ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2011 р. Справа № 5024/856/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПрокопанич Г.К.
суддівНовікової Р.Г.,
Попікової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиприватного підприємця ОСОБА_4
на постановуОдеського апеляційного господарського суду
від 27.09.2011 р.
у справі№ 5024/856/2011 господарського суду Херсонської області
за позовомПублічного акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Херсонобленерго"
доприватного підприємця ОСОБА_4
простягнення 20753,26 грн.
за участю представників:
від позивача:ОСОБА_5 –дов. від 04.04.2011р.
від відповідача:ПП ОСОБА_4
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Енергопостачальної компанії "Херсонобленерго" (далі: ПАТ Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго") звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_4 20753, 26 грн. збитків, нарахованих на підставі акта порушення правил користування електричної енергії №128500 від 21.12.2010р.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.07.2011р. (суддя: Ємленінова З.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на положення вимог статті 1166 Цивільного кодексу України, за умови недоведеності факту наявності складу правопорушення в діях відповідача.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2011р. (головуючий суддя Бєляновський В.В., судді Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.) рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено в повному обсязі. Присуджено до стягнення з приватного підприємця ОСОБА_4 на користь ПАТ Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 20753, 26 грн. збитків та 547, 30 грн. судових витрат.
Апеляційний суд, посилаючись на норми статті 1212 Цивільного кодексу України та встановивши, що сторони не перебувають у договірних відносинах, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на встановлені перевіркою та відображені в акті факти самовільного підключення до електричної енергії мереж позивача.
У касаційній скарзі приватний підприємець ОСОБА_4 просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що апеляційним судом порушено вимоги статті 83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд вийшов за межи позовних вимог. Також скаржник наголошує на невірному застосуванні апеляційним судом вимог статей 628, 629 Цивільного кодексу України, п.п. 1.2,.1.6 Правил користування електричною енергією. На думку скаржника, суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав задоволення позову, оскільки відповідач не мав права на укладання з позивачем договору про постачання електричної енергії, не мав права технічно оснащувати орендовані приміщення відповідними засобами обліку електроенергії. При цьому, відповідач наголошує на тому, що апеляційним судом залишено поза увагою акт про порушення ПКЕЕ № 128200 від 21.12.2010р., складений відносно ЖЕУ-1 Суворовського району, в якому зафіксовано відсутність межі балансової належності між орендованими ФОП ОСОБА_4 приміщеннями та приміщеннями ЖЕУ-1 Суворовського району.
Заслухавши представників сторін, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
Господарськими судами встановлено, що у грудні 2010 року представниками постачальника електричної енергії проведено перевірку об'єкта, що перебуває в оренді підприємця ОСОБА_4, за результатами якої складено акт від 21.12.2010 року № 128500 про порушення з боку відповідача пунктів 1.3, 3.6, 1.5 та 6.1 Правил користування електричною енергією. В даному акті зазначено, що ПП ОСОБА_4 здійснив самовільне підключення до Херсонських міських електричних мереж, споживає електричну енергію без приладів обліку та не сплачує за це відповідні кошти (акт складений у присутності 3 представників позивача, присутній ПП ОСОБА_4 від його підпису відмовився).
Також посадовими особами позивача 21.12.2010р. складено акт № 16/1 про здійснення обстеження підвальних приміщень розташованих в будинку АДРЕСА_1, в якому зазначено, що постачання електричної енергії в підвальні приміщення здійснюються від мереж ЖЕУ-1 Суворовського району та акт №128200 про самовільне підключення п’ятикімнатного підвального приміщення до електричних мереж, які було здійснено ЖЕУ-1 Суворовського району, складений в присутності головного інженера Трибух О.О.
Комісія постачальника, розглянувши акт від 21.12.2010р. № 128500 про порушення Правил постачальник електричної енергії, на своєму засіданні, на підставі підпункту 5 пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, що затверджена постановою НКРЕ від 4 травня 2006р. № 562 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. за № 782/12656, прийняла рішення, оформлене протоколом № 4 від 25.01.2011р., про нарахування відповідачу вартості спожитої необлікованої електричної енергії, у зв'язку з чим останньому до сплати було виставлено рахунок на суму 20753,28 грн.
Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил користування електроенергією постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Пунктом 6.41 Правил користування електроенергією, передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж 3 уповноваженими представниками постачальника електричної енергії.
Господарськими судами встановлено, що нежилі приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_1, знаходяться на балансі міського управління житлового господарства. Між Управлінням комунальної власності м. Херсона та ПП ОСОБА_4 01.03.2004р. укладено договір оренди комунального майна міської територіальної громади №192-с, за умовами якого відповідачу було передано в користування нежиле приміщення загальною площею 118,4 кв.м. розташоване за адресою: АДРЕСА_1, строком до 01.03.2007р. Додатковим договором від 26.02.2010р. до договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 192-с від 01.03.2004р. сторони продовжили строк дії договору до 28.03.2012р.
Апеляційна інстанція, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з ПП ОСОБА_4 20753, 26 грн. збитків, визнала встановленим факт порушення відповідачем Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією внаслідок самовільного підключення до електричних мереж позивача внаслідок бездоговірного і безоплатного споживання електричною енергією відповідачем, та посилаючись на приписи статті 1212 та ч. 2 статті 1213 Цивільного кодексу України дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 2 статті 1213 Цивільного кодексу України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Отже, приписи статті 1213 Цивільного кодексу України застосовуються до вимог про відшкодування шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення 20753, 26 грн. збитків, обґрунтовуючи які останній посилається на вимоги статті 1166 Цивільного кодексу України та ч. 1 статті 224 Господарського кодексу України, розрахованих згідно Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії.
Відповідно до вимог ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно приписів ч. 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Апеляційна інстанція, задовольняючи позовні вимоги з огляду на вимоги статті 1212 Цивільного кодексу України, не надала оцінки правовим підставам звернення позивача про стягнення саме збитків, обгрунтованих приписами статей 1166 Цивільного кодексу України та ч. 1 статті 224 Господарського кодексу України, що унеможливлює для касаційної інстанції висновок який саме спосіб цивільно-правової відповідальності застосовано до відповідача і на якій підставі.
При цьому, висновки суду апеляційної інстанції стосовно відсутності договору між відповідачем та ЖЕУ-1 про технічне забезпечення електропостачання споживача або спільне використання технологічних мереж, визнаються касаційною інстанцією непереконливими, оскільки даний факт не було досліджено ні в суді І інстанції, ні в апеляції, та, відповідно, залишено поза увагою.
Суд І інстанції, визнавши непідтвердженим факт здійснення безпосередньо відповідачем самовільного приєднання до електромереж та порушень, про які зазначається в акті порушення правил користування електричної енергії №128500 від 21.12.2010р., не звернув увагу на таке:
Відповідно до статі 26 Закону України "Про енергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
За вимогами п. 1.6 Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією передбачено, що договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача - домовленість двох сторін (основний споживач і субспоживач або постачальник електричної енергії), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час передачі електричної енергії технологічними мережами основного споживача для потреб субспоживача, електропередавальної організації або постачальника електричної енергії.
Однак, господарським судом не з’ясовано чи існували договірні відносини між ЖЕУ-1 та енергопостачальною компанією, та чи укладався із відповідачем договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача.
Відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричною енергією межа балансової належності –це точка розподілу елементів електричної мережі між власником електроустановок за ознаками права власності, повного господарського відання або користування, а межа експлуатаційної відповідальності –точка розподілу електричної мережі за ознаками договірних зобов’язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.
Проте, судом І інстанції не встановлено чи здійснювався розподіл використання електричної енергії між власником електроустановок та споживачем, якщо так - то яким чином здійснювався розрахунок за електричну енергію з ПАТ Енергопостачальною компанією "Херсонобленерго" за це приміщення в спірний період.
Висновок суду І інстанції стосовно того, що на момент передачі приміщення в користування ФОП ОСОБА_4, вони були забезпечені енергопостачанням від мереж ЖЕУ-1, а в підвальних приміщеннях встановлено лічильник, який здійснює загальний облік електричної енергії, в тому числі орендованих приміщень, не підтверджується матеріалами справи, і відповідно визнається безпідставним.
При цьому, звертає на себе увагу суперечливість актів №128200 від 21.12.2010р. про самовільне підключення п’ятикімнатного підвального приміщення до електричних мереж ЖЕУ-1 Суворовського району та № 128500 від 21.12.2010р. про порушення Правил постачальник електричної енергії, які здійснені ПП ОСОБА_4
Вимогами статті 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
Однак, місцевий суд в порушення статі 27 Господарського процесуального кодексу України, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення ЖЕУ-1 у якості третьої особи, що відповідно унеможливило з’ясування дійсних обставин справи та встановлення осіб та порядку використання електричної енергії у нежилих приміщеннях, розташованих в будинку АДРЕСА_1.
Наведене у судових рішеннях свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Беручи до уваги, що зазначені питання не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, правова оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття необґрунтованих судових рішень.
Згідно приписів 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм
матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Херсонської області від 28.07.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2011р. у справі №5024/856/2011 скасувати.
Справу № 5024/856/2011 направити на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.
Головуючий суддя Г.К.Прокопанич
Судді: Р.Г. Новікова
О.В. Попікова