

 

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особо зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права /реальні збитки/; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено /упущена вигода/. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меньшому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меньшим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимоги особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі /передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо/.

Позивачка посилається на те, що їй завдана шкода сумісними діями відповідачів ОСОБА_3. та ОСОБА_5., тому вона просить суд покалсти на них солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок укладання оспореного в суді договору купівлі-продажу квартири.

Відповідно до ст. 1190 ЦК України солідарну відповідальність перед потерпілим несуть соби, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди.

Судом встановлено, що за договором ОСОБА_4. передала ОСОБА_3. 98 050 грн. та оплатила приватному нотаріусу ОСОБА_5. витрати, пов*язани з нотаріальним посвідченням договору, які складають: державне мито - 6 863,50 грн.; пенсійний фонд - 980,50 грн., послуги нотаріуса - 981 грн., послуги ЛМКП „Бюро технічної інвентаризації"' - 52,22 грн., а всього 8 877,22 грн.

Судом також встановлено, що отримані від ОСОБА_4. гроші ОСОБА_3. ОСОБА_2. не передав, іншого житла для нього не придбав.

Доводи ОСОБА_3. про те, що частина грошей ним була передана ОСОБА_2. суд не приймає до уваги, оскільки його доводи в цій частині не підтверджені належними письмовими доказами - розписками, квитанціями, чеками тощо.

За таких обставин відповідно до вимог закону та встановлених судом фактів підлягають стягненню на користь ОСОБА_4. з відповідача ОСОБА_3. 98 050 грн. та з відповідача ОСОБА_5. 8 877,22 грн.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_5. про те, що він не мав можливості належним чином перевірити дієздатність ОСОБА_2. перед підписанням довіреності, оскільки законодавчо порядок такої перевірки не регламентований і методичних рекомндацій щодо перевірки дієздатності громадян не існує.

Відповідно до ст. 44 Закону України „Про нотаріат" при посвідченні угод з'ясовується дієздатність громадян і перевіряється правоздатність юридичних осіб, які беруть участь в угодах.

Відповідно до п.39 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. N20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2004р. за N 283/8882, при посвідченні правочинів нотаріус з'ясовує обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які є учасниками правочинів (стаття 44 Закону України "Про нотаріат"), виходячи з того, що цивільною дієздатністю фізичної особи визнається її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та відповідати в разі їх невиконання.

При з'ясуванні дієздатності учасників правочинів у разі, якщо в нотаріуса є підстави вважати, що хтось з учасників правочину страждає на хронічний, стійкий психічний розлад, що істотно впливає на здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати  ними, зловживає спиртними напоями  або наркотичними засобами,

 

токсичними речовинами тощо, а відомостей про визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною немає, нотаріус відкладає вчинення правочину і з'ясовує, чи є рішення суду про визнання особи недієздатною або обмежено дієздатною, яке набрало законної сили.

Якщо таке рішення судом не виносилось, нотаріус повідомляє про своє припущення одну з осіб чи один з органів, указаних у статті 256 Цивільного процесуального кодексу України, які можуть звернутись до суду із заявою про визнання цієї особи недієздатною або обмежено дієздатною.

У своєму листі нотаріус просить повідомити його про прийняте рішення. Залежно від прийнятого цією особою чи органом рішення нотаріус або вчиняє нотаріальну дію, або зупиняє вчинення нотаріальної дії до розгляду справи в суді.

Як пояснив відповідач ОСОБА_5. його спілкування з ОСОБА_3. відбувалось не більше п*яти хвилин. Він пересвідчися лише в тому, що ОСОБА_2. бажає продати свою квартиру і купити меньшу квартиру, і що він доручає це зробити ОСОБА_3.

Але, як вбачається з тексту довіреності, в ній не зазначено прями про продаж квартири та купівлі квартири, а йдеться про розпорядження майном з наданням для цього певних повноважень, зміст яких, як вбачається з пояснень відповідача ОСОБА_5., ним не роз*яснювався. Крім того, в довіреність окремо був зроблений оговорений запис про оформлення спадщини, що також не роз*яснювалось нотаріусом. Як вбачається з матеріалів судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_2. має алкогольну залежність, неохайну зовнішність, що візуально є помітним.

Вказані обставини, на думку суду, зобов*язували нотаріуса, виходчи з принципу законності вчинення нотаріальних дій та дотримання прав громадян, більш детально провести спілкування з ОСОБА_3., після чого вжити заходи, передбачені Інструкцією, а після того прийняти відповідне рішення.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про нотаріат" шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.

Тому суд вважає, що відповідач ОСОБА_5. зобов*язаний відшкодувати позивачці ОСОБА_4. витрати, отримані ним в зв*зку з оформленням договору купівлі-продажу квартири.

Але позовні вимоги ОСОБА_4. про стягнення з ОСОБА_2. вартості проведених нею в квартирі ремонтах робіт задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що на момент продажу квартири спірна квартира знаходилась в антисанітарарійному стані, не придатному для створення в ній належних побутових умов, в зв*язку з чим ОСОБА_4. зробила в квартирі ремонт, вартість якого складає 30 109 грн., що підтверджено належними письмовими доказами.

ОСОБА_4. наполягала на стягненні вказаної суми виключно з ОСОБА_2., який є недієздатною особою, тому не має цивільнолї та цивільно-процесуальної дієздатності, і не може виступати відповідачем в суді.

Крім того, на момент вирішення спору спірна квартира знаходиться в користуванні ОСОБА_4. Позивачем та співпозивачем в судовому засіданні не заявлені вимоги до відповідачки ОСОБА_4. про витребування в неї квартири, тому її права, пов*язані з порушенням її прав на створені нею поліпшення квартири на момент вирішення спору по суті захисту не підлягають.

Вирішуючи питання щодо судових витрат відповідно до ст.ст. 79,80,84,86,88 ЦПК України суд враховує наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовій збір складається з державного мита відповідно до ДКМУ „Про державне мито" від 12.02.1993р, виходячи із ставок державного мита та сукупності заявлених позовних вимог.

 

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення, відповідно до ПКМУ „Про затвердження Порядку оплати витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" від 21.12.2005р. №1258; 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витраті, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Розмір державного мита, який підлягає стягненню за розгляд позову прокурора складає, виходячи із сукупності заявлених позовних вимог 980 грн.

Позивач відповідно до ст..4 ДКМУ „Про державне мито" звільнений від сплати державного мита, тому розмір державного мита підлягає стягненню з відповідачів.

Відповідно до ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З зазначених підстав суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Враховуючи, що позов в частині віизнання недійсним договору купівлі-продажу квартири пред*влений до ОСОБА_4., вина якої в заподіянні шкоди позивачу судом не встановлена, та права якої також підлягають захисту в зв*зку з понесеними нею значними матеріальними витратами, суд вважає можливим звільнити її від оплати державного мита в розмірі 850 грн.

Розмір державного мита, що підлягає оплаті за розгляд позову ОСОБА_4., виходячи із ціни позову, яка складається з сукупності заявлених позовних вимог про стягнення грошових сум відшкодування 107 486,22 грн. /98 050 + 8 877,22 + 30 109/, становить 1 370,36 грн. /980,50 + 88,77 + 301,09/.

Відповідачка ОСОБА_4. оплатила державне мито в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн., а також понесла витрати по оплаті судової експертизи в розмірі 525,84 грн.

Враховуючи, що у задоволенні майнових позовних вимог в розмірі 30 109 грн. відповідачці відмовлено, з відповідачки на користь держави підлягає стягненню державне мито в розмірі 250,09 грн. /301,09 - 51/; оскільки в іншій частині позовні вимоги ОСОБА_4. задоволені, понесені нею судові витрати підлягають стягненню на її користь з відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог: з ОСОБА_3. - 483,77 грн. та 27,60 грн., з ОСОБА_5. - 42,07 грн. та 2,40 грн. Крім того, підлягає стягнекню з відповідачів на користь держави державне мито пропорціно до задоволенних майнових позовних вимог: з ОСОБА_3. - 980,50 грн. та з ОСОБА_5. - 88,77 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11,60,79-88,212-215 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 202,204, 215, 216, 225, 236, 237,239,1166,22,1190, ЦК України, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", ст.ст.27,44 Закону України „Про нотаріат", Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. N20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004р. за N 283/8882, ПКМУ „Про затвердження Порядку оплати витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" від 21.12.2005р. №1258, ДКМУ „Про державне мито" від 12.02.1993р,   суд,   -

ВИРІШИВ:

 

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги прокурора Ленінського району міста Луганська в інтересах недієздатного громадянина ОСОБА_2задовольнити.

Визнати недійсними правочин, посвідечний 23 грудня 2004 року в реєстрі за №3490 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5., відповідно до якого ОСОБА_2 доручив ОСОБА_3керувати та розпоряджатися всім своїм майном; укладати усі дозволені законом правочини по керуванню та розпорядженню майном.

Визнати недійсними правочин, посвідчений 07 лютого 2005 року в реєстрі за №327 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5., відповідно до якого ОСОБА_2, від імені якого діяв ОСОБА_10, продав, а ОСОБА_4 купила за 98 050 гривень квартиру АДРЕСА_1.

Позовні вимоги ОСОБА_4задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_4отримані ним за договором 98 050 гривень, та у відшкодування судових витрат 511,37 грн.

Стягнути з приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5на користь ОСОБА_4 отримані ним за посвідчення правочину 8 877 гривень 22 копійки та у відшкодування судових витрат 44,47 грн.

В задоволені інших позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4на користь держави судові витраті в розмірі 250,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_3на користь держави судові витраті в розмірі 980,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_5на користь держави судові витраті в розмірі 88,77 грн. грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м.Луганська шляхом поданя в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-днів апеляційної скарги, або шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги.